справа № 1.380.2019.003793
05 вересня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Мричко Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Кулик С.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Рудика А.-М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , Позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі - ГУ ПФ України у Львівській області, Відповідач), в якій просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України у Львівській області;
- зобов'язати ГУ ПФ України у Львівській області здійснити виплату помилково сплаченого позивачем збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з придбанням нерухомості вперше.
Ухвалою судді від 25.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно судом до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області (надалі - УДКС України у Галицькому районі м. Львова Львівської області, Третя особа).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.05.2019 Позивач на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна придбала квартиру. Зазначає, що однією з обов'язкових підстав для посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу нерухомого майна є внесення особою, яка звернулась з проханням про вчинення нотаріальної дії, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Перед укладенням договору купівлі-продажу Позивач сплатила збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 % від його вартості, що складає 9942,60 грн.
Позивач вказує на те, що житло нею придбавалось вперше, а тому відповідно до положень пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вона не є платником відповідного збору, а відтак не повинна була сплачувати відповідний збір. З наведених підстав, Позивач зверталася до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою в якій просила повернути безпідставно сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 9942,60 грн. За результатами розгляду заяви, ГУ ПФ України у Львівській області надало Позивачу відповідь, оформлену листом від 01.07.2019 № 16260/05-78, якою відмовило у задоволенні заяви.
Відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву (арк. справи 25-27), в якому просив суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю. Посилається на те, що ГУ ПФ України у Львівській області не володіє інформацією щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому не має можливості встановити факт придбання житла фізичними особами вперше. Поряд з цим, громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Вважає, що питання звільнення від сплати збору повинно було вирішуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору.
13.08.2019 на адресу суду надійшли від УДКС України у Галицькому районі м. Львова Львівської області пояснення щодо позову (арк. справи 20-22). Зазначає, що саме органи Пенсійного фонду України контролюють надходження до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна. Вказує на те, що для повернення Позивачу помилково сплачених коштів Відповідач має звернутися з відповідним поданням до УДКС України у Галицькому районі м. Львова Львівської області.
У судовому засіданні, яке відбулося 05.09.2019 Позивач позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила позов задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні представник Відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа у судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечила, надіслала на адресу суду клопотання (арк. справи 24), в якому просила розгляд справи проводити у відсутності представника третьої особи.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
21.05.2019 між ОСОБА_1 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Актив» (продавець) укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Такий договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романюк М.І. та зареєстрований в реєстрі за № 1007 (арк. справи 11).
Відповідно до наявної в матеріалах копії з квитанції N 822 від 21.05.2019, ОСОБА_1 сплачено збір з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, у розмірі 1 % від вартості об'єкта купівлі-продажу, на загальну суму 9942,60 грн. (арк. справи 17).
З матеріалів справи слідує, що Позивач зверталася до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою в якій просила повернути безпідставно сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 9942,60 грн., сплаченого згідно з квитанцією N 822 від 21.05.2019.
За результатами розгляду заяви, ГУ ПФ України у Львівській області надало відповідь, оформлену листом від 01.07.2019 за № 16260/05-78, в якій повідомила Позивача про наступне. Пенсійний фонд України та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше, не належить до його компетенції. У разі надання органам Пенсійного фонду відповідного документа про визнання громадянина особою, що придбаває нерухоме майно вперше, виданого органом, до компетенції якого це відноситься, він буде звільнений від сплати судового збору. Враховуючи, що в даний час такого органу не існує, особу що придбаває житло вперше, може бути визнано в судовому порядку. Крім того, сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти були зараховані на рахунок загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет, що вказує на відсутність правових підстав для повернення вищевказаних коштів (арк. справи 15-16).
Незгода Позивача із відмовою Відповідача щодо повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 9942,60 грн., з огляду на придбання нею житла вперше, стала підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог, виходить з того, що відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичних осіб, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Згідно з пунктом 8 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для таких суб'єктів встановлюються у розмірі 1 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону (пункт 10 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»).
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (надалі - Порядок №1740).
Відповідно до пункту 15-1 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм видно, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Суд встановив, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 21.05.2019 набула право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначено у позові, нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2019 придбано ОСОБА_1 вперше.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта № 177675659 від 15.08.2019 (арк. справи 33) встановлено, що відомості про наявність у власності ОСОБА_1 іншого нерухомого майна (житла) чи придбання позивачем такого майна, ніж придбаної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2019, - відсутні.
Відповідач у справі, на якого згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) покладено обов'язок доказування, не надав суду доказів, які б підтверджували придбання ОСОБА_1 нерухомого майна не вперше.
Таким чином, за відсутності протилежного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 укладаючи 21.05.2019 договір купівлі-продажу квартири, придбала житло вперше, а тому звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (надалі - Порядок).
Зокрема, пунктом 5 цього Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням наступної інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Подання у довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ. Або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Отже, враховуючи, що відповідним органом, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету у сфері обов'язкового пенсійного страхування є Відповідач, суд зазначає, що саме такий наділений обов'язком щодо формування до органу Казначейства подання про повернення коштів.
За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права Позивача є визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФ України у Львівській області та зобов'язання Відповідача сформувати та подати до УДКС України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9942,60 грн.
Щодо посилання Відповідача на відсутність інформації у ГУ ПФ України у Львівській області про те, чи вперше особа придбала нерухомість, суд зазначає, що відсутність такої інформації не є підставою для позбавлення законодавчо встановлених пільг по сплаті на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та покладення на особу обов'язку по сплаті такого платежу без наявності відповідних доказів.
Оскільки саме Держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на Державу.
Таким чином, посилання Відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови Позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 (справа №819/1498/17), 31.01.2018 (справа №819/1667/17) та 20.03.2018 (справа №819/1249/17).
Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, позовні вимоги Позивача обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат, то відповідно до вимог частини 5 статті 139 КАС України такі стягненню не підлягають, оскільки Позивач є інвалідом другої групи з дитинства, що підтверджується копією з посвідчення серії НОМЕР_1 (арк. справи 18), тому звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; код ЄДРПОУ: 13814885).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; код ЄДРПОУ: 13814885) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області (місцезнаходження: 79005, вул. Дж. Дудаєва, 19, м. Львів; код ЄДРПОУ: 38007573) подання про повернення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) помилково сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9942 (дев'ять тисяч дев'ятсот сорок два) гривень 60 копійок.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 09.09.2019.
Суддя Мричко Н.І.