09 серпня 2019 року справа № 320/2549/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмови та рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Броварського об'єднаного управління ПФУ Київської області щодо проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії із заробітної плати згідно довідки №295 від 13.12.2017 року, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії";
- визнати протиправними дії відповідача, оформлені листом від 20.12.2018 №869/Д-01 щодо відмови у перерахунку пенсії позивача;
- визнати протиправним та скасувати рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області №163 від 27.12.2018;
- зобов'язати Броварське об'єднане управління ПФУ Київської області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки №295 від 13.12.2017 року про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) у зоні відчуження, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії", з урахуванням відомостей про фактично отримане грошове забезпечення за роботу в зоні відчуження, з якого визначається пенсія, в розмірі 235,46 крб, та яке складається з грошового забезпечення в розмірі 35,46 крб та премії 200 крб, отриманих позивачем за роботу в другій зоні небезпеки (зоні відчуження) с.Чапаєвка Чорнобильського району по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 03 по 05 травня 1986 року, та виплатити йому недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 січня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 грудня 2017 року він звернувся до Броварського об'єднаного управління ПФУ Київської області із заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 13.12.2017 №295, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії". Відповідно до вказаної довідки за період роботи позивача в зоні відчуження з 03 по 05 травня 1986 року в с.Чапаєвка Чорнобильського району йому було виплачено заробітну плату в загальному розмірі 235,46 крб, у т.ч. збережено середній заробіток за 3 дні в розмірі 35,46 крб і виплачено премію в розмірі 200 крб.
Позивач пояснює, що в особовому рахунку премію в розмірі 200 крб зазначено в графі "інші нарахування" з шифром (кодом) 41, яка відповідно до довідника нарахувань та утримань Броварського заводу порошкової металургії, що був розроблений на підприємстві згідно чинного на той час законодавства та діяв у 1986-1990 роках, означає "премія повременщикам" (одноразова премія).
Рішенням Броварського об'єднаного управління ПФУ Київської області від 19.12.2017 у здійсненні перерахунку пенсії позивачу відмовлено, оскільки премія у розмірі 200 крб була зазначена в графі інші нарахування.
Позивач вказує, що оскаржив це рішення до суду. Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 в справі №810/756/18, яке залишено без змін Київським апеляційним адміністративним судом від 26.09.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Броварського об'єднаного управління ПФУ Київської області, що виявилось у відмові здійснити позивачу перерахунок пенсії на підставі довідки від 13.12.2017 №295, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії". Визнано протиправним та скасовано рішення Броварського об'єднаного управління ПФУ Київської області від 19.12.2017, яким позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки від 13.12.2017 №295, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії". Зобов'язано Броварське об'єднане управління ПФУ Київської області повторно розглянути заяву позивача від 18.12.2017 про перерахунок пенсії та прийняти рішення за результатами її розгляду відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням обставин, що стали підставою для визнання судом протиправними дій Броварського об'єднаного управління ПФУ Київської області та скасування його рішення від 19.12.2017.
23 жовтня 2018 року Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №810/756/18, який 14.12.2018 позивач пред'явив до виконання.
19 грудня 2018 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області відкрито виконавче провадження ВП №57946473.
Листом від 20.12.2018 №869/Д-01 відповідач повідомив позивача, що на виконання вказаного рішення суду його заява від 18.12.2017 про перерахунок пенсії, згідно довідки про заробітну плату від 13.12.2017 №295, була розглянута вдруге. Рішенням Броварського об'єднаного управління ПФУ Київської області від 27.12.2018 №163 позивачу повторно відмовлено в перерахунку пенсії.
Позивач вважає дану відмову противоправною.
Наголошує, що довідка про заробітну плату від 13.12.2017 №295 видана роботодавцем на підставі перинних розрахункових документів та відповідно до вимог чинного законодавства.
Також вказує, що рішення відповідача від 27.12.2018 №163 про відмову в перерахунку пенсії не містить причин відмови та роз'яснення суті прийнятого рішення.
Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Відповідач наголошує, що грошове забезпечення позивача в розмірі 235,46 крб, яке вказано в довідці про заробітну плату від 13.12.2017 №295, не підтверджено ані первинними документами, ані будь-якими іншими належними доказами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано докази по справі та призначено судове засідання на 27.06.2019.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 повторно витребувано докази від Державного підприємства "Завод порошкової металургії", відкладено розгляд справи на 11.07.2019.
Присутній у судовому засіданні 27.06.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
У судове засідання, призначене на 11.07.2019, сторони не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.
Відповідно до ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Протокольною ухвалою суду від 11.07.2019 постановлено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 замінено відповідача - Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул. Ярославська, буд.40).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області 05.02.2000 (а.с. 9).
06 квітня 2007 року Київська обласна державна адміністрація видала позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_2 (а.с. 11).
Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороби, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС від 08.02.2007 №8372-9755 Центральною міжвідомчою експертною комісією на засіданні №22 від 06.02.2007 розглянуто звернення позивача та надану документацію на предмет встановлення причинного зв'язку хвороби, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС і встановлено основний діагноз: "Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. Дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ ст.декомпенсація з періодичним амнестичними станами, наслідки повторних ГПМК (2005,2006 рр.) в басейні СМА в вигляді елементів моторної афазії, правобічного геміпарезу". Згідно експертного висновку захворювання позивача пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 13).
Судом встановлено, що наказом директора заводу порошкової металургії імені 60-річчя Радянської України від 05.05.1986 № 60а-к ОСОБА_1 був направлений в Чорнобильський район Київської області в період з 03.05.1986 до 05.05.1986 у зв'язку з виробничою необхідністю (а.с. 18).
Довідкою Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 24.02.2012 №01-04/282/49 підтверджено участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони Київської області від Броварського заводу порошкової металургії в період з 03.05.1986 до 05.05.1986 і залучення його до участі в евакуації населення та сільськогосподарської худоби з населених пунктів Чорнобильського району (а.с. 19).
Відповідно до маршрутного листа від 13.12.2017 №294 позивач у період з 03.05.1986 до 05.05.1986 перебував в другій зоні небезпеки в с. Чапаєвка Чорнобильського району (а.с. 16).
13 грудня 2017 року Державним підприємством "Завод порошкової металургії" ОСОБА_1 видано довідку №295 про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) у зоні відчуження в 1986-1990 роках, згідно даних якої позивачу за період з 03.05.1986 до 05.05.1986 була виплачена заробітна плата у загальному розмірі 235,46 крб, а саме: премія в розмірі 200,00 крб і збережений середній заробіток у розмірі 35,46 крб (а.с. 17).
18 грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії на підставі вказаної довідки. До заяви позивачем було приєднано наступні документи: довідку Державного підприємства "Завод порошкової металургії" від 13.12.2017 №295 про заробітну плату (грошове забезпечення); лист Державного підприємства "Завод порошкової металургії" від 13.12.2017 №296; маршрутний лист від 13.12.2017 №294; копію наказу від 05.05.1986 № 60а-к; копію довідки від 24.02.2012 та копію особового рахунку №1199 за 1986 рік (а.с. 23).
Рішенням від 19.12.2017 Броварське об'єднане управління ПФУ Київської області відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що первинні документи, подані позивачем разом із заявою не підтверджують факт виплати йому заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 03.05.1986 до 05.05.1986. Крім того, відповідач наголосив на тому, що премія у розмірі 200 крб, яка міститься у довідці про заробітну плату, зазначена в особовому рахунку позивача в графі "інші нарахування" (а.с. 27).
Зазначене рішення відповідача оскаржено позивачем до суду. За результатом судового розгляду вимоги позивача були задоволені частково, а саме: рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №810/756/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018, визнано протиправними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, що виявились у відмові здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідки від 13.12.2017 №295, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії"; визнано протиправним та скасовано рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 19.12.2017, яким ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки від 13.12.2017 №295, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії"; зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2017 про перерахунок пенсії та прийняти рішення за результатами її розгляду відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства з урахуванням обставин, що стали підставою для визнання судом протиправними дій Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області та скасування його рішення від 19.12.2017.
Судове рішення набрало законної сили 26.09.2018.
Як вбачається із матеріалів справи, 23.10.2018 Київським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист у справі №810/756/18 (а.с. 26).
19 грудня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління юстиції в Київській області Клітченко Оксаною Анатоліївною на підставі виконавчого листа, виданого Київським окружним адміністративним судом 23.10.2018 у справі №810/756/18, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57946473 (а.с. 27).
Листом від 20.12.2018 №869-Д-01 Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повідомило позивача, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 в справі №810/756/18 виконано в повному обсязі. Заява ОСОБА_1 від 18.12.2017 повторно розглянута та прийнято рішення (а.с. 28).
Відповідно до рішення від 27.12.2018 №163 Броварським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області повторно проведено перевірку довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження від 13.12.2017 №295, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії". За результатами проведеної перевірки підстави для перерахунку пенсії відсутні (а.с. 30).
Не погоджуючись із правомірністю прийняття відповідачем вказаного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Згідно з частиною третьою статті 54 Закону №796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Так, механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01.01.2012 визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210).
Відповідно до пункту 1 Порядку №1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно з підпунктом 4 пункту 3 Порядку №1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
В усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку (пункт 6 Порядку №1210).
Відповідно до статті 15 Закону №796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що розмір заробітної плати, визначений у довідках, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також їхніми правонаступниками за роботу в населених пунктах зони відчуження особам, які перебували з ними у трудових відносинах, є підставою для їх врахування при нарахуванні пенсії, призначеної за Законом №796-XII.
При цьому, невід'ємною складовою видачі таких довідок є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в них, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку (особовими рахунками, розрахунково-платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 17.04.2018 у справі №376/2559/17.
Згідно з пунктом 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі (пункт 4.2 Порядку №22-1).
Таким чином, територіальний орган Пенсійного фонду України, будучи наділеним повноваженнями перевірки обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату, одержану особою за роботу в зоні відчуження протягом 1986-1990 років, має право на вчинення однієї з наступних юридичних дій: 1) перерахунку особі, яка звертається, пенсії на підставі поданої нею довідки; 2) звернення до підприємств, установ та організацій, що видали довідку про заробітну плату, фізичних осіб для подання ними додаткових документів, а у разі встановлення факту необґрунтованості видачі такої довідки - відмови особі у перерахунку пенсії на підставі цієї довідки.
Отже, територіальні органи Пенсійного фонду України, відмовляючи у перерахунку пенсії з підстав недостовірності та/або недостатності документів, повинні встановлювати всі фактичні обставини, що перешкоджають такому перерахунку.
Відповідач, відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження від 13.12.2017 №295, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії" в оскаржуваному рішенні від 27.12.2018 №163 зазначив, що за результатами проведеної перевірки цієї довідки підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Так, за результатами звірки підстав видачі довідки №112 (про періоди перебування на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської катастрофи) від 24.01.2018 №426/03 відповідачем було встановлено, що відповідно до особової картки по заробітній платі ОСОБА_1 за травень 1986 року йому нараховано заробітну плату в розмірі 436,45 крб, з якої: почасово - 136,31 крб, премія - 32,06 крб і 20,45 крб, інші нарахування шифр 41 - 200 крб, шифр 42 - 10 крб, шифр 17 - 24 крб, шифр 14 - 13,63 крб (а.с. 85-86).
З даного приводу позивачем зазначено, що шифр (код) 41 біля суми 200 крб. в графі "інші нарахування" особового рахунку означає "премия повременщикам", тобто одноразова премія по підприємству згідно Довідника нарахувань та утримань Броварського заводу порошкової металургії.
Ухвалами суду від 27.05.2019, від 27.06.2019 судом було витребувано від Державного підприємством "Завод порошкової металургії" інформацію та розрахунки до довідки підприємства від 13.12.2017 №295, виданої ОСОБА_1 , про заробітну плату, одержану особою за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках; копію Положення про преміювання, яке діяло на підприємстві в період з 03 до 05 травня 1986 року; обґрунтування розміру нарахованої позивачу премії 200% (у разі наявності окремого наказу про преміювання позивача за роботу в зоні відчуження ЧАЕС - надати його засвідчену копію).
05 липня 2019 року на адресу суду від Державного підприємством "Завод порошкової металургії" надійшли додаткові документи та письмові пояснення від 01.07.2019 вх. №07-222, відповідно до яких довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) у зоні відчуження в 1986-1990 роках, від 13.12.2017 №295 ОСОБА_1 видано на підставі наявних на підприємстві первинних розрахункових документів.
Наказом Броварського заводу Дружби народів Заводу порошкової металургії імені 60-річчя Радянської України від 05.05.1986 № 60а-к, у відповідності до розпорядження виконкому Броварської міської Ради народних депутатів від 03.05.1986 №72 у зв'язку з виробничою необхідністю (усунення наслідків аварії) 27 працівників заводу (у тому числі ОСОБА_1 - завантажувач шихти цеху №3) були направлені в розпорядження Чорнобильського райкому Компартії України в період з 03.05.1986 до 05.05.1986 для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, із збереженням середнього заробітку (а.с.104-105).
Згідно з наказом Броварського заводу Дружби народів Заводу порошкової металургії імені 60-річчя Радянської України від 07.05.1986 №208 "Про преміювання працівників заводу за виконання спецзавдання" згідно розпорядження Броварської міської Ради народних депутатів від 03.05.1986 №72 про направлення в розпорядження Чорнобильського райкому партії від заводу 27 працівників строком на 3 дні для виконання спеціального завдання, за дострокове та якісне виконання спеціального завдання 27 працівників заводу (у тому числі ОСОБА_1 ) преміювати по двісті карбованців кожного із коштів фонду матеріального заохочення на суму 5400 крб по статті "особливо важливі завдання" працівників, в том числі ОСОБА_1 - завантажувача шихти цеху №3 (а.с.106-107).
Листом підприємства на адресу Київської ОДА тимчасової комісії з питань проведення перевірки правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС" підтверджено виплату ОСОБА_1 додаткової заробітної плати (премії) 200 крб за участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у населеному пункті Чапаєвка з 03.05.1986 до 05.05.1986 (а.с.108).
Згідно первинних розрахункових документів ОСОБА_1 за участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 03.05.1986 до 05.05.1986 виплачено середній заробіток за 3 дні в розмірі 35,46 крб і премію в розмірі 200 крб - всього 235,46 крб.
Всі ці виплати відображено в особовому рахунку №1199 позивача за травень 1986 року, де премію 200 крб зазначено з шифром (кодом) 41, згідно Довідника нарахувань та утримань Броварського заводу порошкової металургії, який був розроблений на підприємстві та діяв у 1986-1990 роках та означає "премия повременщикам", тобто одноразова премія по підприємству.
Отже, довідка про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження від 13.12.2017 №295, яка видана Державним підприємством "Завод порошкової металургії", підтверджена первинними документами. Відтак, відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії на підставі цієї довідки.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із прийняттям Броварським об'єднаним управлінням ПФУ Київської області рішення від 27.12.2018 №163 про відмову у перерахунку пенсії, а не з діями, вчиненими останнім з метою виконання своїх функцій та повноважень, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування такого рішення.
Самі по собі дії відповідача не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача. Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача про визнання протиправною відмови Броварського об'єднаного управління ПФУ Київської області щодо проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії із заробітної плати згідно довідки №295 від 13.12.2017, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії" та протиправними дій відповідача, оформлених листом від 20.12.2018 №869/Д-01 щодо відмови у перерахунку пенсії позивача.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплачувати йому пенсію відповідно до довідки №295 від 13.12.2017 року про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії", з урахуванням відомостей про фактично отримане грошове забезпечення за роботу в зоні відчуження, з якого визначається пенсія, в розмірі 235,46 крб, та яке складається з грошового забезпечення в розмірі 35,46 крб та премії 200 крб, отриманих позивачем за роботу в другій зоні небезпеки (зоні відчуження) с.Чапаєвка Чорнобильського району по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 03 до 05 травня 1986 року, та виплатити йому недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 січня 2018 року, суд зазначає таке.
В силу положень частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (абз.1 ч.4 ст.245 КАС України).
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абз.2 ч.4 ст.245 КАС України).
Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Як вбачається зі змісту довідки від 13.12.2017 №295, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії", заробітна плата позивача за роботу (службу) у зоні відчуження в період з 03.05.1986 до 05.05.1986 на посаді завантажувача шихти цеху №3 Броварського заводу порошкової металургії за роботу в зоні відчуження у 1986 році складала 235,46 крб (середній заробіток у розмірі 35,46 крб та одноразова премія у сумі 200,00 крб відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7).
Факт протиправності відмови відповідача у перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 13.12.2017 №295, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії", встановлений під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок та виплатити позивачу належну йому суму пенсії.
Вирішуючи питання щодо дати, з якої необхідно перерахувати позивачу пенсію, суд виходить з того, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Вказане повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.01.2019 в справі №201/9987/17 (2-а/201/304/2017) (адміністративне провадження №К/9901/43645/18).
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Відтак, призначена пенсія підлягає перерахунку з дня звернення пенсіонера для її перерахунку із відповідною заявою, а саме: з 1 числа місяця у разі звернення пенсіонера до 15 числа цього місяця включно та з першого числа наступного місяця у разі його звернення після 15 числа.
Як вже зазначалось судом, 18.12.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 13.12.2017 №295, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії".
Вказані обставини не заперечуються відповідачем та підтверджуються розпискою-повідомленням, з якої вбачається, що вказану заяву прийнято Броварським об'єднаним управлінням ПФУ Київської області 18.12.2017 (а.с. 24).
За таких обставин, з урахуванням наведених вище положень законодавства, право на підвищення пенсії, тобто на її перерахунок на підставі вказаної вище довідки, виникло у позивача з 01.01.2018.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 13.12.2017 №295, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії", з урахуванням проведених виплат з 01.01.2018.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню зі сторін не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.
Приймаючи до уваги обставини справи, в тому числі прийняття відповідачем повторного рішення про відмову у перерахунку пенсії позивачу без урахування висновків суду у справі №810/756/18, що своєю чергою свідчить про свавілля та нехтування конституційними принципами обов'язковості виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з таким розрахунком, щоб суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об'єктивних обставин.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255, 382 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 27.12.2018 №163, яким ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 13.12.2017 №295, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії".
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул. Ярославська, буд.40) починаючи з 01.01.2018, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 13.12.2017 №295, виданої Державним підприємством "Завод порошкової металургії", з урахуванням вже виплачених сум.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дати набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 09.08.2019.
Суддя Кушнова А.О.