Справа № 172/1469/17
Провадження № 1-в/172/35/19
09.09.2019 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, заяву засудженої ОСОБА_3 про зарахування попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання, -
27.08.2019 року до суду надійшла вищевказана заява, в якій засуджена ОСОБА_3 просить суд застосувати до неї ст. 72 КК України та перерахувати їй строк перебування в Дніпропетровській УВП (№ 4) з 21.09.2018 по 01.03.2019 року з розрахунку один день за два дні, посилаючись при цьому на постанову Верховного Суду № 663/537/17.
Відповідно до ч. 3 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.
У зв'язку з технічними причинами судове засідання у режимі відеоконференції не відбулося, однак вказане не суперечить нормам ч. 5 ст. 539 КПК України, де вказано, що неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 року скасовано звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та направлено засуджену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для відбування покарання, призначеного вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2017 року за ч. 2 ст. 185 КК України в місця позбавлення волі строком на два роки. Строк покарання ОСОБА_3 визначено обчислювати з моменту затримання.
На виконання ухвали суду від 03.05.2018 року засуджену ОСОБА_3 21.09.2018 року затримано та поміщено до ІТТ м. Дніпро, з якого переведено до Дніпропетровської УВП (№ 4), а потім для відбування покарання направлено до ДУ «Кам'янська виправна колонія (№ 34)».
Частиною 5 статті 72 КК України (в редакції Закону України № 2046-VIII від 18.05.2017 року, який набрав законної сили 21.06.2017 року) передбачено, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
До набрання законної сили Законом України № 2046-VIII від 18.05.2017 частина 5 статті 72 КК України була викладена в редакції Закону України № 838- VIII від 26.11.2015 року: «Зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі».
У постанові Великої палати Верховного Суду від 29.08.2018 року по справі № 663/537/17 (провадження № 13-31кс18) викладено правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), згідно з яким якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон
№ 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Враховуючи, що ОСОБА_3 затримана та поміщена до Дніпропетровської установи виконання покарань (№ 4) на виконання ухвали суду від 03.05.2018 року про скасування звільнення від відбування покарання та направлення засудженої в місця позбавлення волі для відбування покарання, заходи попереднього ув'язнення до ОСОБА_3 по даній справі не застосовувалися, станом на час затримання ОСОБА_3 - 21.09.2018 року, стаття 72 КК України чинна в редакції Закону України № 2046-VIII від 18.05.2017 року, а також враховуючи, що ОСОБА_3 вчинила злочини після 20 червня 2017 року, а саме: 23.11.2017, 06.12.2017, 09.12.2017, 29.01.2018 та 07.02.2018 року, заява засудженої ОСОБА_3 є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 72 КК України, ст.ст. 536, 537, 539 КПК України, суд, -
Відмовити засудженій ОСОБА_3 у задоволенні заяви про зарахування попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1