ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
09 вересня 2019 року № 640/21349/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до проУправління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач) про:
- зобов'язання відповідача взяти на облік та видати довідку про взяття на облік ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщену особу з моменту звернення, а саме - 11.08.2016р.
Ухвалою суду від 21 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою звільнено позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 704,80грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою. Позивач неодноразово звертався з заявами до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації щодо оформлення довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Однак, відповідач повідомив, що будівля, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , має приватну форму власності, яка захищена законом права фізичної або юридичної особи. Власник приміщення має право здійснювати над об'єктом своєї власності всі операції, котрі буде вважати потрібними. Якщо власник пансіонату «Джерело» надасть згоду дозвіл на реєстрацію фактичного місця проживання, то управлінням буде надано позивачу довідку про взяття на облік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №509.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
ОСОБА_1 відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Броварської державної адміністрації Київської області від 27.01.2016р. №3227000193 є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 та фактичне місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .
11 серпня 2016 року у зв'язку із зміною місця проживання, ОСОБА_1 звернулась з заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, вказавши фактичне місце проживання адресу: АДРЕСА_4 (пансіонат «Джерело»).
Листом від 11.11.2016р. №051/Д-5513-015/1 Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що за адресою: м. Київ, вул. Курортна, 4, розташований пансіонат «Джерело». Власник пансіонату на особистому прийомі в голови Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та в начальника управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації надав Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, яка підтверджує його право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 та заборонив обліковувати внутрішньо переміщених осіб за цією адресою без його згоди.
Вказаним листом позивача було також повідомлено, що якщо власник пансіонату «Джерело» наддасть Вам та Вашій мамі дозвіл на реєстрацію фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , то управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації буде видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №509.
Відповідач листами від 26.08.2016р. №01-34/14751, від 19.06.2017р. №01-34/1353 та від 13.06.2018р. №01-23/9456 повідомив, що будівля, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , має приватну форму власності, яка захищена законом права фізичної або юридичної особи. Власник приміщення має право здійснювати над об'єктом своєї власності всі операції, котрі буде вважати потрібними. Якщо власник пансіонату «Джерело» надасть Вам та Вашій матері - ОСОБА_3 дозвіл на реєстрацію фактичного місця проживання, то управлінням буде надано Вам довідку про взяття на облік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №509.
Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо реєстрації за фактичним місцем проживання, як внутрішньо переміщеної особи, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014р. № 1706-VII (далі - Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну (ч. 3 ст. 4 Закону).
Частиною сьомою статті 4 Закону визначено, що разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.
У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.
У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).
У передбаченому абзацом третім цієї частини випадку уповноважений орган, визначений частиною третьою цієї статті, зобов'язаний розглянути заяву про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстави відмови, яке підписується керівником цього органу.
Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №509, заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника:
прізвище, ім'я та по батькові;
громадянство;
дата та місце народження;
стать;
відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності);
відомості про законних представників, які супроводжують малолітню дитину, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, та осіб, зазначених в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку;
відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання;
адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер телефону;
обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
повідомлення особи про її непричетність до скоєння злочинів або співучасті у злочинах;
відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби;
відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації;
відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу);
відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію.
Як фактичне місце проживання/перебування не можуть зазначатися адреси (місцезнаходження) органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх підрозділів, будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають.
Частиною другою статті 5 Закону визначено, що адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, ОСОБА_1 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеними особами, які проживають за адресою: АДРЕСА_4 .
11 серпня 2016 року у зв'язку із зміною місця проживання, ОСОБА_1 звернулась з заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, вказавши фактичне місце проживання адресу: АДРЕСА_4 пансіонат «Джерело»).
Відповідач листами від 26.08.2016р. №01-34/14751, від 19.06.2017р. №01-34/1353 та від 13.06.2018р. №01-23/9456 повідомив, що будівля, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , має приватну форму власності, яка захищена законом права фізичної або юридичної особи. Власник приміщення має право здійснювати над об'єктом своєї власності всі операції, котрі буде вважати потрібними. Якщо власник пансіонату «Джерело» надасть Вам та Вашій матері - ОСОБА_3 дозвіл на реєстрацію фактичного місця проживання, то управлінням буде надано Вам довідку про взяття на облік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №509.
До відзиву на позовну заяву відповідачем було надано лист власника пансіонату «Джерело» ОСОБА_4 від 19.09.2017р., яким повідомлено, що він в квітні 2016 році придбав пансіонат «Джерело», яке знаходиться в м. Києві, вул. Курортна, 4. Дане приміщення було захоплене в червні 2014 року активістами з Майдану та самовільно заселено переселенцями із Луганської, Донецької областей та Криму. В Пансіонаті «Джерело» електромережа та електропідстанція вже довгий час знаходяться в аварійному та небезпечному стані, яка в любий час може вибухнути та призвести до важких наслідків, які можуть потягнути за собою людські жертви. Більш того, переселенці заблокували двері до електро-підстанції, яка у випадку пожежі навіть не дасть пожежникам можливість загасити пожежу.
Як зазначено у відзиві на позов, власник пансіонату «Джерело» не надав дозволу та не визначав обсягу прав щодо користування позивачем своїм майном. Позивач знаходиться в приміщенні пансіонату безпідставно, незаконно та не може зазначати пансіонат «Джерело» своїм фактичним місцем проживання/перебування.
Однак, з даними твердженнями відповідача суд не погоджується з наступних підстав.
Так, відповідно до частини десятої статті 4 Закону заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо:
1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону;
2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;
3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення;
4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті;
5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.
Особа має право звернутися із заявою повторно, якщо у неї з'явилися підстави, визначені у статті 1 цього Закону, або усунуті підстави для відмови у видачі довідки, передбачені цією статтею, чи оскаржити рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до суду.
Аналогічні підстави для відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи містяться у пункті 8 Порядку.
Як вбачається з поданої позивачем заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.08.2016р. вона містила всі обов'язкові реквізити у тому числі й адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 .
Крім того, слід зазначити, що проживання позивача за вказаною вище адресою також підтверджується письмовими поясненнями: ОСОБА_5 від 02.12.2018р., та ОСОБА_6 від 12.12.2018р., які проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з листів - відповіді від 26.08.2016р. №01-34/14751, від 19.06.2017р. №01-34/1353 та від 13.06.2018р. №01-23/9456 Управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації не приймалось рішення щодо відмови позивачу у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а було запропоновано лише надати дозвіл на реєстрацію фактичного місця проживання власника пансіонату «Джерело».
Однак, суд зазначає, що ні Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» ні Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №509, не передбачено надання заявником такого документу, як дозвіл власника приміщення на реєстрацію фактичного місця проживання, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо розгляду заяв ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до абз. 1 частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача взяти на облік та видати довідку про взяття на облік ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщену особу з моменту звернення, а саме з 11.08.2016р., оскільки позивачем надавались всі документи, які визначені законом для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у той час, коли відповідачем жодного рішення за результатами розгляду його заяв не було прийнято.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
У зв'язку з тим, що ухвалою суду від 21.01.2019р. позивача звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04209, м. Київ, вул. Озерна, 18-а, код ЄДРПОУ 37445416) щодо розгляду заяв ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04209, м. Київ, вул. Озерна, 18-а, код ЄДРПОУ 37445416) взяти на облік та видати довідку про взяття на облік ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ), як внутрішньо переміщену особу з моменту звернення, а саме з 11.08.2016р.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін