Справа № 161/9937/19
Провадження № 2-а/161/381/19
04 вересня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
при секретарі Козак О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського УПП у Волинській області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Свій позов обґрунтовує тим, що відповідно до постанови від 02.06.2019 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за проїзд перехрестя вулиць Грибоєдова-Перемоги в м.Луцьку на заборонений - жовтий сигнал світлофора.
Вказує, що Правил дорожнього руху не порушував, оскільки завершував проїзд на дозволений сигнал, розгляд справи проводився формально без надання можливості йому викласти письмові пояснення. У зв'язку з чим просив постанову скасувати.
Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
В судовому засіданні із оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення від 02.06.2019 року вбачається, що позивач проїхав перехрестя вулиць Грибоєдова-Перемоги в м.Луцьку на заборонений - жовтий сигнал світлофора, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с. 2).
Згідно ч 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, згідно ч. 1 вказаної статті кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтям 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, суд дослідивши та оцінивши представлені докази, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивач не зазначив і не представив суду доказів неправомірності дій інспектора поліції при складанні постанови та накладенні на нього адміністративного стягнення.
При цьому, пояснення позивача спростовуються показаннями інспекторів поліції ОСОБА_2, ОСОБА_3, допитаними в якості свідків, які у стверджувальні формі, чітко та послідовно вказали на обставини вчинення порушення ОСОБА_1 ПДР при проїзді перехрестя вулиць Грибоєдова-Перемоги в м.Луцьку, яке останній проїхав на заборонений - жовтий сигнал світлофора.
Крім цього, їх покази об'єктивно підтверджуються письмовими доказами, а саме: циклограмою світлофорного об'єкту з даного перехрестя, з якого слідує, що вказаний сигнал світлофора відображає його дублюючі покази перпендикулярно руху автомобіля і вказаний сигнал чітко проглядався поліцейським(а.с. ).
Водночас, суд не приймає до уваги дані з відеореєстратора поліцейського автомобіля, який являється приватною власністю одного з поліцейських і зафіксоване на ньому відео піддавалось змінам в подальшому після винесення постанови.
Інші доводи та пояснення позивача не спростовують висновків суду, оскільки не підтверджуються будь-якими належними доказами і надані пояснення не можуть слугувати беззаперечним доказом неправомірних дій відповідача, а тому суд їх розцінює як намагання позивача ухилитись від відповідальності за дане порушення.
Отже, за таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність в діях відповідача неправомірних дій при винесенні оскаржуваної постанови та вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 6, 17, 71, 158, 159, 161, 163, 171-2 КАС України, на підставі ст. 268, 263 КУпАП, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського УПП у Волинській області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 02.06.2019 року за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладенні штрафу в розмірі 425 грн. - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М.Кихтюк