Справа № 373/1146/19
10 вересня 2019 року м. Переяслав-Хмельницький
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Опанасюка І.О., за участі секретаря судових засідань Олійник Ю.І., розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/1146/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом та просить стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.04.2014 в розмірі 37065 грн. 90 коп., яка складається із тіла кредиту - 17288 грн. 00 коп., заборгованості за простроченим тілом кредиту - 7247 грн. 19 коп., нарахованої пені за прострочене зобов'язання - 9539 грн. 48 коп., заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 750 грн. 00 коп., штрафу (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп., штрафу (процентна складова) - 1741 грн. 23 коп. Також просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп., сплачений при подачі заяви до суду.
Посилається на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем 12.04.2014 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 13000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у вищезазначеному розмірі. Відповідачем умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого станом на 23.06.2019 утворилася вищезазначена заборгованість перед банком.
Представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Ухвалою від 13.08.2019 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Судом встановлено наступне.
На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надана копія анкети - заяви про приєднання відповідача до Умов та Правил надання банківських послуг, з якої вбачається, що ОСОБА_1 підписав вищезазначену анкету-заяву 12.04.2014. При цьому, в заяві не міститься будь-яких відміток чи посилань про надання останньому будь-якої банківської картки, а лише анкетні дані особи, інформація про його освіту, сімейний стан, розмір доходів та посилання на те, що дана заява разом із Умовам та Правилами надання банківських послуг разом складають договір про надання банківських послуг.(а.с.11).
Крім того, представником позивача подано до суду копії наступних документів: розрахунок заборгованості ОСОБА_1 станом на 27.05.2015 та станом на 23.06.2019, які підписані від імені представника банку без зазначення прізвища, імені та по батькові останнього та його посади ( а.с.7-10); витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» ( а. с. 12); Витяг із Умов і правил надання банківських послуг в Приват-Банку. (а. с. 13-27).
Будь-яких інших документів суду не надано, ніяких клопотань з цього приводу заявлено не було.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу ст. ст. 626, 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В силу ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12.05.1991 нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не містить даних про вид договору, реквізитів розрахункових рахунків чи виду та номеру платіжної картки, на якому (якій) виникла заборгованість; не містить також даних про наявність на день підписання анкети-заяви кредитного ліміту в розмірі, вказаному в позові (13000 грн); не містить підпису відповідальних осіб та не скріплений печаткою банку, а відтак не може бути належним та допустимим доказом у справі. Виписок із особового рахунку відповідача про рух коштів суду не надано.(а.с.7-10).
Розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви, не може підтверджувати існування боргу, оскільки він не є первинним обліковим бухгалтерським документом, не відповідає Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно не може підтверджувати існування тих чи інших операцій.
Таким чином, наданий позивачем розрахунок заборгованості не є доказом наявності або відсутності договірних зобов'язань між сторонами, а є доповненням до позовної заяви із зазначенням обрахунку позивачем позовних вимог майнового характеру та має інформаційний характер у контексті ціни позову.
Копія анкети-заяви, яка додана до позовної заяви, не може підтверджувати існування боргу, так як вона є лише пропозицією укласти договір (офертою) в розумінні ЦК України і для укладення договору обов'язковим елементом процедури такого укладення є прийняття цієї пропозиції (акцепт), відсутність якої підтверджується доданими до позовної заяви документами, що свідчить про відсутність договору між сторонами.
У вищезазначеній анкеті-заяві відсутні будь-які умови, які є істотними для кредитного зобов'язання, зокрема: розмір кредитного ліміту, відсутня умова про надання позивачем тієї чи іншої суми, про обов'язок повернення цих коштів відповідачем, відсутні дані про вид договору, реквізити розрахункових рахунків, номер платіжної карти, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, не зазначена процентна ставка. Надана Анкета-заява взагалі не підтверджує надання будь-яких кредитних коштів, а містить крім анкетних даних особи інформацію про його освіту, сімейний стан, розмір доходів та посилання на те, що дана заява разом із Умовам та Правилами надання банківських послуг разом складають договір про надання банківських послуг.
Таким чином, анкета-заява не дає однозначного уявлення про істотні умови кредитного договору, який укладається.
Матеріали справи також не містять доказів отримання будь-яких платіжних карток відповідачем та отримання ним будь-яких кредитних коштів.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення пені та штрафу, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 12.04.2014, посилається на Витяг з «Тарифів банку» та Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку», що які розміщені на банківському сайті: https//.privatbank.ua/kredity/, як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з «Тарифів банку» та «Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.
Умови та Правила надання банківських послуг не засвідченні належним чином та не містять підпису боржника, що не може вважатися належним та допустимим доказом.
Додана до позову роздруківка витягу з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містить будь-яких позначок, які б вказували на ознайомлення відповідача із саме цими за змістом Умовами та Правилами надання банківських послуг в ПриватБанку.
Крім того, у анкеті-заяві не ідентифіковано, що Умови та Правила надання банківських послуг, додані до позову, є чинними на момент підписання відповідачем анкети-заяви і що саме з ними він був ознайомлений.
Таким чином, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (12.04.2014) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (12.07.2019), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у вищезазначеній постанові вказала, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Таким чином, суд не приймає як належний та допустимий доказ існування між банком та відповідачем ОСОБА_1 кредитних відносин із чітко визначеними істотними умовами договору додані до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ( а. с. 13-27).
До позову також додано копію витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Разом з тим, цей витяг має чотири різних види тарифів та не має будь-яких позначок, з які б вказували, який саме вид тарифу був обраний відповідачем та чи взагалі відповідач ознайомився саме із цими тарифами. Витяг не містить підпису відповідача та відповідної дати, тому не може бути взятий судом до уваги, як належний та допустимий доказ отримання ОСОБА_1 12.04.2014 кредиту в розмірі кредитного ліміту 13000 грн.
Крім того, представник позивача, обгрунтовуючи позов, зазначав про надання відповідачу кредиту в розмірі 13000 гривень, а просить стягнути з нього, зокрема, тіло кредиту, розмір якого значно перевищує зазначений в позовній заяві ліміт, при цьому посилань на збільшення розміру кредитного ліміту в позові не зазначено, доказів цьому взагалі не надано.
Таким чином, з наданих позивачем доказів підтверджується лише факт написання 12.04.2014 відповідачем ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват банку, в якій не зазначено ні про видачу будь-яких платіжних чи кредитних карток, ні розмір кредитного ліміту, ні розмір та порядок нарахування процентів, ні розмір, порядок та підстави нарахування пені чи штрафу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факту укладення із відповідачем договору на умовах, зазначених позивачем, та факту видачі кредиту, що свідчить про недоведеність порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, й відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов'язком відповідача і не звільняє позивача від доведення певних обставин як то передбачено ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України.
Судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силу ст. 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягає.
21.05.2018 Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» змінило свою назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.634, 1046, 1054 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 280, 281, 282, 289, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (03.10.2017) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд.1д; адреса для листування : 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50; код ЄДРПОУ 14360570;
відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
СУДДЯ : І.О.ОПАНАСЮК