Іменем України
25 лютого 2010 року м. Житомир
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Котік Т.С., Косигіної Л.М.
при секретарі Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чуднівському районі до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія”, територіального управління Держгірпромннагляду по Житомирській області, третя особа - ОСОБА_1, про визнання нещасного випадку, який стався з ОСОБА_2, не пов”язаним з виробництвом, а актів форми Н-1, Н-5 недійсними і такими, що не дають права на страхові виплати
за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чуднівському районі на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 4 грудня 2009 року,-
У вересні 2009 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чуднівському районі /надалі - відділення Фонду / звернулось до суду з позовом, в обґрунтування якого посилалось на те, що _________________________________________________________________ С права №22ц-226/10 Головуючий у суді 1 інст. Васильчук О.В. Категорія 57 Доповідач Трояновська Г.С.
ОСОБА_2 використовував власний автомобіль 17.07.2009 року ( в робочий час) без достатньої правової підстави та оформленого службового посвідчення про відрядження.
Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 4 грудня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чуднівському районі просить скасувати рішення суду і ухвалити нове про задоволення позову та стягнути з відповідачів 37 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Зазначає, що факт відрядження ОСОБА_2 на нараду не підтверджено жодним доказом та суд першої інстанції не врахував, що станом на 17.07.2009 року службовий автомобіль товариства був відремонтований. Висновок суду щодо використання ОСОБА_2 власного автомобіля в процесі трудових обов”язків, на думку апелянта, також є невірним.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 був одним із засновників та директором СТОВ „Мрія” с.Хижинці Романівського /раніше Дзержинського/ району Житомирської області, що підтверджується протоколом №33 установчих зборів учасників СТОВ „Мрія” від 27 березня 2007 року.
15 липня 2009 року на адресу керівників сільгоспформувань була направлена телефонограма №31 за підписом голови райдержадміністрації з проханням прибути 17 липня 2009 року на 10 годину до райдержадміністрації на нараду з питань проведення жнив /а.с.44/. На цю нараду запрошувався і керівник СТОВ „Мрія” ОСОБА_2, що підтверджується довідкою начальника управління агропромислового розвитку /а.с.32/. Така нарада відбулася і серед відсутніх осіб значиться прізвище ОСОБА_2 /а.с.53-56/.
17 липня 2009 року о 9 год.40хв. ОСОБА_2, керуючи власним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись в напрямку смт. Романів на автодорозі Довбиш - Разіно поблизу АЗС ТОВ „Калина” скоїв дорожньо-транспортну пригоду і від отриманих тілесних ушкоджень помер /а.с.16/.
За результатами розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2, 18 серпня 2009 року складено акт форми Н-5 /а.с.9/ та акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов”язаний з виробництвом /а.с.13-15/.
Відповідн6о до ч.1 ст.14 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” /далі - Закон/ нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов”язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров”ю або настала смерть.
Пунктом 18 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 /далі- Порядок/ передбачено вичерпний перелік обставин за яких не визнаються пов”язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками. Нещасний випадок, що стався з ОСОБА_2 не підпадає під цей перелік.
Згідно з п.14 Порядку визнаються пов”язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівником під час виконання трудових обов”язків, у тому числі у відрядженні, а також, що сталися у період перебування на робочому місці на території підприємства або в іншому місці, пов”язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рухаючись на власному автомобілі на нараду, ОСОБА_2 перебував у процесі виконання своїх трудових обов”язків. Будучи директором сільськогосподарського формування та реалізовуючи завдання товариства щодо виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, ОСОБА_2, виконуючи свої прямі обов”язки керівника, зобов”язаний брати участь у подібних семінарах-нарадах, постійно взаємодіяти з усіма зацікавленими районними органами та організаціями для досягнення мети товариства. Отже, перебування ОСОБА_2 на автошляху до райдержадміністрації о 9год 40хв., свідчить про те, що він направлявся на нараду з приводу комплексу проведення збиральних робіт урожаю 2009 року і це місце перебування пов”язане з виконанням його трудових обов”язків.
А тому відсутність документу про відрядження не може свідчити про невиконання ОСОБА_2 в даному випадку трудових обов”язків і доводи відділення Фонду в цій частині не заслуговують на увагу.
Відповідно до п.14 Порядку визнаються пов”язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися у період використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку.
Відповідно до ст.7 Закону роботодавцем вважається власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю. Пунктами 13.9,13.12, 14.3 Статуту СТОВ „Марія” передбачено, що директор одноособово вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників, які можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що їм належать до компетенції директора. Директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства та має право найму робочої сили. Тобто ОСОБА_2 А був роботодавцем і міг самостійно встановлювати порядок використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства, про що обґрунтовано зазначено в рішенні суду.
Доводи відділення Фонду щодо відсутності правового та організаційного регулювання використання ОСОБА_2 власного автомобіля в інтересах підприємства спростовуються протоколом зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія” №40 від 29 травня 2009 року. Зборами була надана згода ОСОБА_2 на використання його власного автомобіля в інтересах товариства до закінчення ремонту автомобіля, належного господарству.
Є безпідставними доводи відділення Фонду про те, що 17.07.2009року автомобіль товариства було відремонтовано, а тому ОСОБА_2 не мав права використовувати власний автомобіль в інтересах СТОВ.
З матеріалів справи вбачається, що дорожні листки на використання службового автомобіля ВАЗ 21099 були виписані за період з 30 червня по 1 липня 2009 року /а.с.117-120/. З 2 липня 2009 року по 17 липня 2009 року дорожні листки виписувались на автомобіль ОСОБА_2 ВАЗ 2107. З даних листків вбачається, що автомобіль ОСОБА_2 використовувався в інтересах СТОВ „Мрія”. Наведене свідчить про те, що службовий автомобіль перебував у ремонті і ОСОБА_2 правомірно використовував власний автомобіль /а.с.117-126/.
Рішення суду ухвалено із дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 209,218,303,307,308,313,314,315,317,319,324,325 ЦПК України , колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чуднівському районі відхилити.
Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 4 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: