29 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1183/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Солтис О.О.,
представника позивача - Ворони О .А.,
представника відповідачів - Новоселецької І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВЕНТА ЛТД" до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
01 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РОВЕНТА ЛТД" /надалі - позивач, ТОВ "РОВЕНТА ЛТД"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі - ГУ ДФС у Полтавській області/, Державної фіскальної служби України /надалі - ДФС України/ про: визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області від 06.02.2018 № 1070529/42286340 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 2 від 31.01.2019; зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" № 2 від 31.01.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне рішення є неправомірним та необґрунтованим через відсутність належних доказів порушення підприємством податкового законодавства. Вказує, що позивачем було надано всі необхідні документи, які підтверджують факт реального вчинення позивачем господарської операції, на яку виписано податкову накладну №2 від 31.01.2019.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху (суддя Єресько Л.О.).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1183/19, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази (суддя Єресько Л.О.).
11 травня 2019 року до суду надійшов відзив відповідачів на позовну заяву /а.с. 51-52/, у якому представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що при прийнятті рішення встановлено, що ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" до податкової накладної від 31.01.2019 № 2 надано договір суборенди №3 від 31.08.2018 з ФОП ОСОБА_2 , який діє до 31.12.2018, тобто втратив чинність. З огляду на це Комісією ГУ ДФС у Полтавській області прийнято рішення від 06.02.2019 №1070529/42286340 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, зазначено, що ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" здійснює реалізацію товарів та послуг, відмінних від придбання, у зв'язку з чим контролюючі органи вважають, що позивач формує ймовірно ризиковий кредит по ланцюгу постачання.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року дану адміністративну справу прийнято до провадження судді Сич С.С., вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 14:30 29 серпня 2019 року.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" (ідентифікаційний код 42286340) зареєстроване як юридична особа 06.07.2018, основним видом економічної діяльності ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, серед видів діяльності позивача є такий вид діяльності: 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н.в.і.у, позивач узятий на облік у ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області як платник податків з 06.07.2018, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" /а.с. 13-17/.
ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" (індивідуальний податковий номер 422863416010) зареєстроване платником податку на додану вартість 01.08.2018, що підтверджується даними з реєстру платників ПДВ, розміщеного на сайті ДФС України (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv).
31.08.2018 між ФОП ОСОБА_2 (орендар) та ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" (суборендар) укладено договір суборенди №3 /а.с. 30-32, 63-65/, за умовами якого орендар передає, а суборендар бере у тимчасове користування агрегат для освоєння і ремонту свердловини ОАРС-80 на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в подальшому іменований агрегат.
Відповідно до п. 2.1 орендар зобов'язується передати агрегат суборендарю за актом приймання-передачі згідно заяви (усної або письмової) суборендаря. Пунктом 3.1 договору №3 передбачено, що термін суборенди становить період, протягом якого агрегат знаходиться в суборендному користуванні суборендаря і який визначається на підставі актів приймання-передачі в/із суборенду(и).
Розмір орендної плата визначається сторонами за домовленістю та складає: період невикористання обладнання (простою, ремонту, невикористання КРС) - одна доба - 00,00 грн., період мобілізації/демобілізації обладнання - одна операція - 25000,00 грн., період виконання робіт з КРС - одна доба - 10000,00 грн. (п. 4.1 договору №3).
Згідно пунктами 10.2, 10.3 договору №3 даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом до 31 грудня 2018 року. У випадках не передбачених даним договором, сторони керуються чинним цивільним законодавством.
ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець 07.08.2018, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 37-38, 69/, та перебуває на обліку як платник єдиного податку 3 групи з 07.08.2018, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку від 09.08.2018 №1804233400191 /а.с. 39, 68/.
На виконання договору суборенди №3 від 31.08.2018 орендар передав, а суборендар прийняв агрегат для освоєння і ремонту свердловини ОАРС-80 на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний номер НОМЕР_1 , оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ, ключі від автомобіля, про що складено акт приймання-передачі в суборенду від 01.09.2018 /а.с. 34, 66/.
31.01.2019 представник замовника ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" та виконавець ФОП ОСОБА_2 склали акт №1 надання в оренду транспортних засобів /а.с. 35, зворот а.с. 62/ про те, що виконавцем було надано в суборенду агрегат у січні місяці 2019 року по договору №3 суборенди від 31.08.2018 - при виконання робіт: послуги з суборенди агрегату для освоєння і ремонту свердловини ОАРС-80 на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний номер НОМЕР_1 на період демобілізації обладнання - 1 операція - 25000,00 грн.; послуги з суборенди агрегату для освоєння і ремонту свердловини ОАРС-80 на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний номер НОМЕР_1 на період виконання робіт з КРС - 14 діб - 140000,00 грн.
31.08.2018 між ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" (суборендодавець) та ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" (суборендар) укладено договір суборенди обладнання №3108/3-АОРС /а.с. 23-25, 72-73/, за умовами якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, суборендодавець зобов'язується передати суборендареві, а суборендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування обладнання (надалі іменується - майно, що здається в суборенду) та зобов'язується сплачувати суборендодавцю орендну плату (п. 1.1). Характеристики, найменування та стан майна, що здається в суборенду, визначаються у відповідних актах приймання-передачі майна, які є його невід'ємною частиною (п. 1.2.). Майно, що здається в суборенду, належить суборендодавцю на праві володіння і користування у відповідності до умов Договору суборенди №3 від 31.08.2018 між суборендодавцем та ФОП ОСОБА_2 , у подальшому - "орендар" (п. 1.3).
Відповідно до п. 3.1 договору передавання майна, що здається в суборенду, здійснюється сторонами за актом приймання-передачі. Пунктом 4.2. передбачено, що термін суборенди становить період, протягом якого майно, що здається в суборенду, знаходиться в користуванні суборендаря, і який визначається на підставі актів приймання-передачі майна з суборенди.
Відповідно до п. 10.1, 10.2 цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 10.1 цього договору та до моменту повернення майна із суборенди на підставі акту приймання-передачі.
Додатком до договору суборенди транспортних засобів №3108/3-АОРС від 31.08.2018 є акт приймання-передачі транспортних засобів в суборенду від 01 вересня 2018 року /а.с. 26, 62/, згідно якого на виконання пункту 3.1 Договору суборенди обладнання №3108/3-АОРС від 31.08.2018, суборендодавець передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування майно, яке належить суборендодавцю на праві володіння і користування згідно з Договором суборенди №3 від 31.08.2018, а саме: агрегат для освоєння і ремонту свердловини ОАРС-80 на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний № НОМЕР_1 .
31.01.2019 між представником суборендаря ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" та представником суборендодавця ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" складено акт надання послуг суборенди №2 від 31.01.2019 про те, що на підставі договору №3108/3-АОРС від 31.08.2018 та рахунку на оплату покупцю № 2 від 31.01.2019 /а.с.28/, суборендодавцем були надані такі послуги: суборенда агрегату для освоєння і ремонту свердловини ОАРС-80 на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний № НОМЕР_1 (з 01.01.2019 по 31.01.2019) на суму 682080,00 грн., у тому числі ПДВ - 113680,00 грн. /а.с. 27, 71/.
ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" складено та 01.02.2019 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 31.01.2019 на "суборенду агрегата для освоєння і ремонта свердловини ОАРС-80 на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний № НОМЕР_1 (з 01.01.2019 по 31.01.2019)" на суму 682080,00 грн., у тому числі ПДВ - 113680,00 грн. /а.с. 18-20, 60/.
За результатами розгляду податкової накладної від 31.01.2019 №2 контролюючий орган 02.02.2019 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.3.1.14" направив ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 31.01.2019 №2 в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 20, 58/.
ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" направлено контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 04.02.2019 № 1 /а.с. 21, 74/ та пояснення, викладені в окремому документі, що додається /а.с. 22, 67/. До вказаного повідомлення від 04.02.2019 № 1 позивачем було додано 13 додатків /а.с. 61-66, 68-73/.
06.02.2019 комісією ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1070529/42286340 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.01.2019 №2 /а.с. 40-41/.
За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено "ненадання платником податку копій документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них. Додаткова інформація: договір суборенди №3 від 31.08.2018 втратив чинність.".
Позивач не погодився з рішенням Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1070529/42286340 від 06.02.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1070529/42286340 від 06.02.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, надалі - ПК України), об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Положеннями пункту 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (надалі - Порядок №117).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,03, P
Відповідно до пункту 4 Порядку №117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Пунктами 5-7 Порядку № 117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Так, судом встановлено, що за результатами розгляду податкової накладної від 31.01.2019 №2 контролюючий орган 02.02.2019 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.3.1.14" направив ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 31.01.2019 №2 в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" /а.с. 20, 58/.
У підпункті 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку" зазначено платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.
Однак, відповідачем не надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, та не спростовано доводами відповідачів, жодного посилання на конкретний критерій, визначений у пп.1.6 не наведено. Також, у Квитанціях контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Конкретного переліку документів не вказано.
ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" направлено контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 04.02.2019 № 1 /а.с. 21, 74/. Пояснення до повідомлення викладені в окремому документі, що додається /а.с. 22, 67/. До вказаного повідомлення від 04.02.2019 № 1 позивачем було додано 13 додатків, а саме копії: договору суборенди обладнання №3108/3-АОРС від 31.08.2018 /а.с. 72-73/, листа ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" вих. №6 від 31.08.2018 /а.с. 61/, акту приймання-передачі обладнання в суборенду від 01.09.2018 /а.с. 66/, акту надання в оренду транспортних засобів № 1 від 31.01.2019 /зворот а.с. 62/, рахунку-фактури №31/01/-1 від 31.01.2019 /а.с. 70/, виписки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_2 /а.с. 69/, витягу з реєстру платників єдиного податку від 09.08.2018 №1804233400191 /а.с. 68/, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 / зворот а.с. 70/, договору суборенди №3 від 31.08.2018 /а.с. 63-65/, акту приймання-передачі в суборенду від 01.09.2018 /а.с. 62/, акту надання послуг суборенди №2 від 31.01.2019 /зворот а.с. 71/, рахунку №2 від 31.01.2019 /а.с. 71/.
Незважаючи на надані позивачем пояснення та документи, 06.02.2019 комісією ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1070529/42286340 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.01.2019 №2 /а.с. 40-41/.
За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено "ненадання платником податку копій документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них. Додаткова інформація: договір суборенди №3 від 31.08.2018 втратив чинність".
Пункт 15 Порядку №117 надає право платнику податків подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування свої письмові пояснення та документи необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 18 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Згідно з пунктом 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 27 Порядку № 117 рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до приписів 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з приписами п 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Таким чином, факт здійснення господарських операцій має підтверджуватися первинними документами (накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), тощо), які містять відомості про такі господарські операції та повинні відповідати вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність".
При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
На підтвердження факту здійснення господарської операції з суборенди агрегату для освоєння і ремонту свердловини ОАРС-80 на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний № НОМЕР_1 (з 01.01.2019 по 31.01.2019) на суму 682080,00 грн., у тому числі ПДВ - 113680,00 грн., за договором суборенди обладнання №3108/3-АОРС від 31.08.2018 позивачем надано до контролюючого органу копію акту надання послуг суборенди №2 від 31.01.2019, складеного про те, що на підставі договору №3108/3-АОРС від 31.08.2018 та рахунку на оплату покупцю № 2 від 31.01.2019 /а.с. 28/, суборендодавцем були надані такі послуги: суборенда агрегату для освоєння і ремонту свердловини ОАРС-80 на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний № НОМЕР_1 (з 01.01.2019 по 31.01.2019) на суму 682080,00 грн., у тому числі ПДВ - 113680,00 грн. /зворот а.с. 71/.
Крім того, позивачем було надано контролюючому органу копії: договору суборенди обладнання №3108/3-АОРС від 31.08.2018 /а.с. 72-73/, листа ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" вих. №6 від 31.08.2018 /а.с. 61/, акту приймання-передачі обладнання в суборенду від 01.09.2018 /а.с. 66/, акту надання в оренду транспортних засобів № 1 від 31.01.2019 /зворот а.с. 62/, рахунку-фактури №31/01/-1 від 31.01.2019 /а.с. 70/, виписки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_2 /а.с. 69/, витягу з реєстру платників єдиного податку від 09.08.2018 №1804233400191 /а.с. 68/, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 / зворот а.с. 70/, договору суборенди №3 від 31.08.2018 /а.с. 63-65/, акту приймання-передачі в суборенду від 01.09.2018 /а.с. 62/, рахунку №2 від 31.01.2019 /а.с. 71/.
У постанові від 16.03.2018 у справі № 910/17082/17 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зроблено висновок, що з аналізу положень статей 761, 774 Цивільного кодексу України Суд вбачає, що договір суборенди (піднайму) є похідним від договору оренди (найму) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору оренди (найму). У разі втрати чинності договором оренди припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема право передання його в суборенду.
Таким чином, Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 у справі № 910/17082/17 зроблено висновок щодо застосування статей 761, 774 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Як встановлено судом, 31.08.2018 між ФОП ОСОБА_2 (орендар) та ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" (суборендар) укладено договір суборенди №3 /а.с. 30-32, 63-65/, за умовами якого орендар передає, а суборендар бере у тимчасове користування агрегат для освоєння і ремонту свердловини ОАРС-80 на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в подальшому іменований агрегат.
Пунктом 3.1 договору №3 передбачено, що термін суборенди становить період, протягом якого агрегат знаходиться в суборендному користуванні суборендаря і який визначається на підставі актів приймання-передачі в/із суборенду(и).
Згідно пунктами 10.2, 10.3 договору №3 даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом до 31 грудня 2018 року. У випадках не передбачених даним договором, сторони керуються чинним цивільним законодавством.
На виконання договору суборенди №3 від 31.08.2018 орендар передав, а суборендар прийняв агрегат для освоєння і ремонту свердловини ОАРС-80 на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний номер НОМЕР_1 , оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ, ключі від автомобіля, про що складено акт приймання-передачі в суборенду від 01.09.2018 /а.с. 66/.
31.01.2019 представник замовника ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" та виконавець ФОП ОСОБА_2 склали акт №1 надання в оренду транспортних засобів /зворот а.с. 62/ про те, що виконавцем було надано в суборенду агрегат у січні місяці 2019 року по договору №3 суборенди від 31.08.2018 - при виконання робіт: послуги з суборенди агрегату для освоєння і ремонту свердловини ОАРС-80 на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний номер НОМЕР_1 на період демобілізації обладнання - 1 операція - 25000,00 грн.; послуги з суборенди агрегата для освоєння і ремонту свердловини ОАРС-80 на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний номер НОМЕР_1 на період виконання робіт з КРС - 14 діб - 140000,00 грн.
Таким чином, оскільки позивач продовжував користуватися майном після закінчення строку договору суборенди від 31.08.2018 №3, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, вказаний договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 07.06.2018 у справі № 910/8306/17 зроблено висновок, що зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього (пункт 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").
Відтак, суд відхиляє доводи відповідачів про те, що договір оренди №3 від 31.08.2018 втратив чинність 31.12.2018.
Частиною 1 статті 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
У постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 18 грудня 2012 року у справі №3-66гс12 зроблено висновок щодо застосування статей 3, 55 Господарського кодексу України, частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, статті 799 Цивільного кодексу України та зазначено, що "...відповідно до зазначених норм законодавства даний договір оренди транспортних засобів укладено між ФОП ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_10 є правомочним і не потребує додаткового нотаріального посвідчення, оскільки дані суб'єкти здійснюють свою діяльність з метою одержання прибутку та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Крім того, документи, які містяться у матеріалах справи, свідчать про те, що даний договір оренди транспортних засобів укладено між суб'єктами господарювання, а саме фізичними особами-підприємцями, та прийнято ними до виконання у повному обсязі. Отже, положення частини другої статті 799 ЦК України не можуть бути застосовані до даних спірних правовідносин, оскільки поняття фізичної особи-підприємця та юридичної особи у цих правовідносинах є однаковими.".
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа - підприємець 07.08.2018, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 37, 69/, вказаний договір суборенди укладений з метою здійснення господарської діяльності щодо надання майна в суборенду, орендарем за договором суборенди №3 від 31.08.2018 є фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , а не фізична особа, тому до підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 з надання в суборенду обладнання застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб та не підлягає застосуванню частина 2 статті 799 Цивільного кодексу України.
Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зважаючи на наведену норму законодавства, суд не бере до уваги доводи відповідачів про правомірність оскаржуваного рішення з посиланням на те, що ТОВ "РОВЕНТА ЛТД" здійснює реалізацію товарів та послуг, відмінних від придбання, у зв'язку з чим контролюючі органи вважають, що позивач формує ймовірно ризиковий кредит по ланцюгу постачання, оскільки вказані доводи не були покладені в основу оскаржуваного рішення та суду не надано доказів на їх підтвердження.
Враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної від 31 січня 2019 року №2, беручи до уваги, що реальність господарських операцій може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд дійшов висновку, що у ГУ ДФС у Полтавській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 31.01.2019, а тому рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06 лютого 2019 року №1070529/42286340, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31.01.2019 №2, прийняте ГУ ДФС у Полтавській області без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто необґрунтовано, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту прав позивача буде зобов'язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31 січня 2019 року №2, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "РОВЕНТА ЛТД" (ідентифікаційний код 42286340) 01 лютого 2019 року.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВЕНТА ЛТД" обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 1921 грн., що підтверджується платіжним дорученням №60 від 29.03.2019 /а.с. 4/.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вищевикладене, при задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВЕНТА ЛТД", суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВЕНТА ЛТД" (ідентифікаційний код 42286340, пров. Чайковського, 3, кв. 37, м. Полтава, 36002) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВЕНТА ЛТД" (ідентифікаційний код 42286340, пров. Чайковського, 3, кв. 37, м. Полтава, 36002) до Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000), Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06 лютого 2019 року №1070529/42286340.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31 січня 2019 року №2, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "РОВЕНТА ЛТД" (ідентифікаційний код 42286340) 01 лютого 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВЕНТА ЛТД" (ідентифікаційний код 42286340, пров. Чайковського, 3, кв. 37, м. Полтава, 36002) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повне рішення складено 09 вересня 2019 року.
Суддя С.С. Сич