Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
09 вересня 2019 р. № 520/7749/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл.Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними бездіяльність та дії Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не перерахунку ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року обчисленої, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та вимагання написати додаткові заяви.
- зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області вчинити дії та провести ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , перерахунок та виплату з 25 квітня 2019 р. державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(11)/2019, справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) обчисленої, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
- задовольнити клопотання та постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення службовими особами відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не обчислив його пенсію по інвалідності як інваліду війни 1 групи та учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у період військової служби у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, на виконання Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19), ч.3 ст.59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Як зазначає позивач, Управлінням не прийнято рішення за його заявою про проведення перерахунку, а на його звернення щодо розгляду зазначеної заяви відповідач повідомив, що заяву про перерахунок пенсії передано до Головного управління ПФУ в Харківській області для розгляду. Позивач вважає, що відповідач в супереч Рішення Конституційного Суду України та Закону не здійснив перерахунок пенсії протягом періоду з 25.04.2019 р., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Від відповідача 05.09.2019 р. надійшов відзив на позов, в якому зазначив, що Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) не поширюється на позивача, оскільки під час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС він мав статус військовозобов'язаного. У зв'язку з викладеними обставинами відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження по справі. Відповідачу ухвалою суду надано строк для подачі відзиву на позов разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, у разі невизнання адміністративного позову. Ухвалою суду від 09.09.2019 р. здійснено заміну відповідача її правонаступником, з Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову та відзиву, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має І групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , довідкою МСЕК серії 10ААБ №167474 від 15.06.2012 р. (а.с.10-13). Позивач перебуває на обліку в Ізюмському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Відповідно військового квитка № НОМЕР_4 ОСОБА_1 з 21.04.1989 р. по 23.08.1989 р. перебував на спеціальних зборах та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Отримав дозу опромінення 4,995 бер. (а.с.14-15). Зазначені обставини підтверджуються:
- довідкою Центрального архіву Міністерства оборони України від 30.11.1994 р. №51/6084, в якій зазначено: «приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при військовій частині НОМЕР_5 (с.Оране), прибув 21.04.1989 р., вибув 23.08.1989 р. (а.с.16)
- довідкою Ізюмського міського військкомату №244 від 28.04.1991 р., в якій зазначено, що ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 21.04.1989 р., вибув 23.08.1989 р. Доза опромінення - 4,995 бер. (а.с.18)
Судом встановлено, що позивач 11.06.2018 р. звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення № 348/Д-4 від 25.05.2018 року Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області. Зобов'язати Ізюмське об'єднанне управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1 з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В задоволенні позовних вимог судом відмовлено. Судом апеляційної інстанції встановлено безпідставність висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з посиланням на невідповідність поданої позивачем заяви про перерахунок пенсії встановленій формі. Колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачеві у перерахунку пенсії на підставі ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ, п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 (в редакції згідно з постановою КМУ № 851 від 15.11.2017), діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №796-ХІІ, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення відповідача, викладеного у листі №348/Д-4 від 25.05.2018 про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.10.2017 з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати.
Отже, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 р. скасовано Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 по справі № 820/4517/18. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
22.07.2019 р. позивач звернувся до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про проведення перерахунку та виплату пенсії, обчисливши її в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно ч.3 ст.59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням проведених виплат з 25.04.2019 р. (а.с.19)
Відповідно розписки-повідомлення, заяву позивача прийнято 22.07.2019 р. та зареєстровано за №1558. (а.с.20)
Як зазначає позивач, відповіді чи рішення за заявою він не отримав, у зв'язку з чим 01.08.2019 р. звернувся до начальника Ізюмського відділу обслуговування громадян Управління обслуговування громадян УПФУ в Харківській області з заявою, в якій просив повідомити, чому перерахунок пенсії згідно заяви від 22.07.2019 р. досі не проведено.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.
З урахуванням викладених обставин справи суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно п.2, 9 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу": військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Статтею 1 Закону Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Дані правовідносини до прийняття Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) були врегульовані статтею 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII (у редакції чинній до 01 жовтня 2017 року) передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, норма частини 3 статті 59 Закону №796-XII (до внесення змін Законом України від 03.10.2017 року №2148-VІІІ) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Водночас, Законом України від 03.10.2017 року №2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” статтю 59 Закону викладено у новій редакції: “Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Аналіз попередньої та чинної редакцій частини 3 статті 59 Закону №796-XIІ свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, проте з моменту внесення змін до частини 3 цієї статті, законодавець, на виконання мети та основних завдань закону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Отже, дія статті 59 Закону №796-XII (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється виключно на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону №796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
У зв'язку з цим, обов'язковою умовою для застосування положень ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII є саме участь особи у ліквідації наслідків ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби.
Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в ухвалах від 08.05.2018 року у справі №820/1148/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/33/18), від 21.05.2018 року у справі №816/1159/18 (провадження №Пз/9901/37/18), від 11.06.2018 року у справі №820/2589/18 (провадження №Пз/9901/39/18), у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №822/1346/18 (адміністративне провадження №К/9901/62803/18).
Разом з тим, суд враховує, що Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення “дійсної строкової служби”, яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Словосполучення “дійсної строкової”, що міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним.
Таким чином, вказаним Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення “дійсної строкової”, яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У Рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.
Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України, посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов'язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.
Конституційний Суд України також наголосив, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за частиною третьою статті 59 Закону та обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов'язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.
В Рішенні Суду також підкреслюється, що військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов'язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.
Отже, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.
Словосполучення “дійсної строкової”, що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що положення ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни “Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи” в частині “дійсної строкової” втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак позивач має право на перерахунок пенсії у п'ятикратному розмірі згідно ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни “Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи” з 25 квітня 2019 року.
Згідно пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Відповідно пункту 4.3 Порядку №22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідачем не надано доказів щодо того, що відповідне рішення про відмову в переведенні на інший вид пенсії було прийнято за заявою позивача про переведення на інший вид пенсії.
Отже, оскільки відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо належного розгляду заяви позивача, а саме шляхом не прийняття відповідного рішення, суд доходить висновку про визнання протиправною бездіяльність Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року обчисленої, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, для ефективного способу захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України №796-ХІІ, з 25.04.2019 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. №1-р(ІІ)2019.
Щодо клопотання про постановлення окремої ухвали стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення службовими особами відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (ч.2 ст.249 КАС України).
Відповідно частин 4 та 5 ст.249 КАС України, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Суд зазначає, що задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 25.04.2019 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, є достатнім для усунення порушень прав позивача, причин та умов, що цьому сприяли, та відновлення прав позивача, що зумовлює відсутність необхідності постановлення окремої ухвали. Також суд звертає увагу на приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”. Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст.72-77, 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл.Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року обчисленої, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України №796-ХІІ, з 25 квітня 2019 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. №1-р(ІІ)2019.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнуваньГоловного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл.Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) судові витрати по сплаті судового збору в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири грн.) 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 09 вересня 2019 року.
Суддя Мінаєва К.В.