Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 вересня 2019 р. № 520/7506/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області від 06.02.2019 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах (Список №1);
- зобов'язати Зміївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з дня звернення ОСОБА_1 з заявою №204/86 від 29.01.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах (Список №1) та виплатити на користь ОСОБА_1 недотриманий розмір пенсії, зарахувавши до пільгового стажу (Список 1) наступні періоди роботи на шахті ім. М.В.Фрунзе:
з 20.06.1990 р. по 18.04.1993 р.. та з 19.04.1993 р. по 27.05.1993р. на посадах електрослюсаря підземного і машиніста підземних налаштувань на шахті ім. М.В.Фрунзе;
з 28.05.1993 р. по 17.06.1993р., та з 18.06.1993р. по 01.01.1999 р. на посадах учня машиніста електровозу підземного і машиніста електровозу підземного на шахті ім. М. В. Фрунзе.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає рішення Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області від 06.02.2019 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах (Список №1) протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки записи в трудовій книжці підтверджують пільговий стаж роботи позивача на посадах електрослюсаря підземного і машиніста підземних налаштувань на шахті ім. М.В.Фрунзе та на посадах учня машиніста електровозу підземного і машиніста електровозу підземного на шахті ім. М. В. Фрунзе. Таким чином, вважає, що у наданні інших документів не має необхідності, оскільки назва професії та періоди роботи чітко визначені у трудовій книжці, на підставі якої вже було призначено пенсію та частково враховано період роботи за Списком №1 з 01.01.1999 року. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2019р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі надіслана відповідачу та була отримана останнім, що підтверджується повідомленням пошти про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 р. замінено Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61000).
Представником відповідача, 28.08.2019 року надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, зазначив, що рішенням Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 14.05.2019 в перерахунку пенсії ОСОБА_1 правомірно відмовлено в зв'язку з відсутністю підстав для зарахування пільгового стажу роботи на підставі доданих до заяви документів про пільговий стаж роботи, оскільки довідки не містять назви підприємства, яке їх видало, не містять номеру та дати видачі, в довідках олівцем записано номери - №100, 101, 102. Оскільки в довідках не вказано номер довідок та дати їх видачі, а також відсутні кутовий штамп та печатка, що суперечить вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Постанова №22-1), тому проводити перерахунок пенсії згідно вказаних довідок немає правових підстав, так як згідно додатку N 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній на довідці про підтвердження пільгового стажу роботи (стажу роботи) передбачено «Штамп та печатка підприємства, установи, організації», № та дата видачі довідки (додаток « 1 та Додаток №5 Порядку).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
В період з 23.08.2019 по 08.09.2019 суддя перебував у відпустці, тому розгляд справи здійснюється в перший робочий день.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, яке є правонаступником Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію за віком за Списком №1.
Позивач 29.01.2019 року звернувся до Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області з заявою №204/86 про перерахунок пенсії за віком Список №1.
Рішенням Зміївського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області від 06.02.2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що надані позивачем довідки не мають штампу підприємства, номеру та дати видачі та печатки підприємства.
При первинному призначенні пенсії за віком (список №1) ОСОБА_1 зараховано пільговий стаж за Списком №1 починаючи з 01.01.1999 року за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач вважає, що рішення відповідача від 06.02.2019 р. є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його право на перерахунок пенсії, оскільки записи в трудовій книжці підтверджують пільговий стаж роботи позивача на посадах електрослюсаря підземного і машиніста підземних налаштувань на шахті ім. М.В.Фрунзе та на посадах учня машиніста електровозу підземного і машиніста електровозу підземного на шахті ім. М. В. Фрунзе.
Згідно з записами трудової книжки позивача, останній протягом своєї трудової діяльності працював:
з 20.06.1990 р. по 18.04.1993 р. та з 19.04.1993 р. по 27.05.1993р. на посадах електрослюсаря підземного і машиніста підземних налаштувань на шахті ім. М.В.Фрунзе;
з 28.05.1993 р. по 17.06.1993р., та з 18.06.1993р. по 01.01.1999 р. на посадах учня машиніста електровозу підземного і машиніста електровозу підземного на шахті ім. М. В. Фрунзе.
Судом з рішення відповідача від 06.02.2019 р. встановлено, що ОСОБА_1 до заяви №204/86 від 20.05.2019 р. про перерахунок пенсії було надано пакет документів, у т.ч.:
- пільгову довідку №100 (номер написано олівцем) без дати видачі, штампу та печатки підприємства за періоди з 20.06.1990 р. по 18.04.1993 р., та з 19.04.1993 р. по 27.05.1993 р. на посадах електрослюсаря підземного і машиніста підземних налаштувань на шахті ім. М.В.Фрунзе;
- пільгову довідку №101 (номер написано олівцем) без дати видачі, штампу та печатки підприємства за періоди з 28.05.1993 р. по 17.06.1993р., та з 18.06.1993р. по 01.01.1999 р. на посадах учня машиніста електровозу підземного і машиніста електровозу підземного на шахті ім. М. В. Фрунзе;
- довідку про заробітну плату №103 (номер написано олівцем) без дати видачі, штампу та печатки підприємства за періоди з 01.01.1995 р. по 31.12.1999 р.;
- особову картку, наказ 740/к від 14.06.2006 р. про прийняття, переведення та звільнення;
- особову картку, наказ 379/к без дати про прийняття, переведення та звільнення;
- історичну довідку №104 (номер написано олівцем) без дати;
- наказ №257 від 05.04.1995 р. про результати атестації робочих місць;
- наказ №389 від 19.05.1997 р. про результати атестації робочих місць;
- наказ №984 від 05.06.2002 р. про результати атестації робочих місць;
Рішенням Зміївського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області від 06.02.2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку пенсії оскільки, відповідно до наданих пільгових довідок №100, №101 та №102 (№ в яких написано олівцем) неможливо зарахувати стаж роботи за списком №1, з підстав того, що довідки не мають штампу підприємства, номеру та дати видачі та печатки підприємства.
Не погодившись із такою відмовою, позивач звернувся до суду, оскільки вважає, що він має право на перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
По суті позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 2. ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування," на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Крім того, відповідно до п.20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників; у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.17 указаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці, при цьому за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями підтвердження трудового стажу може здійснюватися органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
На виконання наявних повноважень відповідач зобов'язаний був вчинити дії з отримання інформації щодо наявності або відсутності пільгового стажу у позивача.
Як встановлено в ході розгляду справи, у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 29.07.1985 р. усі записи внесені відповідно до норм чинного законодавства, засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою організації.
Трудова книжка ОСОБА_1 містить відповідні записи: відомості щодо характеру роботи позивача, зазначені періоди роботи, назви професій, визначено, що роботи виконувались повний робочий день під землею.
Отже, відсутність у позивача уточнюючих довідок про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки не спростовує наявності у працівника відповідного пільгового стажу роботи.
Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 20.02.2018 року по справі № 646/5141/17.
Крім того, стосовно періодів роботи з 20.06.1990 р. по 18.04.1993 р. та з 19.04.1993 р. по 27.05.1993р. на посадах електрослюсаря підземного і машиніста підземних налаштувань на шахті ім. М.В.Фрунзе, трудовою книжкою позивача також підтверджується, що за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 відповідним наказом №379 від 20.06.1990 р.
Таким чином, посилання відповідача на те, що періоди роботи позивача з 20.06.1990 р. по 18.04.1993 р. та з 19.04.1993 р. по 27.05.1993р. неможливо зарахувати у зв'язку з відсутністю інформації про проведення атестації робочого місця також є необґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача на те, що для підтвердження пільгового стажу позивача з 20.06.1990 р. по 18.04.1993 р. та з 19.04.1993 р. по 27.05.1993р., позивач повинен був надати уточнюючі довідки підприємства є необґрунтованими та безпідставними.
Позивач у позові пояснив, що надати уточнюючі довідки та первинні документи за періоди роботи з 20.06.1990 р. по 18.04.1993 р. та з 19.04.1993 р. по 27.05.1993р. на посадах електрослюсаря підземного і машиніста підземних налаштувань на шахті ім. М.В.Фрунзе та з 28.05.1993 р. по 17.06.1993р., та з 18.06.1993р. по 01.01.1999 р. на посадах учня машиніста електровозу підземного і машиніста електровозу підземного на шахті ім. М. В. Фрунзе, ОСОБА_1 не має можливості з незалежних від нього причин, оскільки вказане підприємство знаходяться в місцевості, що входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шахта ім. М.В.Фрунзе зареєстрована за адресою: 94784, сел. Ясенівське, м. Ровеньки, Луганської обл., що входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Зазначене підтверджується розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання таким, що втратили чинність деяких розпоряджень КМУ", згідно з Додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р визначено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Серед них вказані по Луганській області: 1. Міста обласного значення: 9) м. Ровеньки (Ровеньківська міська рада).
Суд зазначає, що з наданих позивачем пільгових довідок №100, №101 та №102 (№ в яких написано олівцем) слідує, що вони оформлені не належним чином, зокрема, не міститься штампу підприємства, номеру та дати видачі та печатки підприємства, а тому суд не бере до уваги такі довідки.
При цьому, суд наголошує, що у даному випадку відповідач повинен був керуватися положеннями ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також пунктами 1, 2, 17, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, та перевірити наявність пільгового стажу на підставі записів у трудовій книжці, показань свідків, даних, наявних у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, зробити відповідні запити до державних органів щодо атестації робочих місць на підприємствах, де працював позивач, однак жодних з перелічених дій відповідач не вчинив, обмежившись посиланням про надання позивачем пільгових довідок №100, №101 та №102 (№ в яких написано олівцем), які не мають штампу підприємства, номеру та дати видачі та печатки підприємства.
При цьому, суд зауважує, що записи про спірні періоди роботи позивача в трудовій книжці засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.
Інших підстав для не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача відповідач не зазначив ані в рішенні, що оскаржується, ані у відзиві.
У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії позивачу не відповідає приписам закону, а тому, позов підлягає задоволенню в частині щодо вимог про визнання протиправним та скасування рішення Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області від 06.02.2019 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах (Список №1).
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області, правонаступником якого є Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, провести з дня звернення ОСОБА_1 з заявою №204/86 від 29.01.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах (Список №1) та виплатити на користь ОСОБА_1 недотриманий розмір пенсії, зарахувавши до пільгового стажу (Список 1) наступні періоди роботи на шахті ім. М.В.Фрунзе: з 20.06.1990 р. по 18.04.1993 р.. та з 19.04.1993 р. по 27.05.1993р. на посадах електрослюсаря підземного і машиніста підземних налаштувань на шахті ім. М.В.Фрунзе; з 28.05.1993 р. по 17.06.1993р., та з 18.06.1993р. по 01.01.1999 р. на посадах учня машиніста електровозу підземного і машиніста електровозу підземного на шахті ім. М. В. Фрунзе, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи (ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно з п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду № 22-1 від 25.11.2005 (далі по тексту - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року N 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за N 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення. Період отримання допомоги по безробіттю підтверджується до 01 січня 2010 року на підставі записів у трудовій книжці, а починаючи з 01 січня 2010 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).
Згідно з п. 3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду № 22-1 від 25.11.2005, орган, що призначає пенсію, надає, зокрема, допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.
Згідно з п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду № 22-1 від 25.11.2005, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до п.17 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Таким чином, у розумінні Закону № 1058, Порядку № 22-1 та Порядку №637, перерахунок пенсії здійснюється за результатами розгляду і аналізу всіх наданих документів, у разі дотримання особою всіх умов призначення пенсії, зокрема, щодо стажу та пенсійного віку тощо, вчинення дій органом Пенсійного фонду щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії та перевірки обґрунтованості їх видачі, та, у разі здійснення органами Пенсійного фонду дій щодо підтвердження пільгового трудового стажу, передбачених Порядком №637.
Судом встановлено, що при первинному призначенні пенсії за віком (список №1) ОСОБА_1 зараховано пільговий стаж за Списком №1 починаючи з 01.01.1999 року за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та не зарахування періоду роботи з 20.06.1990 р. по 18.04.1993 р. та з 19.04.1993 р. по 27.05.1993р. на посадах електрослюсаря підземного і машиніста підземних налаштувань на шахті ім. М.В.Фрунзе та з 28.05.1993 р. по 17.06.1993р., та з 18.06.1993р. по 01.01.1999 р. на посадах учня машиніста електровозу підземного і машиніста електровозу підземного на шахті ім. М. В. Фрунзе, відповідач, всупереч вимогам пункту п.4.7 Порядку № 22-1 не вчинив жодних дій щодо перевірки наявності пільгового стажу у позивача.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що обчислення страхового стажу, надання оцінки наявному страховому стажу при призначенні (перерахунку) пенсії, зокрема, на особливих підставах (Список № 1) відноситься до виключних (дискреційних) повноважень Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, суд вважає неможливим зобов'язувати відповідача зарахувати до пільгового стажу (Список 1) наступні періоди роботи на шахті ім. М.В.Фрунзе: з 20.06.1990 р. по 18.04.1993 р.. та з 19.04.1993 р. по 27.05.1993р. на посадах електрослюсаря підземного і машиніста підземних налаштувань на шахті ім. М.В.Фрунзе; з 28.05.1993 р. по 17.06.1993р., та з 18.06.1993р. по 01.01.1999 р. на посадах учня машиніста електровозу підземного і машиніста електровозу підземного на шахті ім. М. В. Фрунзе.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, беручи до уваги, що відповідачем не було фактично перевірено наявності у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (за Списком № 1), позовна вимога про зобов'язання відповідача провести з дня звернення ОСОБА_1 з заявою №204/86 від 29.01.2019 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах (Список №1) є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому, не підлягає задоволенню.
Між тим, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Враховуючи викладене, з метою повного забезпечення права позивача на пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, зобов'язавши Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №204/86 від 29.01.2019 року про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову з підстав, викладених вище.
Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під.2, поверх 3,м. Харків,61022, код 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області від 06.02.2019 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах (Список №1).
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №204/86 від 29.01.2019 року про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під.2, поверх 3,м. Харків,61022, код 14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.А. Волошин