про залишення позовної заяви без руху
09 вересня 2019 року справа № 580/2722/19
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
03.09.2019 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) у власних інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 307), просить:
-визнати протиправним рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради №4, №5, №6 від 19 червня 2019 року щодо відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
-зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради видати ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб;
-зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради призначити виплату допомоги внутрішньо переміщеної особи на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Перевіривши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.
Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2019 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 1921грн.
Частиною 3 статті 6 "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд враховує, що позивач, не є суб'єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Суд зазначає, що позовна заява містить 3 вимоги немайнового характеру, проте дві позовні вимоги є взаємопов'язані, у зв'язку з чим сума судового збору за подання даної позовної заяви становить 1536,80 грн. (0,4х1921х2 ).
Таким чином, за пред'явлення вказаної позовної заяви з трьома вимогами немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1536,80 грн.
Статтею 9 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Зазначена норма кореспондується з ч. 5 ст. 161 КАС України.
Так, представником позивача заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки перебуває в скрутному матеріальному становищі є внутрішньо переміщеною особою, має на утриманні двох малолітніх дітей та з 03.01.2019 перебуває на обліку як тимчасово безробітна, що підтверджується довідкою ОК-5 та довідкою з Черкаського місцевого центру зайнятості.
Інших доказів на підтвердження свого майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовом, позивачем не надано.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору суд зазначає таке.
Європейський суд з прав людини у прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, що свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути відомості щодо доходів фізичної особи, що можуть бути надані на заяву про отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків згідно п.5 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822; документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості з позивача у межах виконавчого провадження тощо.
Оцінюючи надані позивачем докази скрутного матеріального становища, суд зазначає, що довідка з Черкаського місцевого центру зайнятості не свідчить про скрутне матеріальне становище, а надана довідка ОК-5 свідчить, що річний дохід позивача за 2018 рік становить 39468,25 грн.
Суд зазначає, що сума судового збору, що необхідно сплатити за подання даного позову не перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік - 1973,41 грн. (39468,25х5%).
Визначення майнового стану сторони залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Необґрунтоване звільнення від сплати судового збору утворить переваги у становищі стосовно інших суб'єктів звернення до суду за захистом, тоді як відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя у адміністративних судах є принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Суд звернув увагу, що незважаючи на те, що подружнє життя з чоловіком у позивача у 2013 році не склалося, батьком малолітньої дитини - ОСОБА_3 в 2014 році став ОСОБА_7 , доказів стягнення аліментів позивачем не надано, як і звернуто увагу судом на укладений договір про надання правової допомоги, що не є безоплатною.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З позову вбачається, що згідно листа від 25.07.2016 за № 2411/28-2/05 позивачу скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка 25.07.2016 була направлена позивачу, оскільки наявний вихідний номер, за адресою місця проживання - АДРЕСА_2 .
Тобто, суддя наголошує на тому, що позивач в серпні 2016 року мав можливість дізнатися інформацію щодо порушення її прав та інтересів, проте, позов подано до суду лише в III кварталі 2019 року, пропуск строку становить більше трьох років.
Суд зазначає, що підставою "невизнання" статусу внутрішньо переміщеної особи стосовно позивача та осіб, у інтересах яких подано позов, стало прийняття відповідачем рішення про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 . Про існування зазначеного рішення позивача було повідомлено листом від 25.07.2016 № 2411/28-2/05, що слугувало передумовою поновлення статусу внутрішньо переміщеної особи є скасування рішення про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Приписами ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач не надав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не вказав.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П.Г. Паламар