Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
06 вересня 2019 р. Справа № 639/5645/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держаної установи «Харківській слідчий ізолятор» про поновлення права на листування, зобов'язання вчинити певні дії, -
14.08.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Держаної установи «Харківській слідчий ізолятор», в якому просила суд, мовою оригіналу:
- "винести постановление, ухвалу о признаний нарушения моего права на переписку;
- впредь не нарушать мое право на переписку и вручать всю разрешенную кореспонденцию на мое имя;
- привлечь ОСОБА_2 к ОСОБА_3 ;
- обезать ОСОБА_2 , принисти мне извинения так как я не получила нужную, ожидавшию кореспонденцию от своего ребёнка, что очень сильно я перенесла психологический стрес, и повлекло в депресивное состояние;
- визвать на судебное заседание оперуповноваженого оперативного відділу ДУ ХСІ майор в/с О.В. Щербакова для пояснения в суде по невручению мне кореспонденций от Камаровай".
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.08.2019 року адміністративну справу № 639/5645/19 за позовом ОСОБА_1 до Держаної установи «Харківській слідчий ізолятор» про поновлення права на листування, зобов'язання вчинити певні дії - за підсудністю передано на розгляд Харківському окружному адміністративному суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2019 року головуючим суддею по справі № 639/5645/19 визначено суддю Супруна Ю.О..
Частиною 8 ст. 171 КАС України встановлено, що питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Згідно з ч. 6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимоги, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на звернення до суду передбачає можливість отримати захист порушеного права, обумовлене тим, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позивачем у позовній заяві не зазначено належне обґрунтування її порушених прав та не зазначено якими саме рішенням, діями чи бездіяльністю Держаної установи «Харківській слідчий ізолятор» порушено права, свободи, інтереси позивача і не обґрунтовано обраний спосіб захисту права у контексті статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин суд зазначає про необхідність уточнення чи переформулювання позовних вимог у спосіб визначений ч.1 ст. 5 КАС України.
Згідно з п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Зазначене підтвердження позивачем до суду не надано.
Окрім цього, судом встановлено, що адміністративний позов викладений російською мовою, з огляду на що суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою (ч. 2 ст. 15 КАС України).
Частиною 1 статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч. 2 ст. 44 КАС України).
Гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України від 15.05.2003 № 802-IV.
Разом з тим Суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов'язок суду приймати такі документи до розгляду. Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до ст. 2 цього Закону поширюються положення Хартії.
Так, відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до ст. 124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (ч. 3 ст. 15 КАС України).
За приписами ч. 4 ст. 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Отже, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеній в ухвалі від 12.06.2019 року по справі № 219/2124/19, від 21.02.2018 року по справі № 826/1833/16, від 07.06.2019 року по справі №826/10114/17, від 01.08.2019 по справі 826/10114/17, від 01.07.2019 по справі 243/10706/18, від 22.07.2019 по справі 826/19159/16, від 27.08.2019 року у справі №520/3782/19 адміністративне провадження №К/9901/21152/19.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов має бути викладений українською мовою.
Вищевикладене також узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 16.10.2018 року у справі №826/1833/16 адміністративне провадження №К/9901/20397/18 45292/18.
Підстав для відступлення від цих правових висновків - немає.
Також, згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Проте, позивачем не дотримано вказанрої норми, оскільки позовна заява та додатки до позовної заяви містяться, всупереч ч.1 ст. 161 КАС України лише в одному екземплярі - для суду.
Відповідно, адміністративний позов ОСОБА_1 до Держаної установи «Харківській слідчий ізолятор» про поновлення права на листування, зобов'язання вчинити певні дії, поданий з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:
- надати до суду уточнену позовну заяву із обґрунтуванням порушення рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, у якій викласти зміст прохальної частини позову, відповідно до приписів частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, разом із копією для відповідача.
- надати до суду власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надати позовну заяву, викладену українською мовою та копії такого адміністративного позову з додатками відповідно до кількості учасників справи;
- надати до суду копію позовної заяви разом з додатками до неї для надсилання відповідачу по справі згідно на виконання положень ч.1 ст. 161 КАС України.
Суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держаної установи «Харківській слідчий ізолятор» про поновлення права на листування, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вищевказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом п'яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.О. Супрун