09 вересня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/763/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування податкової вимоги про сплату боргу від 16.04.2019 року № Ф-19882-52.
04.07.2019 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 10:00 год. 13 серпня 2019 р.
13.08.2019 року усною ухвалою суду закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до розгляду по суті в порядку письмового провадження, що відображено в протоколі судового засідання.
Крім того, 13.08.2019 року позивачем подано до суду заяву про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними та поновлення цього строку. В обґрунтуваннях заяви зазначається, що оскаржувана вимога про сплату боргу від 16.04.2019 року направлена позивачу рекомендованим листом Кіцманським управлінням ГУ ДФС у Чернівецькій області 21.05.2019 року, що підтверджується штампом на конверті, який згідно даних сайту Укрпошти вручений 23.05.2019 року о 20:00 годин.
В подальшому позивачем в порядку досудового врегулювання спору направлено заперечення на вимогу про сплату боргу від 26.05.2019 року, на яке ГУ ДФС у Чернівецькій області листом від 11.06.2019 року зазначило, що письмове звернення від платника щодо визнання Звіту не чинним не має законодавчих підстав. Даний лист отримано 13.06.2019 року о 20:00 годині, після чого останній перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується письмовими доказами.
Позивач також звертав увагу суду на те, що у червні місяці були офіційні державні святкові дні, передбачені ст. 73 КЗпП України - 16 червня Трійця (неділя) та 28 червня день Конституції (п'ятниця).
У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого (ст. 67 КЗпП України). Відповідно, святковий день було перенесено на 17.06.2019 року. Також вихідними днями є 15-16, 22-23, 29-30 червня.
Окрім іншого позивач зазначив, що не розумів до кого звертатись з позовом адже листи всі приходили від Кіцманського управління ГУ ДФС у Чернівецькій області, на спірній вимозі стоїть штамп ГУ ДФС у Чернівецькій області, а підписана вимога посадовою особою Кіцманського управління ГУ ДФС у Чернівецькій області.
Вважає, що всі ці причин у своїй сукупності є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, а тому строки звернення до адміністративного та судового оскарження ним дотримано.
Розглянувши заяву позивача та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 180 КАС України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
За змістом частини 1 та 2 статті 204 КАС України (під час розгляду справи по суті) головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Відповідно до встановлених обставин справи, позивачем в ході підготовчого судового засідання зроблено усну заяву про звернення із клопотанням стосовно строків звернення до суду. Разом з тим, цього ж числа - 13.08.2019 року учасниками справи на пропозицію суду подано заяви про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті, за наслідками чого усною ухвалою суду закрито підготовче провадження.
Крім цього, 13.08.2019 року після заслуховування вступних промов, учасниками справи подано клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
У своїй заяві про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними та поновлення цього строку, яка подана 13.08.2019 року через канцелярію суду, позивач окрім іншого зазначив, що докази перебування на лікарняному останнім будуть надані пізніше, що на думку суду по своїй суті є поважною причиною у сукупності з іншими обставинами того, що вказане клопотання не було подане в ході підготовчого провадження і розгляду справи.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає за можливе та доцільне розглянути заявлене позивачем клопотання в порядку письмового провадження на стадії розгляду справи по суті.
Так, за приписами статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом спору є рішення про сплату недоїмки в сумі 9828,72 грн, яка виникла на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04 квітня 2019 року № Ф-19882-52 та нарахована на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Слід зазначити, що дія зазначеного Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина 1 статті 2 цього Закон № 2464-V).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частини 1, 4 статті 121 КАС України).
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Виходячи із викладеного вище, суд дійшов до висновку, що доводи позивача про поважність причин пропуску звернення до адміністративного суду є обґрунтованими і підтверджуються належними і допустимими доказами щодо хвороби останнього, а тому строк звернення до суду слід поновити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити цей строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Боднарюк О.В.