про зупинення провадження в адміністративній справі
05 вересня 2019 р. справа № 1.380.2019.003778
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Мричко Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Кулик С.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення компенсації за невикористану відпустку, -
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати бездіяльність військової частини протиправною та зобов'язати нарахувати й виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015 по 2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 09.10.2018.
06.08.2019 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (арк. справи 18). Відповідач просить зупинити провадження у справі № 1.380.2019.003778 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 620/4218/18. Вказує на те, що Верховним Судом прийнято рішення у зразковій справі № 620/4218/18, де відповідачем є один і той суб'єкт владних повноважень, спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами, проте таке не набрало законної сили, оскільки переглядається Великою Палатою Верховного Суду в апеляційному порядку. Вважає, що заявлені позовні вимоги підпадають під ознаки, зазначені в рішенні Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 620/4218/18.
У судове засідання, яке відбулося 05.09.2019 відповідач будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не забезпечив явки уповноваженого представника для вирішення клопотання про зупинення провадження у справі.
У судовому засіданні позивач щодо клопотання про зупинення провадження у справі не заперечив.
При вирішенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, суд виходив з такого.
Як на підставу звернення до суду, Позивач посилається на протиправну бездіяльність військової частини щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015 по 2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 09.10.2018.
Суд встановив, що рішенням Верховного Суду від 16.05.2019 у зразковій справі № 620/4218/18 за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 22.10.2018 та зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 22.10.2018.
У рішенні Верховного Суду від 16.05.2019 у зразковій справі № 620/4218/18 зазначено, що ознаками типової справи є:
- позивач, фізична особа: учасник бойових дій, звільнений з військової служби;
- відповідач, суб'єкт владних повноважень: військова частина, на якій позивач перебував на забезпечені;
- підстави спору: а) фактичні відносини, які виникли між учасником бойових дій і військовою частиною щодо проходження ним публічної (військової) служби, ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; б) нормативні норми права, які регулюють відносини між позивачем і відповідачем щодо проходження публічної (військової) служби, набуття статусу учасника бойових дій, нарахування та виплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій. Такими нормами права є: стаття 4 Закону України «Про відпустки», статті 5, 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стаття 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- предмет спору: а) протиправна бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в період визначений підпунктами 17-18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; б) стягнення невиплаченої грошової компенсацію при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в період визначений підпунктами 17-18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- відносини, що регулюються одними нормами права відносини, які виникли між учасником бойових дій і військовою частиною щодо проходження ним публічної (військової) служби та які регулюються нормами Закону України «Про відпустки», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- позивачами заявлено аналогічні вимоги: а) визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; б) зобов'язати військову частину нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
У вказаному рішенні зазначено, що висновки Верховного Суду у цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, звільнених з військової служби, яким було відмовлено у виплаті грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в період визначений підпунктами 17-18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до пункту 21 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) типовими адміністративними справами є адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Пунктом 22 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 3 статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Отже, рішення Верховного Суду може бути оскаржене до Великої палати Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення (якщо розгляд справи був здійснений в порядку письмового провадження).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 №1200/0/15-18, електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень (Реєстру) у день його виготовлення засобами автоматизованої системи документообігу суду (АСДС). Реєстраційні відомості, зазначені в пункті 3 розділу IIІ цього Порядку, надсилаються до Реєстру у складі електронного документа, який вони описують.
Пунктом 4 розділу ІІІ вказаного Порядку передбачено, що відомості про набрання судовим рішенням законної сили (в тому числі за результатами розгляду справи судом апеляційної чи касаційної інстанції) вносяться до АСДС та надсилаються до Реєстру засобами АСДС відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Радою суддів України.
Суд зазначає, що на момент постановлення цієї ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо набрання законної сили рішенням Верховного Суду від 16.05.2019 у зразковій справі № 620/4218/18.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.
Суд звертає увагу на те, що адміністративні справи № 1.380.2019.003778 та № 620/4218/18 є типовими адміністративними справами, оскільки спір у вказаних справах виник з аналогічних підстав та у відносинах, які регулюються одними нормами права.
Крім того, відповідачами у вказаних справах є відповідні військові частини, в яких позивачі проходили військову службу до їх звільнення, та до яких заявлені аналогічні вимоги.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що справа № 1.380.2019.003778 має ознаки типової справи відповідно до положень пункту 21 статті 4 КАС України, в якій Верховним Судом, як судом першої інстанції, постановлено зразкове рішення, яке не набрало чинності.
Згідно з частиною 1 статті 291 КАС України суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.
Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про доцільність зупинення провадження у справі № 1.380.2019.003778 - до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 620/4218/18.
Керуючись статтями 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі - задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі № 1.380.2019.003778 за позовом ОСОБА_1 до Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення компенсації за невикористану відпустку до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 620/4218/18.
Ухвала суду може бути оскаржена.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 09.09.2019.
Суддя Мричко Н.І.