Справа № 362/2557/19
Провадження № 1-кп/362/322/19
04.09.2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Васильків Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019110140000381 від 21.03.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кожухівка, Васильківського р-ну, Київської обл., українця, громадянина України, має середньо-спеціальну освіту, одруженого, працюючого на ТОВ «СІТІ ЛІФТ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,-
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, -
- та угоду про визнання винуватості від 24.04.2019 р. між прокурором та обвинуваченим, -
21.03.2019 р., близько 16 год. 00 хв., більш точного часу не встановлено, інспектори сектору реагування патрульної поліції Васильківського ВП ГУ НП в Київські області, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 спільно з старшим лейтенантом ОСОБА_7 , що були одягнуті в форму працівників поліції перебували на добовому чергуванні, знаходились поряд із будинком №496 по вул. Залізнична, в смт.Калинівка, Васильківського району, Київської області, а саме, знаходились в службовому автомобілі марки «Рено Докер», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в колоні автомобілів та чекали дозволу на проїзд регульованого залізничного переїзду.
В цей час, до вище вказаного службового автомобіля працівників Васильківського ВП підійшов ОСОБА_4 , котрий перебував в стані алкогольного сп'яніння, та розпочав висловлювати свою зневагу до працівників поліції, що виразилось в нецензурній лексиці та вербальних жестах тіла.
З метою припинення прояву неповаги, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вийшли з службового автомобіля та направились до ОСОБА_4 , котрий поводив себе агресивно, з метою проведення бесіди.
В послідуючому, ОСОБА_4 маючи прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, перебуваючи поряд з вище вказаним будинком, усвідомлюючи що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є працівниками Національної поліції та наближаються до нього, дістав з лівого рукаву своєї куртки металевий предмет, ззовні схожий на заточену шпицю.
Працівники Васильківського ВП ГУ НП в Київській області зробили зауваження та повідомили, що він здійснює кримінальне правопорушення.
Незважаючи на це, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 намагався нанести удар в тулуб ОСОБА_6 , але останній застосовуючи силу, припинив протиправну діяльність ОСОБА_4 .
Тим самим, вказаними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 345 КК України, тобто погроза насильством щодо працівника правоохоронних органів, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
24.04.2019 р. між обвинуваченим та прокурором була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Відповідно до даної угоди, прокурор Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12019110140000381 від 21.03.2019 р. та обвинувачений ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 345 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Окрім того, додатково покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 345 КК України, визнав повністю та показав, що в дійсності всі події та обставини, які зазначені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості викладені вірно. В скоєному щиро розкаявся. Не заперечував проти затвердження укладеної між ним та прокурором угоди на вищезазначених умовах.
Прокурор в судовому засіданні підтримав умови угоди про визнання винуватості, укладеної між ним та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Потерпілий ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд даного кримінального провадження у його відсутності, щодо укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 не заперечив.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, укладення угоди є правомірним, та таким, що відповідає інтересам суспільства та держави.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, зокрема узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим Загальною частиною КК.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12019110140000381 від 21.03.2019 р. та обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Судом, відповідно до ст. 66 КК України, беруться до уваги обставини, пом'якшуючі відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 : щире каяття.
Обставини, які обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілим заявлений не був.
Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався та в судовому засіданні прокурором не було заявлено такого клопотання, а тому суд при постановленні вироку не застосовує до нього запобіжного заходу.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 24.04.2018 р. про визнання винуватості між прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12019110140000381 від 21.03.2019 р. та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Застосувати до призначеного покарання ОСОБА_4 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_4 обов'язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк ОСОБА_4 відраховувати з дня постановлення вироку.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме: металевий предмет із заточеним кінцем, який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Васильківського ВП ГУНП в Київській області - знищити.
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення учасникам даного кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1