03 вересня 2019 р.Справа № 480/1191/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Мороз М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, м. Суми, повний текст складено 24.05.19 року по справі № 480/1191/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "УКРХІМПРОЕКТ"
до Головного управління ДФС у Сумській області
про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача № 3870-17 від 25.03.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем в порушення норм податкового законодавства України сформовану податкову вимогу про сплату податкового боргу, що порушує його права та законні інтереси. Зокрема, позивач пояснив, що податковий борг виник на підставі податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується у судовому порядку, отже у позивача відсутня несплачена узгоджена сума грошового зобов'язання, як наслідок, відсутній податковий борг.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2019р. адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "УКРХІМПРОЕКТ" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області № 3870-17 від 25 березня 2019 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДФС у Сумській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що відповідачем не підтверджено, що станом на момент винесення податкової вимоги, що є предметом оскарження, у позивача був наявний податковий борг, а отже скасування актів є одним із способів припинення дії. Головне управління ДФС у Сумській області не погоджується з таким твердженням суду, так як не відповідає дійсним обставинам справи. Оскільки судом першої інстанції в порушення КАС України не надана належна правова оцінка доказам наданим відповідачем, що згідно матеріалів судової справи станом на 25 березня 2019 року по платнику податків ПрАТ «Укрхімпроект» значився податковий борг з податку па прибуток в сумі 23013,33грн. (нарахована пеня), який був сплачений згідно платіжного доручення №264 від 11.04.2019р. на суму 25000,00грн. При цьому, факт сплати податку на прибуток у вигляді нарахованої пені 11.04.2019р. позивачем не заперечувався. Незважаючи на неузгодженість суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, але враховуючи наявність податкового боргу з податку на прибуток у вигляді нарахованої пені в сумі 23013,33грн. контролюючим органом 25.03.2019р. у відповідності до вищевказаних норм Податкового кодексу України була сформована і направлена позивачу податкова вимога №3870-17. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення суду в інтегрованій картці платника податків ПрАТ «Укрхімпроект» податковий борг відсутній, а рахується переплата в сумі 1986,67грн. Відповідно податкова вимога №3870-17 від 25.03.2019р. вважається відкликаною і не може мати для платника податків будь-яких правових наслідків. При цьому, Податковий кодекс України не визначає прийняття рішення контролюючого органу. Отже, судом скасовано акт індивідуальної дії дія якого фактично припинена в силу закону. Згідно ч.8 п.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень. Враховуючи викладене, Головне управління ДФС у Сумській області вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми процесуального права щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, вибору і застосуванні норм права до спірних правовідносин, та щодо законності і обґрунтованості судового рішення. Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 в справі №480/1191/19 і закрити провадження у справі.
Від Приватного акціонерного товариства "УКРХІМПРОЕКТ" до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що судом першої інстанції, під час прийняття рішення було дотримано вимоги матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений заздалегідь та належним чином.
Від імені Головного управління ДФС у Сумській області до суду надійшла заява про відкладення судового засідання у зв'язку з проведенням процедури реорганізації Головного управління ДФС у Сумській області.
Клопотання Головного управління ДФС у Сумській області надійшли на електронну пошту Другого апеляційного адміністративного суду, проте, вказані файли не підписані електронним цифровим підписом, що підтверджується актом про відсутність ЕЦП.
Інструкція з діловодства в адміністративних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 № 174 (далі - Інструкція), встановлює правила ведення діловодства у Вищому адміністративному суді України, апеляційних та окружних адміністративних судах і регламентує порядок роботи з документами з моменту надходження чи створення в суді до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи чи архіву суду.
Положеннями п.п. 2.2.7. п. 2.2 Інструкції встановлено, що надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.
Відповідно до п.п. 2.2.18. п.2.2 Інструкції для підтвердження офіційного статусу документів, отриманих електронною поштою, не скріплених електронно-цифровим підписом, або отриманих каналами факсимільного зв'язку, повинні бути надані (надіслані) їх оригінали.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що правовий статус електронного цифрового підпису визначає Закон України «Про електронні довірчі послуги». Згідно приписів п. 12 ст. 1 цього Закону електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
За приписами статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року N 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Таким чином, оскільки клопотання не містить електронного цифрового підпису, воно не може розглядатися як документ, у суду відсутні підстави для його розгляду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що посилання на не можливість прибути в судове засідання у зв'язку з проведенням процедури реорганізації Головного управління ДФС у Сумській області відповідачем не обґрунтовано, не зазначено, яким чином проведення процедури реорганізації перешкоджає представнику державного органу Головного управління ДФС у Сумській області бути присутнім в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Крім того, колегія суддів зазначає, що клопотання відповідача жодними доказами не обґрунтоване.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 25.03.2019 Головним управлінням ДФС у Сумській області складено податкову вимогу № 3870-17, згідно якої станом на 24.03.2019 сума податкового боргу ПрАТ "Укрхімпроект" становить 5 230 049,76 грн., в тому числі: з податку на прибуток - 23013,33 грн. пені, з податку на додану вартість - 1898126,15 грн. основного зобов'язання, 994795 грн. - штрафних (фінансових) санкцій та 2223115,2 грн. пені (а.с. 8).
Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Під податковим боргом, при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
За змістом пунктів 1-3 розділу ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610, податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610, податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму:
- узгодженого грошового зобов'язання;
- непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
Протягом періоду оскарження суми грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
За змістом пункту 1-6 розділу ІІІ наведеного Порядку, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) контролюючих органів.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога, крім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи (або відокремленого підрозділу юридичної особи) наведена в додатку 1 до цього Порядку, а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до цього Порядку.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Судом, встановлено, що податкова вимога від 25.03.2019 № 3870-17, складена у зв'язку із наявністю, на думку відповідача, у ПрАТ "Укрхімпроект" станом на 24.03.2019 податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням від 08.05.2018 № 0001901402 про збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 2984 385 грн., у тому числі 1989 590 грн. - за рахунок збільшення податкових зобов'язань і 994 795 грн. - штрафних санкцій ( а.с.8), № 0001911402 з податку на прибуток у розмірі 31262 грн.
Так, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
Згідно витягу з інтегрованої картки платника з податку на прибуток ПрАТ "Укрхімпроект" грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 31262 грн. визначене податковим повідомленням - рішенням від 08.05.2018 № 0001911402 було погашене шляхом зарахування коштів з наявної в інтегрованій картці платника податку переплати. Платіжним дорученням № 264 від 11.04.2019 на суму 25000 грн. була сплачена решта суми боргу у тому числі нарахована пеня. Станом на 30.04.2019 в інтегрованій картці платника податків ПрАТ "Укрхімпроект" податковий борг відсутній, переплата в сумі 1986,67 грн. (а.с. 41)
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 відкрито провадження за позовом ПрАТ "УКРХІМПРОЕКТ" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2018 № 0001901402 в частині застосування штрафної санкції на суму 497397,50 грн. до розгляду і відкрито провадження у справі № 480/551/19 (а.с. 12).
Так, за приписами пункту 56.18 статті 58 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, станом на 25.03.2019 грошове зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням від 08.05.2018 № 0001901402 не набуло статусу узгодженого, тобто у ПрАТ "УКРХІМПРОЕКТ" не виник податковий борг.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сума, визначена податковою вимогою, не є податковим боргом, оскільки позивачем, у встановлений законом строк, було розпочато процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, а отже грошове зобов'язання вважається неузгодженими.
Щодо посилань відповідача на те, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення суду в інтегрованій картці платника податків ПрАТ «Укрхімпроект» податковий борг відсутній, а рахується переплата в сумі 1986,67грн., відповідно податкова вимога №3870-17 від 25.03.2019р. вважається відкликаною і не може мати для платника податків будь-яких правових наслідків, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.60 ПК України, податкова вимога вважається відкликаною якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, стосовно того, що податкова вимога №3870-17 від 25.03.2019р. є відкликаною, проте оскаржувана податкова вимога, під час її дії, та породжувала для позивача певні права та обов'язки, свідчила про наявність податкової застави, тощо.
Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави для закриття провадження по справі передбачені пунктом 8 частини першої статті 238 КАС.
Крім того, відповідачем не підтверджено, що станом на момент винесення податкової вимоги, що є предметом оскарження, у позивача був наявний податковий борг, а отже її та скасування актів є одним із способів захисту порушеного права.
Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Щодо посилань відповідача, Головного управління ДФС у Сумській області, на правомірність оскаржуваної вимоги в частині визначення пені, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідач будь яких доказів та підстав у зв'язку з чим була нарахована пеня, крім інтегрованої картки платника податків суду не надає. При цьому інтегрована картка платника податків не містить даних про стан заборгованості саме на 25.03.2019р.
Колегія суддів, додатково звертає увагу на те , що у зв'язку з чим, по яких платежах, за якими деклараціями та взагалі за яким податковим боргом нарахована пеня та за який період податковим органом не обґрунтовано.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, правомірність включення цих сум в податкову вимогу колегія суддів вважає не доведеними з урахуванням ст. 77 КАС України.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податкова вимога № 3870-17 від 25.03.2019, є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року по справі № 480/1191/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)\А.М. Григоров
Судді(підпис)\ (підпис)\ З.Г. Подобайло Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 09.09.2019 року