Справа № 159/2388/19
Провадження № 2/159/884/19
27 серпня 2019 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
з участю:
секретаря судового засідання Спасюк К.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить визнати останню такою, що втратила право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 . У вказаному житловому будинку зареєстрована з 2009 року ОСОБА_3 , оскільки перебувала у шлюбі з сином позивача - ОСОБА_5 .
15.04.2011 року рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було розірвано та в подальшому відповідач уклала шлюб вдруге та змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ».
Після розірвання шлюбу з сином позивача, відповідач почала проживати за іншою адресою, а саме - по АДРЕСА_2 . Позивач вказує, що відповідач по АДРЕСА_1 не проживає, однак рахується зареєстрованою, а тому виникли проблеми зі сплати надмірних комунальних послуг.
Оскільки відповідач не проживає у вказаному житловому будинку, відповідно не сплачує комунальні послуги, в у триманні будинку участі не приймає, особистих речей в будинку не має та будинком не цікавиться, позивач вважає, що відповідач порушує його права, як власника будинку.
Враховуючи наведене, позивач просив суд визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12.06.2019 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю. Вказував на те, що відповідач лише зареєстрована за вищевказаною адресою, однак не проживає. Просив позов задовольнити повністю.
Представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала повністю та просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 , в силу вимог ст. 128 ЦПК України, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явилась без повідомлення причин, відзиву не подала.
За вказаних обставин суд, зі згоди позивача, прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, показання свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку про наявність законних підстав для задоволення даного позову.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується реєстраційним посвідченням № НОМЕР_1 від 23.04.1996 року, посвідченим Волинським обласним бюро технічної інвентаризації.
У вказаному будинку з 2009 року зареєстрована ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою-випискою № 228 з домової книги про склад сім'ї та прописку, виданої 18.03.2019 року РЖКП №1; відомостями підрозділу УДМС України у Волинській області.
Як вбачається з рішення Ковельського міськрайонного суду від 15.04.2011 року, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було розірвано.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожен окремо, підтвердили, що колишня невістка позивача - відповідач по справі, не проживає у вказаному будинку близько 8-ми років, після розлучення з сином позивача переїхала проживати до іншого чоловіка.
Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав і інтересів осіб.
Виходячи з загальних положень права власності, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Захист права власності регулюється нормами ЦК України.
Зокрема, ст. 405 ЦК України передбачає, що члени сім'ї власника житла, які проживають з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Згідно вимог ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла, або законом.
За викладених вище обставин та зважаючи на вказані норми закону, суд визнає доведеним факт відсутності відповідача за вказаною адресою без поважних причин понад один рік. Існування будь-якої домовленості між сторонами про інші строки відсутності за адресою реєстрації відповідача, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Суд визнає такими, що заслуговують на увагу, доводи позивача про те, що реєстрація місця проживання відповідача в будинку позивача перешкоджає йому вільно володіти, користуватись, розпоряджатись своїм майном на власний розсуд. Зокрема така реєстрація місця проживання відповідача може бути підставою для відмови в наданні соціальних пільг, тощо.
Таким чином суд визнає порушеним право власності позивача саме відповідачем, а тому це право підлягає захисту судом.
З огляду на викладене, суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що факт відсутності відповідача ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 понад встановлені строки повністю доведений, а тому останню слід визнати такою, що втратила право користування жилим приміщенням за вказаною адресою.
Крім цього, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати по справі у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 319, 383, 386, 391, 405 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме - будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2019 року.
Головуючий П. Ю. Бойчук