справа № 361/6517/18
провадження № 2/361/933/19
07.06.2019
Іменем України
07 червня 2019 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Срібної Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У жовтні 2018 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк або АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 02 вересня 2014 року в загальному розмірі 12231 грн. 97 коп.
В обґрунтування позову зазначало, що 02 вересня 2014 року Банк і ОСОБА_1 (далі - Позичальник або Клієнт) уклали кредитний договір № б/н, за умовами якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 1700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банк взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав повністю, надав Позичальникові кредит у вказаній сумі. Проте відповідач своїх зобов'язань за цим договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 25 вересня 2018 року ОСОБА_1 має перед Банком заборгованість за цим договором на загальну суму 12231 грн. 96 коп., з яких: 3185 грн. 06 коп. - заборгованість по процентам, 8868 грн. 66 коп. - нарахована пеня, а також штрафи в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 558 грн. 66 коп. (процентна складова).
Представник позивача Гаренко Н.В. у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем його проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суд він не повідомив, відзив на позов і заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
02 вересня 2014 року на підставі заяви-анкети Позичальника, Умов і правил надання банківських послуг і тарифів позивач АТ КБ "ПриватБанк" і відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № б/н.
За умовами цього договору Банк надав відповідачу кредит у розмірі 1700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач ОСОБА_1 у заяві на видачу кредитної платіжної картки підтвердив, що його заява разом із Пам'яткою Клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним і Банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов і правил надання банківських послуг Позичальник зобов'язувався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його користування, перевитратами платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно із п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг Позичальник надав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, який має право у будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою та безумовною згодою Позичальника на прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком.
У п. 1.1.7.11 Умов і правил надання банківських послуг встановлено, договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
За змістом п. 2.1.1.5.7 Умов і правил надання банківських послуг Клієнт зобов'язаний слідкувати за витратами коштів у межах платіжного ліміту з метою недопущення овердрафту.
Відповідно до п. 1.1.1.63 Умов і правил надання банківських послуг овердрафт - це короткостроковий кредит, який надається Банком Позичальникові у випадку перевищення суми операції по платіжній картці над сумою залишку коштів на рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Згідно із п. 2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг у разі порушення Клієнтом строків платежів за будь-яким грошовим зобов'язанням, передбаченим цим договором, більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф розмір якого встановлено тарифами договору, зокрема, 500 грн. (фіксована частина) + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, із урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
У п. 2.1.1.12.6.1 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов'язань за борговими зобов'язаннями на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що позивач АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за кредитним договором № б/н від 02 вересня 2014 року виконало, надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у визначеному договором розмірі, проте останній у порушення вимог закону та умов договору своїх зобов'язань належним чином не виконує, заборгованість за кредитом, проценти за його користування та інші платежі Банку своєчасно не сплачує.
У ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 25 вересня 2018 року внаслідок невиконання ОСОБА_1 належним чином зобов'язань за кредитним договором № б/н від 02 вересня 2014 року відповідач має перед АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за цим договором на загальну суму 12231 грн. 96 коп., з яких: 3185 грн. 06 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 8868 грн. 66 коп. - нарахована пеня, 1058 грн. 66 коп. - штрафи (500 грн. - фіксована частина та 558 грн. 66 коп. - процентна складова).
Суд вважає, що оскільки Позичальник належним чином взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом не виконує, позовні вимоги Банку щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за процентами ґрунтуються на нормах чинного законодавства та умовах укладеного сторонами 02 вересня 2014 року кредитного договору № б/н, тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по процентам у розмірі 3185 грн. 06 коп.
Що стосується вимог Банку про стягнення із Позичальника за невиконання зобов'язань за кредитним договором пені та штрафу, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
За змістом положень укладеного сторонами кредитного договору № б/н від 02 вересня 2014 року, зокрема, п. п. 2.1.1.7.6 і 2.1.1.12.6.1 Умов і правил надання банківських послуг та Тарифів, штраф застосується у разі порушення Клієнтом строків платежів, пеня - у випадку виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн.
У ч. 1 ст. 61 Конституції України закріплено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Верховний Суд України у постановах від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15 та від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17 висловив правову позицію та вказав на те, що відповідно до положень ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Важливим критерієм оцінки правомірності застосування штрафу та пені в межах одного договору є перевірка обставин щодо їх одночасного застосування саме щодо одного і того ж самого виду порушення.
Аналізуючи зазначені положення кредитного договору № б/н від 02 вересня 2014 року, суд дійшов висновку, що згідно із умовами кредитного договору застосування штрафу та пені як виду цивільно-правової відповідальності пов'язано з порушенням Позичальником строків виконання одних і тих самих грошових зобов'язань за цим договором.
Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що на користь Банку із Клієнта за порушення ним строків виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором стягненню підлягає лише штраф у розмірі 659 грн. 25 коп., з яких: 500 грн. (фіксована частина) та 159 грн. 25 коп. (процентна складова) - 5 % від суми заборгованості по процентам за користування кредитом.
У задоволенні позову в частині вимог Банку про стягнення із Позичальника на його користь нарахованої пені в загальному розмірі 8868 грн. 66 коп. за прострочення виконання Клієнтом своїх грошових зобов'язань, суд вважає необхідним відмовити, так як одночасне стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення суперечить нормі ч. 1 ст. 61 Конституції України.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_1 не виконує зобов'язань за кредитним договором № б/н від 02 вересня 2014 року, суд дійшов висновку, що позов АТ КБ "ПриватБанк" є обґрунтованим лише частково, тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за цим кредитним договором у загальному розмірі 3844 грн. 31 коп. у межах заявлених вимог і наданих позивачем доказів.
Також відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1762 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263 - 265, 280, 284 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 02 вересня 2014 року в розмірі 3844 (три тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 31 коп., з яких: 3185 грн. 06 коп. - заборгованість по процентам, 659 грн. 25 коп. - штраф; та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Дутчак І. М.