04 вересня 2019 року м.ПолтаваСправа № 440/2305/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сендецької В.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Сиромятнікова В.В. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,-
01 липня 2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 / позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі по тексту - ГУНП в Полтавській області / відповідач) в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області №830 від 29 травня 2019 року в частині про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України за порушення службової дисципліни ОСОБА_1 ,
- визнати протиправним та скасувати положення наказу Головного управління Національної поліції України в Полтавській області №311 о/с від 04 червня 2019 року, в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) ОСОБА_1 ,
- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України з 04 червня 2019 року,
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на службі,
- здійснити нарахування та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.
В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що за весь час служби стягнень не мав, виконував свої службові обов'язки справно і відповідно до діючого законодавства. Вказував, що правовий аналіз тексту наказу ГУНП в Полтавській області від 29 травня 2019 року за №830 та наказу ГУНП в Полтавській області №311 о/с від 04 червня 2019 року, разом з повідомленням працівників управління, які проводили службову перевірку, ГУНП в Полтавській області про порушення позивачем дисципліни дає всі підстави стверджувати, що вищевказані накази та наведені факти про порушення дисципліни суперечать не лише фактичним обставинам, але й вимогам чинного законодавства України, а відтак є незаконними та підлягають скасуванню. Стверджував, що ставши учасником конфліктної ситуації намагався її уникнути, а коли зрозумів, що це неможливо вживав усіх допустимих заходів для її вирішення. Після приїзду патрульних поліцейських сприяв зібранню матеріалів і доказів, але оскільки являвся поліцейським то перевірку повинні були проводити працівники внутрішньої безпеки. Наполягав на тому, що не порушував та не міг порушити Присягу поліцейського, вимог Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських. Крім того до позивача застосовано найсуворіше дисциплінарне стягнення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
20 серпня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУНП в Полтавській області, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Вказував, що за результатами проведеного службового розслідування, в ході якого відібрано пояснення від учасників конфлікту, здійснено комісійний перегляд записів із нагрудних камер поліцейських, котрі прибули за місцем виклику, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, оскільки поведінка останнього не відповідає вимогам чинного законодавства. Так, ставши учасником конфліктної ситуації з громадянами лейтенант поліції ОСОБА_1 не тільки не сприяв її вирішенню, а навпаки всіляко провокував подальший конфлікт. ОСОБА_1 усвідомлював, що присутнім громадянам відомо про те, що він є поліцейським, однак, не зважаючи на це спілкувався у грубій формі, використовував ненормативну лексику та погрожував фізичним насиллям. На час прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції позивач перебував у напівоголеному вигляді та поводив себе зверхньо, акцентуючи увагу присутніх на тому, що він обіймає посаду слідчого. При цьому від не надав патрульним поліцейським жодної інформації, яка б сприяла виконанню їх обов'язків, а навпаки перешкоджав їм, намагаючись із застосуванням сили відібрати у присутніх громадян своє службове посвідчення, яке ним раніше було втрачено. Дана подія набула розголосу у засобах масової інформації та соціальних мережах в інтернеті, внаслідок чого було завдано шкоди авторитету Національної поліції України (а.с. 61-72).
04 вересня 2019 року у судовому засіданні в якості свідків було допитано ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Під час розгляду справи позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.
Під час розгляду справи представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції із 18 серпня 2014 року по 04 червня 2019 року, що підтверджується Послужним списком (а.с. 149-159).
02 травня 2019 року ГУНП в Полтавській області винесено наказ №368 "Про призначення та проведення службового розслідування" (а.с. 74).
За змістом вказаного наказу підставою для призначення службового розслідування слугувало те, що 01 травня 2019 року до Полтавського ВП ГУНП надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щодо неправомірних, на їх думку, дій окремих працівників Полтавського відділу поліції ГУНП, відповідно до вимог пункту 2 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року №893.
За результатами службового розслідування за фактом повідомлення від громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щодо неправомірних, на їх думку, дій окремих працівників Полтавського відділу поліції ГУНП, дисциплінарною комісією у складі: голови комісії - заступника начальника ГУНП в Полтавській області - начальника слідчого управління підполковника поліції ОСОБА_7 ., членів комісії: т.в.о. начальника Полтавського ВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_29, заступника начальника СКЗ Полтавського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_30, слідчого організаційно-методичного відділу СУ ГУНП капітана поліції ОСОБА_31, старшого інспектора відділу комплектування УКЗ ГУНП капітана поліції ОСОБА_32 29 травня 2019 року складено висновок, який цього ж дня затверджений начальником ГУНП в Полтавській області ОСОБА_28 (а.с. 75-88).
Як слідує із вищевказаного висновку комісія вважає, що відомості, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування, такими, що знайшли своє часткове підтвердження.
29 травня 2019 року наказом ГУНП в Полтавській області №830 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" за вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, грубе порушення вимог підпункту 1 та 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 1, 3, 6, 7, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпункту 2, 3 та 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказами МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, слідчого слідчого відділу Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (а.с. 141-142).
З вищевказаним наказом позивач ознайомлений 30 травня 2019 року під підпис.
Як випливає зі змісту наказу №830 лейтенант поліції ОСОБА_1 , слідчий слідчого відділу Полтавського ВП ГУНП став учасником конфліктної ситуації, яка відбулася у ніч з 30 квітня 2019 року на 01 травня 2019 року між ним і громадянином ОСОБА_9 з одного боку та громадянами ОСОБА_6 , ОСОБА_5 з другого. Ставши учасником конфліктної ситуації з громадянами, лейтенант поліції ОСОБА_1 не тільки не сприяв її вирішенню, а навпаки всіляко провокував подальший конфлікт. ОСОБА_1 усвідомлював, що присутнім громадянам відомо про те, що він є поліцейським, однак спілкувався у грубій формі, використовував ненормативну лексику та образи, що є неприпустимим для представника органу державної влади. На час прибуття на місце події наряду патрульної поліції ОСОБА_1 перебував у напівоголеному вигляді та поводив себе зверхньо, акцентуючи увагу присутніх на тому, що він обіймає посаду слідчого. При цьому він не надав патрульним поліцейським жодної інформації, що сприяла б виконанню їхніх обов'язків , а навпаки - перешкоджав їм, намагаючись із застосуванням сили відібрати у присутніх громадян своє службове посвідчення, яке раніше втратив. Окрім цього ОСОБА_1 висловлював безпідставні зауваження та погрози на адресу присутніх поліцейських і громадян. Дана подія набула розголосу у засобах масової інформації та соціальних мережах інтернет, унаслідок чого завдано шкоди авторитету Національної поліції України.
Наказом ГУНП в Полтавській області №311 о/с від 04 червня 2019 року (а.с. 143) лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
04 червня 2019 року ОСОБА_1 під розписку отримав, зокрема трудову книжку та витяг з наказу №311 о/с від 04 червня 2019 року (а.с. 144).
Позивач не погоджуючись зі звільненням із поліції, звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися суд дійшов до наступних висновків.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2016 року №580-VIII, Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179 та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29 липня 1991 року.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про Національну поліцію", служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно статті 18 Закону України "Про Національну поліції", поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом (частини друга - четверта статті 18 Закону України "Про Національну поліцію").
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, щодо приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закон України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно пункту 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
У свою чергу пункт 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України вказує, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. Крім того, службова дисципліна нерозривно пов'язана із позитивним обов'язком поліцейського утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини та дій, які підривають авторитет Національної поліції України.
Узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей є Правила етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09 листопада 2016 року №1179.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції (пункт 2 розділу I Правил етичної поведінки поліцейських).
Відповідно до пункту 3 та 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Згідно із статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Таким чином, службове розслідування в органах Національної поліції України - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.
Визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений Міністерством внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893.
Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Наказом начальника ГУНП в Полтавській області А. Л .Замахіна від 02 травня 2019 року №368 призначено службове розслідування за повідомленнями громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Згідно із пунктом 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Розділом VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії. Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
29 травня 2019 року начальником ГУНП в Полтавській області А.Л .Замахіним затверджено висновок за результатами службового розслідування.
Із висновку службового розслідування випливає, що 01 травня 2019 року до Полтавського ВП ГУНП надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щодо неправомірних, на їх думку, дій окремих працівників Полтавського відділу поліції ГУНП. З метою проведення об'єктивного та неупередженого службового розслідування, а також всебічного вивчення обставин, були опитані учасники події.
Як слідує із письмових пояснень ОСОБА_5 та які відображені у висновку службового розслідування: " ... гр. ОСОБА_5 , піднявшись додому та зайшовши у двері своєї домівки почув, як спрацювала сигналізація його автомобіля, котрий був припаркований біля під'їзду. Після чого ОСОБА_5 взяв будівельний рівень та спустився вниз разом із дружиною. Вийшовши із під'їзду вони побачили, що біля під'їзду стоїть машина таксі поруч з якою стояв водій. ОСОБА_5 запитав, у водія, що сталося, на що водій відповів, що два молодих хлопця, дуже буйних, вийшли з під'їзду та били по машинам, які стояли під під'їздом. У цей час із-за дому вийшли ці молоді люди і почали наближатися до ОСОБА_5 з нецензурною лайкою, яка, з його слів, ображала і принижувала. ОСОБА_5 запитав у хлопців: "що тут відбувається?", на що вони продовжували наближатися, дуже агресивно поводилися, ОСОБА_5 сказав, що буде захищатися адже їх двоє. З пояснень ОСОБА_5 стало відомо, що молода людина, яка мала "жетон", почала стрибати, роздягатися до гола і кричати, що вб'є ОСОБА_5 Молодого чоловіка намагалися зупинити, але він все рівно продовжував бігати і кричати не своїм голосом. Потім почав ламати лавочку, намагався відірвати дошку, бив кулака по під'їзду. На вулицю вийшли сусіди та почали заспокоювати присутніх та відштовхувати молодих хлопців від ОСОБА_5 , в цей час ОСОБА_5 обернувся на крики ОСОБА_12 (дружина) та побачив, що ОСОБА_13 схватив її за руки і почав крутити та наносити удари. ОСОБА_5 кинувся через натовп і відштовхнув ОСОБА_9 , останній впав, після чого молоді люди збили його з ніг та почали бити. ОСОБА_14 хтось з сусідів закрив, а молоді хлопці почали бігти за ОСОБА_15 з криками, що вб'ють. За викликом сусідів приїхав перший патруль, але молоді хлопці не зупинилися та ображали нецензурною лайкою присутніх, показуючи посвідчення поліцейського" (а.с. 91-93).
Як слідує із письмових пояснень ОСОБА_6 та які відображені у висновку службового розслідування: " ... приблизно о 00:20 годин, вона з чоловіком приїхали додому, увійшли до під'їзду та чекали на ліфт. Коли він відкрився з нього вийшло два молодих чоловіка, які були у нетверезому виді, один з них послав їх матом, хоча вони не відреагували та піднялися на свій поверх. В цей час у чоловіка спрацювала сигналізація від машини і вони відразу спустилися вниз та із-за кута дому вийшли ті ж самі молоді люди. На запитання чоловіка "що відбуваєтьсмя?" вони почали висловлюватися нецензурною лайкою і тикати в обличчя посвідчення поліцейського, почали погрожувати та принижувати, провокувати бійку. Один з молодиків, який показував своє посвідчення поліцейського, зняв з себе одяг і продовжувати погрожувати, погрози були сексуального характеру, принижував жіночу гідність з погрозами згвалтувати. Намагався відламати дошку від лавки, бив кулаками в залізні двері під'їзду. Коли приїхали на допомогу працівники поліції вони їх також ображали, погрожували звільненням з посади, висловлювалися нецензурною лайкою. Молодий хлопець розмахував посвідченням і кричав, що він всіх звільнить. Погрожував сусідам і також їх ображав. Кричав, що він з слідчого відділу" (а.с. 94-95).
Як слідує із письмових пояснень ОСОБА_16 та які відображені у висновку службового розслідування: " ... двоє чоловіків повернулися до під'їзду та напали на її сусідів, вони ображали, штовхали та погрожували їм, лунали погрози та домагання. Разом із чоловіком побігли на допомогу. Доки спускалися сходами викликали поліцію. Вибігши на вулицю повідомила, що викликала поліцію, на що гр. ОСОБА_1 витяг посвідчення і почав "тикати" ним всім в обличчя та погрожувати, що він поліцейський, тому може з ними робити, що завгодно, погрожував фізичною розправою. Спочатку ОСОБА_1 був одягнений, але потім образившись на виклик поліції, почав роздягатися до оголеного торсу, та далі кидався на всіх саме в оголеному вигляді. Він був у стані алкогольного оп'яніння, періодично запинався, від нього йшов стійкий запах алкоголю. ОСОБА_1 та його друг висловлювалися нецензурною лайкою, погрожували фізичною розправою, принижували жінок, лунали погрози сексуального характеру ... " (а.с. 96-97).
Як слідує із письмових пояснень ОСОБА_4 та які відображені у висновку службового розслідування: " ... виглянувши у вікно побачив, як два п'яних чоловіка кидаються на власника автомобіля ОСОБА_18 та ОСОБА_14 - його сусідів. Вийшовши на подвір'я щоб зупинити сварку йому відразу стало відомо, що один із учасників конфлікту працівник поліції, так як чоловік розмахував свідоцтвом зі значком №0147293 і викрикував, що він слідчий ОСОБА_1 Сергій і йому ... на владу тому що він сам влада та закон. Другим громадянам було теж відомо хто він і ким працює, оскільки він гучно кричав вночі на всю вулицю і розмахував документами, будучи напівоголеним та в неадекватному стані. Нападалив, бив ногами і кулаками сусідів та погрожував" (а.с. 98-99).
Як слідує із письмових пояснень ОСОБА_19 та які відображені у висновку службового розслідування: " ... приїхавши на замовлення по перевезенню пасажирів на адресу вул . Побєдоносцева 9, п.2 став свідком того, що сидівши у авто почув сильний удар по авто, який був припаркований поруч, звернувши на це увагу побачив, як від автомобіля ВАЗ 21111 відійшло 2 особи чоловічої статі і пішли за ріг будинку. На звук сигналізації автомобіля через пару хвилин вийшли власники авто (чоловік та жінка) до яких підійшли дві особи, які раніше відходили від їхнього автомобіля. Між ними сталася словесна бесіда на підвищених тонах, яка тривала 10-15 хвилин. Також із під'їзду в цей час вийшла сусідка, яка стверджувала, що бачила як ці двоє хлопців вдарили авто. У ході суперечки хлопці вели себе агресивно, постійно ображали людей довкола. На слова власниці авто про те що вона викличе поліцію для врегулювання даного питання один з хлопців заявляв, що він також являється працівником поліції, після чого вона попросила свого чоловіка та усіх навколо не чіпати цих хлопців. В ході суперечки між хлопцем та власником авто, хлопець, що представився працівником поліції зняв верхній одяг та оголився до поясу і почав провокувати власника авто на бійку. На провокацію чоловік не відповідав. З під'їзду вийшов чоловік сусідки та декілька знайомих хлопців. Знайомі хлопців намагалися їх заспокоїти, але конфлікт продовжився і чоловік - працівник поліції, накинувся на власника авто з кулаками на що той почав стрімко відбігати в сторону майданчика, який знаходився біля будинку. За ним побіг також один із знайомих який потім також стверджував, що являється працівником поліції. Двоє хлопців перебували у стані сильного алкогольного сп'яніння, що було видно по їх рухах, розмові та поведінці ... . В подальшому приїхало декілька екіпажів поліції та спецвзвод. В ході бесіди ОСОБА_1 дістав посвідчення, показуючи його він випустив його з рук і воно впало на асфальт біля сусіда власника авто на що той забрав його для встановлення особи та запобігання втечі з місця інциденту" (а.с. 100-102).
Як слідує із письмових пояснень ОСОБА_20 та які відображені у висновку службового розслідування: " ... спільно з капралом поліції ОСОБА_21 . близько 00:10 01 травня 2019 року прибули на виклик "Бійка" за адресою АДРЕСА_2 , де було з'ясовано конфлікт виник між ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 .. В ході конфлікту почалася бійка , під час якої ОСОБА_22 намагався розборонити сторони та забрав службове посвідчення у ОСОБА_1 , яке останній показував під час конфлікту. У ОСОБА_1 та ОСОБА_9 були ознаки алкогольного сп'яніння. Слідчий ОСОБА_1 після приїзду поліції кидався на людей, виражався нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, фактично вчиняв протиправні дії передбачені статтями 173, 185 КУпАП, але у зв'язку з тим, що була інформація, що останній є працівником поліції на якого поширюється дія дисциплінарного статуту адміністративний протокол не складався" (а.с. 104-105).
Як слідує із письмових пояснень ОСОБА_23 та які відображені у висновку службового розслідування: " ... 30 квітня 2019 року перебував у своєї дівчини разом із ОСОБА_24 та його знайомим на ім'я ОСОБА_25 . Близько 23:00 ОСОБА_26 викликав таксі, щоб їхати додому. Через декілька хвилин ОСОБА_26 разом із ОСОБА_27 вийшли з квартири і направилися до таксі. Приблизно через 7 хвилин зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що його б'ють. Вибігши на вулицю побачив, що між ОСОБА_1 та мешканцями будинку відбувається конфлікт. Майже одночасно приїхали працівники УПП. Причини виникнення конфлікту стали відомі зі слів ОСОБА_1 та очевидців ситуації. ОСОБА_1 спілкувався із мешканцями будинку на підвищених тонах та перебував у напівоголеному вигляді" (а.с. 106-107).
Як слідує із письмових пояснень ОСОБА_1 та які відображені у висновку службового розслідування: " ... 30 квітня 2019 року близько 23:46 вийшов разом із товаришем ОСОБА_9 із під'їзду № АДРЕСА_3 . Через хвилину до нього підійшло три особи: два чоловіка та дівчина. Невідомі особи запитали в агресивній формі, хто вдарив автомобіль, на що відповів, що не знає, оскільки тільки вийшов із під'їзду. Після цього один із чоловіків та жінка дістали дерев'яну бейсбольну биту та будівельний рівень та почали наносити удари товаришу ОСОБА_9 Також декілька ударів отримав я. Від нанесених ударів впав на асфальт і з кишені випали ключі, посвідчення та грошові кошти. Один із чоловіків, що наносили удари, забрав рече, грошові кошти та посвідчення. На прохання повернути речі чоловік висловлювася нецензурною лайкою. Через деякий час приїхали працівники поліції. Особисто нікому ударів не наносив та тілесних ушкоджень не спричиняв" (а.с. 103).
Як слідує із письмових пояснень ОСОБА_9 та які відображені у висновку службового розслідування: " ... 30 квітня 2019 року близько 23:46 вийшов разом із товаришем ОСОБА_1 із під'їзду № АДРЕСА_3 . Через хвилину до нього підійшло три особи: два чоловіка та дівчина. Невідомі особи запитали в агресивній формі, хто вдарив автомобіль, на що відповів, що не знає, оскільки тільки вийшов із під'їзду. Після цього один із чоловіків та жінка дістали дерев'яну бейсбольну биту та будівельний рівень та почали наносити удари. Також декілька ударів нанесли товаришу битою в область правої руки. Від нанесених ударів він впав на асфальт і в нього випало посвідчення працівника поліції. На прохання повернути речі чоловік висловлювася нецензурною лайкою. Через деякий час приїхали працівники поліції. Особисто нікому ударів не наносив та тілесних ушкоджень не спричиняв" (а.с. 108).
Також в ході судового розгляду було допитано в якості свідків громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які надали свідчення аналогічні тим які були надані під час проведення службового розслідування.
Надаючи оцінку поясненням ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , які фактично ідентичні за змістом, судом встановлено, що у позовній заяві позивач вказує, що "вийшовши із під'їзду та попрямувавши до таксі ОСОБА_9 спіткнувся через поріг вхідних дверей і ледве не впав, затримавшись рукою об автомобіль який стояв під під'їздом, після чого спрацювала сигналізація", однак за змістом письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , наданими під час службового розслідування, про причини спрацювання сигналізації останнім нічого не відомо.
Під час судового розгляду справи було досліджено електронний доказ, а саме інформацію з відеокамер поліцейських УПП в Полтавській області ДПП НП України за 01 травня 2019 року, яка відображена на DVD диску №РАР6 32WJO7121698 та засвідчена електронним цифровим підписом відповідно до вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 146).
Як слідує із запису підтверджено факт того що з 30 квітня 2019 року на 01 травня 2019 року між громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_9 з однієї сторони та жителями будинку по АДРЕСА_2 відбувався конфлікт. При цьому як випливає із відеозапису №20190501074148000021 та №20190501074148000022 позивач вказував, що являється діючим працівником поліції, а саме слідчим та в даний момент загубив своє службове посвідчення, яке як він вважає знаходиться в осіб іншої сторони конфлікту. Крім того, ОСОБА_1 будь-яких дій щодо припинення конфлікту фактично не вчиняв, при цьому, знаючи своє посадове становище намагався надавати спочатку вказівки працівникам патрульної служби, а потім перейшов на прямі погрози. На запитання поліцейського, що вживав ОСОБА_1 , останній відповів, що алкоголь.
У судовому засіданні позивач не зміг пояснити своїх дій та зазначив, що про всі обставини зазначив у позовній заяві.
Щодо доводів позивача, що останній в ході конфлікту отримав тілесні ушкодження, а саме перелом основи дистальної фаланги III пальця правої кисті, суд зазначає, що в наданій до позовної заяві довідкі КП "1-А Міська клінічна лікарня" №6131 від 01 травня 2019 року (а.с. 24) вказано, що ОСОБА_1 звернувся 01 травня 2019 року в 16:55 год, травма побутова, в той час, як у судовому засіданні останній пояснював, що покинув місце конфлікту близько 3-ї години ночі 01 травня 2019 року.
Крім того, отримання ОСОБА_1 травм від іншої сторони конфлікту підтверджується лише поясненнями позивача та ОСОБА_9
Суд також бере до уваги, що позивач знаючи своє особливе становище (слідчий поліції) за весь період конфлікту, як до приїзду патрульної поліції так і після, не намагався припинити конфлікт.
На переконання суду ОСОБА_1 , як слідчий поліції, повинен був вчинити усі необхідні дії для "розірвання" / не допущення конфліктної ситуації.
При цьому наявність самої події, яка тривала понад дві години та активні дії позивача у конфлікті, свідчить, про бажання ОСОБА_1 перебувати у "зоні" такого конфлікту.
Щодо використання позивачем під час конфлікту свого службового посвідчення, суд зазначає, що Законом України "Про Національну поліцію" встановлено, що службове посвідчення є лише ознакою належності особи до поліції, однак даним Законом не надано право працівникам поліції використовувати службові посвідчення не для цілей для яких вони видані, в тому числі для психологічного впливу на інших осіб.
Стосовно тверджень позивача, що його службове посвідчення було втрачено ним в інший спосіб (викрадено / відібрано) ніж той який пояснили сторони конфлікту, судом в ході розгляду справи не встановлено.
Окремо суд звертає увагу позивача, що з метою дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України 09 листопада 2016 року №1179 затверджені Правила етичної поведінки поліцейських.
Однак, та поведінка ОСОБА_1 за тих обставин, що відбулися, аж ніяк не може посилювати авторитет та довіру громадян до поліції.
Порушення етичної поведінки ОСОБА_1 , як діючого на той момент працівника поліції, настало ще на етапі пред'явлення службового посвідчення, задля досягнення поставленої на той момент своєї мети.
При цьому ОСОБА_1 повинен розуміти, що зайняття певної посади в правоохоронних органах не може ставити поліцейського у привілейоване становище перед іншими особами у рівнозначній обстановці, тим більше не при виконанні службових обов'язків.
Крім того, на переконання суду, позивач, будучи юридично обізнаним у можливих наслідках конфлікту, міг або повернутися до квартири, викликати поліцію або ж сісти у автомобіль таксі, який викликав.
Подія, яка трапилася в ніч з 30 квітня 2019 року на 01 травня 2019 року, мала суспільний резонанс, оскільки була озвучена у засобах масової інформації, зокрема інтернет-виданні "Полтавщина" (офіційне посилання https://poltava.to/news/50964/).
Крім того за фактом хуліганських дій, вчинених за участі працівників Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019170000000325, що підтверджується листом ТУ ДБР розташованого у місті Полтаві №6974/02-01 від 30 травня 2019 року (а.с. 90).
Констатуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що позивач маючи усі можливості не допустити чи хоча б "розірвати" скоєння вчинку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на поліцейського обов'язкам фактично підтримав, продовжив та завершив його.
При цьому, позивач вибираючи ту чи іншу поведінку за певних обставин повинен розуміти, що наслідки такої поведінки формують у суспільства думку, як щодо самого поліцейського так і до всієї правоохоронної системи в цілому.
Стосовно посилань позивача, що до останнього застосовано крайній захід дисциплінарного стягнення, який не відповідає тяжкості вчиненого проступку, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту Національної Поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
Як випливає із Послужного списку ОСОБА_1 , останній займав посаду слідчого слідчого відділу Полтавського відділу поліції з 06 листопада 2018 року та діючих стягнення до звільнення не мав (а.с. 149-159).
Згідно службової характеристики ОСОБА_1 зарекомендував себе позитивно, як добросовісний та ініціативний працівник. За час служби в Полтавському відділу поліції ГУНП в Полтавській області продуктивно використовував свій робочий день. В побуті поводить себе добре, порушень дисципліни не допускає. Добре володіє собою в критичних ситуаціях. За характером врівноважений. Користується авторитетом серед працівників підрозділу (а.с. 118).
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в період проходження служби в поліції позивач мав позитивну характеристику та не мав діючих стягнень.
Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі "Горовенки та Бугара проти України" (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) пункт 38).
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Даний правовий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справі №824/227/17-а (номер провадження К/9901/27834/18).
Констатуючи означене, суд приходить до висновку, що у керівника ГУНП в Полтавській області виникли обставини за яких останній застосував до лейтенанта поліції ОСОБА_1 слідчого слідчого відділу Полтавського відділу поліції захід дисциплінарного стягнення у вигляді - звільнення зі служби в Національній поліції України.
При цьому відсутність дисциплінарних стягнень та позитивна характеристика не можуть бути безумовними підставами не звільняти поліцейського зі служби за наявності об'єктивних обставин для застосування такого стягнення.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд погоджується із відповідачем, що ОСОБА_1 вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Закону України "Про Національну поліцію".
ОСОБА_1 своїми діями вчинив дисциплінарний проступок, який, з урахуванням суспільного резонансу та загального уявлення суспільства про поліцейського, як носія влади, унеможливлює подальше виконання позивачем своїх обов'язків.
Враховуючи означене суд приходить до висновку, що дисциплінарна відповідальність застосована до ОСОБА_1 співмірна вчиненому проступку.
Отже правомірність оскаржуваних наказів №830 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" та №311 о/с від 04 червня 2019 року відносно ОСОБА_1 доведена ГУНП в Полтавській області під час розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене позов задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судового збору відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ) до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108630, юридична адреса: вул. Пушкіна, 83, м.Полтава, 36000) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).
Повне рішення складено 09 вересня 2019 року.
Суддя С.О. Удовіченко