Справа № 199/7341/19
(3/199/3003/19)
іменем України
09.09.2019 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Воробйов В.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпро, громадянина України, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, -
У відношенні ОСОБА_1 складено протокол серії АПР18 №283072 про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП (далі - протокол), в тому, що він, «14.06.2019 о 12-30 години перебуваючи біля будинку № АДРЕСА_2 по АДРЕСА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурною лайкою по відношенню до своєї сусідки ОСОБА_2 ».
Вважають що в діях ОСОБА_1 мається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину не визнав та зазначив, що у нього з сусідкою - ОСОБА_2 склалися вкрай неприязні стосунки.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вважаю, що провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 між ним та ОСОБА_2 склалися вкрай неприязні стосунки.
У відповідності до ст.251 КУпАП суду повинні бути надані докази, які підтверджують факт скоєння особою адміністративного правопорушення.
Але, вказані вимоги закону при складанні протоколу порушені і суду не надані докази скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням закону і не відповідає вимогам ст.256 КУпАП (зміст протоколу про адміністративне правопорушення): не розкрита об'єктивна сторона правопорушення, не зазначені свідки адміністративного правопорушення.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно ст.7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
За вимогами ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КупАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.Л.Воробйов