Справа № 826/17031/18
про залишення апеляційної скарги без руху
09 вересня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ключкович В.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 17.05.2019 р. у справі за позовом ТОВ «Асистент груп» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду від 17.05.2019 р. позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у м. Києві звернулось 12.06.2019 р. (що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції суду першої інстанції) з апеляційною скаргою вперше.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019 р. у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору у розмірі 2643 грн та надано 10-денний строк на усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, який обраховується з наступного дня з моменту вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 р. у задоволенні клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку із ненаданням ним в цілях усунення недоліків апеляційної скарги доказу сплати судового збору у розмірі 2643 грн у встановлений ухвалою суду від 15.07.2019 р. десятиденний строк - максимальний у розумінні ч.2 ст.298 КАС України та ч.2 ст.169 КАС України.
22.08.2019 р. (що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга), Головне управління ДФС у м. Києві повторно звернулось з апеляційною скаргою на рішення суду від 17.05.2019 р., матеріали якої свідчать про неврахування скаржником вимог до апеляційної скарги, на які йому звертав увагу суд ще ухвалою від 15.07.2019 р. - без доказу сплати судового збору.
Перевіривши апеляційну скаргу на предмет дотримання апелянтом строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення апелянту копії оскаржуваного рішення (а.с. 128) вбачається, що таку копію скаржник отримав 04.06.2019 р.
Таким чином, апелянт, отримавши копію оскаржуваного рішення 04.06.2019 р. та будучи повідомленим про недоліки апеляційної скарги, які перешкоджали відкриттю провадження у справі, ще ухвалою суду від 15.07.2019 р., при зверненні з апеляційною скаргою вдруге (22.08.2019 р.) на рішення суду від 17.05.2019 р., пропустив строк на апеляційне оскарження, а підстави, передбачені ч. 2 ст. 295 КАС України для його поновлення (звернення з апеляційною скаргою протягом 30 днів з дня вручення повного рішення суду), для його поновлення - відсутні.
В той же час, згідно із ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків визначених частиною 2 ст. 299 цього Кодексу.
Разом із апеляційною скаргою скаржник заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що чинним законодавством не врегульовано строків на апеляційне оскарження у випадку повторного звернення з апеляційною скаргою, оскільки при повторному зверненні існує об'єктивна неможливість дотримання таких строків, а тому суду слід орієнтуватися на граничний строк звернення з апеляційною скаргою, встановлений ч. 2 ст. 299 КАС України - «суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення».
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає, що відсутні підстави для його задоволення, оскільки апелянт не наводить в ньому істотних причин, які об'єктивно (через незалежні від нього обставини) призвели до його зволікання із зверненням із належним чином оформленою апеляційною скаргою в строки, встановлені ст. 295 КАС України, як після отримання копії оскаржуваного рішення (04.06.2019), так і після постановлення судом ухвали про залишення його первинної апеляційної скарги без руху (з 15.07.2019 р.), якою було роз'яснено, в чому полягають недоліки апеляційної скарги, розраховано розмір судового збору, вказано реквізити, за яким його слід сплачувати, та після повернення його первинної апеляційної скарги (06.08.2019), а посилання на відсутність законодавчого регулювання строків на повторне звернення з апеляційною скаргою не може вважатися такою істотною причиною.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.
Перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на її відповідність вимогам ст. 296 КАС України, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху також з підстав ненадання апелянтом доказу про сплату судового збору.
Так, пунктом 1 частини5 статті 296 КАС України передбачено, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, натомість апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 р. у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовлено.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 14 липня 2011 року № 3674-VI.
Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Позивачем оспорювалася відмова апелянта в реєстрації податкової накладної, заявлялася вимога про визнання податкової накладної зареєстрованою, зобов'язання ДФС України внести відповідні коригування до ЄДР податкових накладних.
Таким чином, судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою слід обраховувати, виходячи із ставки судового збору, яка підлягала сплаті при зверненні із однією позовною вимогою немайнового характеру.
Відповідно п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 14 липня 2011 року № 3674-VI (у редакції чинній на момент звернення з позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року складав 1762 грн.
Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі становить
2 643 грн (1762 х 150 %).
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. Р-ні/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34312206081055, код класифікації доходів бюджету 22030101.
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Оскільки апеляційна скарга подана до Шостого апеляційного адміністративного суду з пропуском 30-ти денного строку на апеляційне оскарження, а апелянтом не надано належного обґрунтування поважності причин його пропуску, а також не додано документа про сплату судового збору, це є перешкодою в прийнятті її до провадження суду апеляційної інстанції, а тому у вона підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору у розмірі 2 643 грн та подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович