Справа № 420/4763/19
09 вересня 2019 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши заяву представника відповідача про відвід судді у справі за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр» (код ЄДРПОУ 19045131; адреса: вул. Академіка Корольова, 64, м. Одеса, 65104) до Юридичного департаменту Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302537; адреса: пл.. Думська, 1, м. Одеса, 65004) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
12 серпня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр» до Юридичного департаменту Одеської міської ради, у якому позивач просить суд:
визнати неправомірними дії державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Полякова Максима Олександровича у відмові ТОВ «Спектр» на державну реєстрацію права власності нерухомого майна «Павільйон», що розташовано за адресою: вул. Академіка Корольова, 64 , м. Одеса ;
визнати недійсним рішення про відмову у державній реєстрації від 12.07.2017 року №36104336, прийняте державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Поляковим Максимом Олександровичаем;
зобов'язати Юридичний департамент Одеської міської ради провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно «Павільйон» загальною площею 53,2 кв.м., що належить на праві приватної власності ТОВ «Спектр» і знаходиться за адресою: вул. Академіка Корольова, 64, м. Одеса.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/4763/19 розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
06.09.2019 року за вх.№31981/19 від представника відповідача надійшла заява про відвід головуючого у справі судді Аракелян М.М. В обґрунтування відводу представник відповідача вказує, що аналогічний предмет позову з тих же підстав між тими ж сторонами був предметом розгляду господарської справи №916/1608/18.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.11.2018 року у вищенаведеній справі № 916/1608/18 позов ТОВ «Спектр» задоволено повністю.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 року у вказаній справі у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А., суддів Богатир К.В. та Філінюка І.Г. апеляційні скарги Юридичного департаменту Одеської міської ради та Одеської міської ради на рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2018 року задоволено частково, провадження у справі № 916/1608/18 в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій державного реєстратора, скасування рішення державного реєстратора (визнання недійсним) закрито, а у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності - відмовлено.
Таким чином, розгляд справи № 916/1608/18 за позовом ТОВ «Спектр» юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання неправомірними дій державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Полякова М.О. щодо відмови ТОВ «Спектр» у державній реєстрації права власності на нерухоме майно (павільйон) у суді апеляційної інстанції здійснювався під головуванням судді Мишкіної М.А., яка є матір'ю судді Аракелян М. М .
Наявність родинних зв'язків між суддями, які розглядають аналогічні позовні вимоги з тих же підстав між тими ж сторонами, на переконання представника відповідача, матиме вплив на неупередженість та безсторонність головуючого судді у даній справі, у зв'язку із чим дане клопотання і заявляється.
Розглянувши подану представником відповідача заяву, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1-3 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно ч.1-3 ст.39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №9901/22/17.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).
Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є визнання неправомірними дій державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Полякова Максима Олександровича з відмови ТОВ «Спектр» у державній реєстрації права власності на нерухоме майно «Павільйон», що розташовано за адресою: вул. Академіка Корольова, 64, м. Одеса, скасування відповідного рішення та зобов'язання провести державну реєстрацію права.
Втім, судом встановлено, що аналогічні позовні вимоги були предметом розгляду в межах господарської справи №916/1608/18, та у межах апеляційного перегляду рішення у даній справі провадження було закрито з підстав належності розгляду вказаних вимог в порядку адміністративного судочинства постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 року у вказаній справі у складі колегії суддів: головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Богатир К.В. та Філінюк І.Г.
З урахуванням цього, позивач і звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з такими позовними вимогами.
Розгляд справи № 916/1608/18 за позовом ТОВ «Спектр» до Юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання неправомірними дій державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Полякова М.О. щодо відмови ТОВ «Спектр» у державній реєстрації права власності на нерухоме майно (павільйон) у суді апеляційної інстанції здійснювався під головуванням судді Мишкіної М.А., яка є матір'ю судді Аракелян М.М., що на думку позивача є підставою для відводу.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що подальша участь судді Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М. у розгляді справи №420/4763/19, свідчитиме про незабезпечення достатніх гарантій для виключення будь-якого сумніву щодо особистої безсторонності судді та його неупередженості при розгляді цієї справи, що є підставою для задоволення заяви представника відповідача про відвід головуючого судді Аракелян М.М. у даній справі на підставі п.4 ч.1 ст.36 КАС України.
Керуючись ст.ст. 31, 36, 39, 40, 41, 241-243, 248, 250, 256 КАС України, суд-
Заяву представника Юридичного департаменту Одеської міської ради про відвід судді Аракелян у справі №420/4763/19 - задовольнити.
Відвести суддю Аракелян М.М. від розгляду справи №420/4763/19 за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр» до Юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Адміністративну справу №420/4763/19 передати до відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи (канцелярія) Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя М.М. Аракелян