Справа № 420/4434/19
09 вересня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.;
за участі:
секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;
представника позивача - ОСОБА_1 ;
представника відповідача - Анісімової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконними та скасування постанов, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконними та скасування постанов.
В позові позивач просить суд: визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Нємазенко А.В. про стягнення виконавчого збору ВП № 56924209 від 22.02.2019; визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Нємазенко А.В. про відкриття виконавчого провадження ВП № 58504622 від 27.02.2019.
В судовому засідання представник Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначив, що про порушення своїх прав позивач знав ще станом на 24.06.2019 про що свідчить заява про ознайомлення з відповідними провадженнями, а явка на ознайомлення була лише 11.07.2019 року, право позивача на звернення до суду у спірних правовідносинах відповідно до вимог ст.181 КАС України мало бути реалізовано у десятиденний строку від того як особа дізналася в той час як з позовом до суд у звернувся 24.07.2019 р., тобто з пропуском строку звернення до суду аж через місяць після того як дізналася. В позовній заяві позивач не обґрунтовує пропуск строку звернення до суду та навіть не вважає це важливим для дотримання принципів законності та верховенства права, а отже зловживає власними правами, а тим більше позивач наголошує на тому, що пропуску не було і зловживає датою ознайомлення з матеріалами.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, суд прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання представника Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконними та скасування постанов у зв'язку з пропуском строків звернення до суду необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
З матеріалів справи вбачається, що про порушене право позивачу стало відомо після ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень ВП 56924209, ВП 58504619, ВП 58504622 - 11.07.2019 року, про що зроблено відповідний запис на обкладинці виконавчих проваджень.
Тобто, суд погоджується з позивачем, що перебіг строку на оскарження рішень державного виконавця починає спливати саме з цієї дати.
При цьому, позовну заяву позивач надіслав до суду 19.07.2019 року.
Таким чином, посилання представника відповідача, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами, та є такими, які ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого законодавства. Відповідач не надав до суду доказів, які дають підстави вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.
Суд зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікована 11.09.1997 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ч.3 ст.6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Аналогічні положення з цього приводу містяться і в ст.55 Конституції України, якою в свою чергу передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
З урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.
Керуючись ст.ст.2, 5, 6, 122, 123, 240, 243, 248, 287 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання представника Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконними та скасування постанов.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Повний текст ухвали складено 09 вересня 2019 року.
Суддя М.М. Кравченко