Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 вересня 2019 р. № 520/7687/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 06.03.2012 р. №5159 при розгляді звернення позивача від 02.02.2012 р. про призначення йому державної соціальної допомоги - соціальної пенсії для осіб, що досягли пенсійного віку, поновивши його права на соціальний захист;
- призначити ОСОБА_1 виплати державної соціальної допомоги - соціальної пенсії з моменту його звернення 02.02.2012 р. до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, в передбачені законодавством України строки, та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 р. №261";
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 за рахунок відшкодування, завданими позивачу діями відповідача, морального збитку, 100000,00 грн.
Ухвалою судді від 12.08.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обґрунтованих та поважних причин його пропуску, оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. та належним чином засвідчених копій документів, що додані до позову.
Позивач 23.08.2019 року на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 12.08.2019 року, надав до суду належним чином завірені копії документів, що додані до позову та заяву, в якій просив суд поновити строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Обґрунтування заяви про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та про поновлення строку звернення до суду є тотожним обґрунтуванню, викладеному в позовній заяві. Позивач повторно зазначив, що з моменту відмови позивачу в соціальному захисті в Україні - призначенні пенсійних виплат за віком, позивач намагався поновити своє порушене право на соціальний захист шляхом звернення до Європейського суду з прав людини з заявою №71089/16. Після прийняття рішення Європейського суду з прав людини позивач намагався в досудовому порядку врегулювати питання щодо призначення соціальної пенсії з відповідачем. У зв'язку з чим, вважає, що єдиною можливість поновлення його порушеного у 2012 році права на соціальний захист, є звернення до Харківського окружного адміністративного суду.
В період з 23.08.2019 по 08.09.2019 суддя перебував у відпустці, тому розгляд клопотання здійснюється в перший робочий день.
Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 оскаржує рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 06.03.2012 р. №5159 при розгляді звернення позивача від 02.02.2012 р. про призначення йому державної соціальної допомоги - соціальної пенсії для осіб, що досягли пенсійного віку, поновивши його права на соціальний захист та просить призначити виплати державної соціальної допомоги - соціальної пенсії з моменту його звернення 02.02.2012 р. до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, в передбачені законодавством України строки, та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 р. №261".
Позивач звернувся з даним позовом до суду 06.08.2019 р., за захистом свого порушеного права, якого він вимагає починаючи з 06.03.2012 р.
Як на час існування спірних правовідносин (ст. 99 КАС України), так і на час звернення із даним позовом до суду (ст. 122 КАС України) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки встановлені законом, в даному випадку ст. 123 КАС України.
Визначення початку або встановлення такого строку виходить з того, що такий початок починає своє обчислення з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В цьому випадку, законодавцем встановлена альтернативність такого обчислення, при чому в одному випадку це день об'єктивно достовірної та беззаперечної обізнаності такої особи, в іншому випадку таке обчислення повинно здійснюватися із можливості бути обізнаним про ті чи інші обставини, що можуть впливати на порушення прав, свобод чи інтересів (умовно), тобто встановлена так би мовити можлива обов'язковість бути обізнаним про ті обставини, що впливають або мають безпосередній вплив на відповідне порушення прав.
При чому, суд зауважує, що законодавець пов'язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Суд також звертає увагу, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Суд зазначає, що поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку, встановленого законом, позивач посилається на те, що по факту порушення державною Україна права позивача на його пенсійне забезпечення - соціальний захист, позивач звертався до Європейського суду з прав людини з заявою №71089/16.
Поряд із тим, суд зазначає, що вказані доводи позивача є необґрунтованим, оскільки листом від 12.01.2017 р. Секретарем Секції Європейського суду з прав людини було повідомлено позивача про те, що в період з 22.12.2016 р. по 05.01.2017 р., прийнято рішення визнати заяву ОСОБА_1 №71089/16 не прийнятою.
Крім того, жодних доказів щодо досудового врегулювання спору позивачем до матеріалів адміністративного позову та до заяви про встановлення строків звернення до суду не надано.
Таким чином, позивач, звернувшись до суду 06.08.2019 року з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 06.03.2012 р. №5159 при розгляді звернення позивача від 02.02.2012 р. та призначення позивачу виплати державної соціальної допомоги - соціальної пенсії з моменту його звернення 02.02.2012 р., пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Отже, звернувшись 06.08.2019 року до суду з позовом про скасування рішення відповідача від 06.03.2012 р. №5159 при розгляді звернення позивача від 02.02.2012 р. та призначення позивачу виплати державної соціальної допомоги - соціальної пенсії з моменту його звернення 02.02.2012 р., позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ст. 122 КАС України, не зазначивши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку, що також не спростовано змістом заяви позивача від 23.08.2019 року на виконання ухвали суду від 12.08.2019 року.
Жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, ніж тих, що зазначені в позовній заяві та заяві від 23.08.2019 року, позивачем до суду не надано, відповідно, судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки з позовними вимогами про скасування рішення відповідача від 06.03.2012 р. №5159 при розгляді звернення позивача від 02.02.2012 р. та призначення позивачу виплати державної соціальної допомоги - соціальної пенсії з моменту його звернення 02.02.2012 р., позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України, зазначені позивачем в заяві від 23.08.2019 року підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві.
Крім того, суд зазначає, що у вказаний судом строк - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, тобто до 30.08.2018 р., та станом на момент прийняття зазначеної ухвали, позивач недоліки позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн., не усунув, у зв'язку з чим, позовна заява не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Д.А. Волошин