Справа № 159/3708/19
Провадження № 2/159/1096/19
09 вересня 2019 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Панасюка С.Л.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Ковелі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,
Стислий виклад позиції позивача.
Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2017 з відповідача в користь позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 16.03.2017 і до досягнення дитиною повноліття. Позивач вказує, що відповідач вчасно сплачує аліменти на утримання сина, однак на даний час коштів, які сплачує відповідач, недостатньо для задоволення матеріальних потреб дитини. Вказує, що відповідач працює та отримує заробітну плату. Просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на утримання неповнолітнього сина та надалі стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 2000 гривень щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Заперечення відповідача.
Відповідач зазначає, що єдиним джерелом його доходів є заробітна плата, яка має мінливий характер. Він хворіє на ряд тяжких захворювань, постійно проходить лікування, що потребує значних матеріальних затрат. Не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітнього сина в сумі 1200 гривень щомісячно.
Мотивувальна частина рішення.
Копією свідоцтва про народження, доводиться та обставина, що сторони у справі є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що з відповідача ОСОБА_2 в користь позивача ОСОБА_1 на підставі рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2017 стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 16.03.2017 і до досягнення дитиною повноліття.
Статтею 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.04.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Суд бере до уваги ту обставину, що в державі постійно відбувається зростання споживчих цін, у зв'язку з чим, збільшуються витрати, які несе позивач на утримання неповнолітнього сина.
При визначенні аліментів в новому розмірі, суд враховує матеріальне становище відповідача, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку встановленого законодавством, а також положення ст.180 СК України про те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.
Матеріальне становище відповідача покращилося, оскільки він влаштувався на роботу.
Однак, суд вважає, що позивач не довела здатність відповідача сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина в сумі 2000 гривень, чим не виконано вимоги ст.12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
А саме, при визначенні нового розміру аліментів необхідно врахувати, що відповідач має ряд важких хронічних захворювань, що істотно обмежують його здатність заробляти собі на життя, вимагають постійного нагляду лікарів, тривалого і вартісного лікування, обмежують у можливостях працевлаштування. Зазначені обставини підтверджуються довідкою Ковельського МТМО.
Як видно з довідки про заробітну плату відповідача, розмір його заробітку, якщо врахувати його захворювання, які, поза розумним сумнівом, зумовлюють необхідність постійних витрат на лікування та спосіб життя, пов'язаний з ними, не є настільки великим і не є настільки незмінним для того щоб прийти до висновку про істотну зміну майнового стану відповідача, яка дозволить йому сплачувати надалі аліменти в розмірі 2000 грн.
Відповідно до ч.9 ст.7 СК України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
За вказаних обставин, суд вважає за необхідне збільшити розмір аліментів та надалі стягувати з відповідача в користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина в сумі 1400 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на для дитини відповідного віку, починаючи з дня набранням рішення суду законної сили та продовжуючи до досягнення дитиною повноліття.
Такий визначений судом розмір аліментів буде відповідати принципам справедливості і розумності відповідно до загальних засад регулювання сімейних відносин, закріплених у ст.7 СК України.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, тому у відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн., встановлений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ з урахуванням ставок судового збору станом на 01.01.2019.
Керуючись ст.ст.12-13, 19, 141, 247, 258-259, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 7, 180, 181, 182, 185, 192 Сімейного кодексу України, суд,
Позов задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2017 та надалі стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 в сумі 1400 (одна тисяча чотириста) гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 в дохід держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:С. Л. Панасюк