03 вересня 2019 року м. Рівне №460/921/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; позивача - ОСОБА_2; представника позивача - адвоката Філончук Н.В.; представника відповідача - Охман Н.П.; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про скасування постанови.
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі іменується - позивач) до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.04.2019 №114066, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 1700 грн 00 коп.
Заяви по суті справи.
Позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, обґрунтовані тим, що 05.03.2019 в ході рейдової перевірки працівниками Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було складено акт перевірки, у якому зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_2 транспортного законодавства, а саме: при здійсненні внутрішніх вантажних перевезень не пред'явлено особі, яка уповноважена здійснювати контроль, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення: товарно-транспортної накладної. 02.04.2019 на підставі даного акта перевірки відповідач виніс постанову №114066, якою застосував до позивача адміністративного-господарський штраф у сумі 1700,00грн. Зазначає, що позивач надав у платне строкове користування свій автомобіль та причім терміном на 6 місяців ФОП ОСОБА_3 , який здійснював на ньому перевезення вантажу по автодорозі М-07, а тому позивач, в розумінні законодавства про автомобільний транспорт, не є перевізником та не може бути суб'єктом відповідальності. Таким чином, Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області не вірно визначено особу перевізника, та як наслідок в ході розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт суб'єктом справляння адміністративно-господарського штрафу відповідачем визначено власника автомобіля, а не автомобільного перевізника. Крім того, розгляд зазначеної справи було проведено відповідачем 02.04.2019, в той час як повідомлення про час і місце розгляду такої справи отримане позивачем лише 04.04.2019, чим позбавлено його права на участь у її розгляді та надання заперечення чи пояснень. Вважає, що оспорювана постанова відповідача винесена в супереч чинному законодавству, а тому підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що 05.03.2019 інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було проведено рейдову перевірку транспортних засобів, якими здійснюється перевезення пасажирів та вантажів (в т.ч. автомобілями-таксі) в межах України і міжнародному сполученні за додержанням вимог транспортного законодавства. Так, в ході рейдової перевірки автомобіля марки "MAN" з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , власником якого є позивач, встановлено порушення транспортного законодавства, а саме: при здійсненні внутрішніх вантажних перевезень не пред'явлено особі, яка уповноважена здійснювати контроль, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення: товарно-транспортної накладної. Про що було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.03.2019 №133318. Таким чином, 02.04.2019, на підставі акта перевірки від 05.03.2019 №133318, відповідачем здійснено розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про розгляд якої позивача повідомлено завчасно повідомленням від 28.03.2019, та за наслідками якої прийнято постанову №114066. Згідно з якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена Законом України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів. Крім того, зазначає, що договір, долучений позивачем є нікчемним, оскільки такий договір в супереч чинному законодавству не посвідчений нотаріально. Відтак, оспорювана постанова прийнята в межах повноважень, на підставі Конституції та законів України, а тому є правомірною. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою суду від 17 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаний судом строк позивач допущені недоліки усунув.
Ухвалою суду від 6 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою суду від 4 червня 2019 року підготовче судове засідання відкладено.
Протокольною ухвалою суду від 16 червня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні.
Протокольною ухвалою суду від 16 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 3 вересня 2019 року.
У судове засідання 3 вересня 2019 року прибув позивач та його представник, які підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.
До суду прибув також представник відповідача, яка заперечила проти позову, та просила суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 3 вересня 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
У період з 04.03.2019 по 10.03.2019 державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, на підставі направлення на перевірку від 01.03.2019 №011700 (а.с.44-45), проведено рейдову перевірку транспортних засобів за додержанням вимог транспортного законодавства в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на 382км автомобільної дороги М-07. Зокрема, 05.03.2019 здійснено перевірку автомобіля марки "MAN" з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належать на праві власності ОСОБА_2 Вказаним автомобілем керував ОСОБА_4 .
За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.03.2019 №133318 (а.с.46), у якому зафіксовано порушення, які полягали у здійсненні перевезення вантажу без оформлення документів, а саме товарно-транспортної накладної. У даному акті також зафіксовано, що водій від надання пояснень та підпису акта відмовився.
Відповідачем на адресу ФОП ОСОБА_2 було надіслано повідомлення про розгляд справи щодо порушення чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту 02.04.2019 о 10:00 год., яке він отримав 04.04.2019 (а.с.8).
За результатами розгляду справи про порушення чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту, на підставі акта перевірки Управління Укртрансбезпеки у Волинській області від 05.03.2019 №133318, заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області прийнято постанову від 02.04.2019 №114006 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до ФОП ОСОБА_2 за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацу 3 частини першої статті 60 Законом України "Про автомобільний транспорт" (надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів) застосовано штраф у сумі 1700,00грн (а.с.47).
Вважаючи таку постанову органу Укртрансбезпеки протиправною, ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюється Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III) та Порядком здійснення державного контролю у сфері автомобільного транспорту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
В силу вимог пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Частиною четвертою статті 6 Закону №2344-III та пунктом 4 Положення №103 встановлено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до пунктом 4 Положення №103, до завдань Укртрансбезпеки належить, зокрема, здійснення відповідно до законодавства державного нагляду (контролю) з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства.
Згідно з пунктом 8 Положення №103 та пунктом 3 Порядку №1567, Укртрансбезпеки реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Постановою Кабінету Міністрів України 26.06.2015 №592 затверджено, що територіальним органом Укртрансбезпеки у Волинській області є Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, а Рівненської області - Управління Укртрансбезпеки в Рівненській області.
Відповідно до частини одинадцятої статті 6 Закону №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 12 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається та затверджується наказом Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (п.13 Порядку №1567).
Згідно з пунктом 14 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Як зазначено судом вище, оспорюваною постановою від 02.04.2019 №114006 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, а саме: товарно-транспортної накладної.
Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
При цьому, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону №2344-III).
Таким чином, суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 та ст.48 Закону №2344-III, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.
Судом встановлено, що власником автомобіля марки ""MAN" з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 є ОСОБА_2
02.01.2019 між ФОП ОСОБА_2 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (Орендар) укладено договір оренди транспортного засобу марки "MAN" з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 (а.с.62), згідно з умовами якого позивачем передано у платне строкове користування (6 місяців) вищевказаний транспортний засіб із причіпом ФОП ОСОБА_3
Факт передачі в оренду вищевикладеного транспортного засобу підтверджено також актом приймання-передачі від 02.01.2019 (а.с.63).
При цьому, посилання відповідача на те, що договір від 02.01.2019 є недійсним, адже всупереч нормам чинного законодавства України він нотаріально не посвідчений, суд вважає необґрунтованим, оскільки за змістом частини другої статті 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу підлягає нотаріальному посвідченню лише за участю у ньому фізичної особи.
Водночас, сторонами за договором оренди транспортних засобів від 02.01.2019 є суб'єкти господарювання ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , а не фізичні особи.
Оскільки дані суб'єкти здійснюють свою діяльність з метою одержання прибутку та зареєстровані відповідно до закону як фізичні особи-підприємці, то укладений між ними договір оренди транспортного засобу від 02.01.2019 є правомочним і не потребує додаткового нотаріального посвідчення. Крім того, документи, які містяться у матеріалах справи, свідчать про те, що даний договір оренди транспортних засобів укладено між суб'єктами господарювання, а саме фізичними особами-підприємцями, та прийнято ними до виконання у повному обсязі. Отже, положення частини другої статті 799 ЦК України не можуть бути застосовані до даних спірних правовідносин, оскільки поняття фізичної особи-підприємця та юридичної особи у цих правовідносинах є однаковими.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного суду України, викладеними у постанові від 18.12.2012 у справі №14/5025/1982/11.
Крім того, в матеріалах справи відсутня інформація щодо визнання вказаного договору нечинним, нікчемним чи удаваним, а тому в силу вимог статей 73-74 КАС України він є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом того, що автомобільний перевізник у даному випадку є ФОП ОСОБА_3 .
Проте, акт перевірки від 05.03.2019 №133318 складено відносно власника автомобіля ФОП ОСОБА_2 , а не автомобільного перевізника ФОП ОСОБА_3 .
За таких обставин, суд приходить до висновку, що акт перевірки, який складено без встановлення належного суб'єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, не може бути належною підставою у розгляді справи щодо притягнення такого суб'єкта до адміністративно-господарської відповідальності.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Таким чином, 02.04.2019 при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на підставі вищевказаного акта перевірки, суб'єктом справляння адміністративно-господарського штрафу відповідачем визначено власника автомобіля, а не автомобільного перевізника, яким в силу вимог Закону №2344-III є ФОП ОСОБА_3 .
Відтак, в ході розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем не встановлено належних обставин справи.
Крім того, згідно з вимогами пункту 26 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Однак, повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт отримане позивачем 04.04.2019 (а.с.32), в той час як зазначену справу розгляну відповідачем 02.04.2019, чим позбавлено позивача права, передбаченого пунктом 26 Порядку №1567, брати участь у розгляді такої справи та надати заперечення чи пояснення по суті питання. А тому суб'єкт господарювання не може вважатися таким, що повідомлений належним чином.
Викладене жодним чином не спростоване відповідачем.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови, оскільки така прийнята із порушенням встановленого порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та на підставі матеріалів, які складено без встановлення належного суб'єкта відповідальності, чим фактично перекладено тягар доказування у суді відсутності порушень норм Закону №2344-III на самого позивача, що суперечить принципу презумпції невинуватості, істотною ознакою якого є те, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні протиправного діяння.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, відповідач не довів правомірності своєї постанови, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.
Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено суму судового збору у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується квитанцією від 12.04.2019 №TS202921 (а.с. 4), а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору в зазначеній сумі підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (33013, місто Рівне, вулиця Небесної Сотні, 34; код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області від 02 квітня 2019 року №114006 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 09 вересня 2019 року.
Суддя Недашківська К.М.