ЄУН 193/1097/19
Провадження №2/193/440/19
06 вересня 2019 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді Кащук Д.А.,
при секретарі Ратушній В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що з 2012 року ОСОБА_2 та позивачка стали проживати разом як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька - ОСОБА_3 , батьком якої в актовому записі про народження за № 11 записано ОСОБА_2 .
20 липня 2016 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , був укладений шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилась донька - ОСОБА_4 , актовий запис №74.
Як зазначає позивач, одруження з відповідачем виявилось невдалим. Шлюбні відносини між ними фактично припинились на початку травня 2019 року, однак вони проживають разом в одному житловому будинку.
Відповідно до вимог ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_2 працює фельшером МНС, КЗ «Криворізька станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної Ради, отримує заробітну плату і в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідач має інших дітей від першого шлюбу, стягнень по виконавчим документам не проводиться.
Позивачка у судовому засіданні присутня не була, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без фіксування технічними засобами та без її участі, позовні вимоги просить задовільнити та стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину окремо щомісячно.
Відповідач до початку судового засідання надав заяву, згідно якої просить розглянути справу за його відсутністю, проти позовних вимог не заперечує.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що з 2012 року позивач та відповідач ОСОБА_2 стали проживати разом як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька - ОСОБА_3 , батьком якої в актовому записі про народження за № 11 записано ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 26 лютого 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Софіївськогно РУЮ у Дніпаропетровській області(а.с.4).
20 липня 2016 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , був укладений шлюб, зареєстрований Софіївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУ юстиції у Дніпропетровській області. Актовий запис № 34, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 виданим 20 липня 2016 року(а.с.3).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у них з ОСОБА_2 народилась донька - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 виданим 25 серпня 2016 року даним органом. Актовий запис № 74(а.с.5).
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно дост. 150 Сімейного Кодексу Українибатьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі - Конвенція), яку було ратифікованоПостановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно дост. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
08.07.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів від 17.05.2017 року № 2037 - VII, відповідно до якого внесено зміни до ст. 182 СК України, а саме: при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів'Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV «Про виконавче провадження'він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ст. 191 СК України).
Днем звернення позивача до суду є 13 серпня 2019 року, оскільки саме цим днем датована позовна заява та подана до суду .
Згідно ч.1ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК Українисуд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третьої заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину окремо та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 13 серпня 2019 року.
Керуючись п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляд справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, ст.ст. 180-183 Сімейного кодексу України, ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354,430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину окремо та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 13 серпня 2019 року.
Рішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Д.А.Кащук