09 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/531/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Вронська Г.О., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонера Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Реви Миколи Миколайовича
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кузнецов В.О., Вечірко І.О., Чус О.В.
від 20.08.2019
за позовом Renitavo Investment Ltd (Ренітаво Інвестмент Лтд)
до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення заборгованості із виплати дивідендів у розмірі 9 380 071, 50 грн,
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2019 у справі №904/531/19 апеляційну скаргу акціонера Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Реви Миколи Миколайовича повернуто на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки визнано подання такої апеляційної скарги зловживанням процесуальними правами.
29 серпня 2019 року акціонер Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Рева Микола Миколайович звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2019 у справі №904/531/19.
В касаційній скарзі скаржник наголошує, що він, як акціонер Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" діяв у межах чинного законодавства, реалізовував своє процесуальне право щодо оскарження судового рішення та зазначає, що така підстава як звернення за захистом свого порушеного права відсутня у чіткому переліку статті 43 Господарського процесуального кодексу України, як зловживання процесуальними правами.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд зазначає наступне.
Частиною 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України визначено випадки, коли апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції.
Разом з тим стаття 43 Господарського процесуального кодексу України гарантує неприпустимість зловживання процесуальними правами, а її частина 3 містить норму, згідно з якою якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Виходячи зі змісту наведеної норми, перелік дій, що суперечать завданню господарського судочинства, які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в порушення вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги акціонера Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Реви Миколи Миколайовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2019 у справі №904/531/19 не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та доказів надіслання копії апеляційної скарги сторонам у справі, а також в її прохальній частині відсутнє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не зазначено причини пропуску строку, що у сукупності унеможливлює відкриття апеляційного провадження.
Крім того, Центральний апеляційний господарський суд зауважив, що акціонерами Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вже неодноразово оскаржувалися процесуальні рішення у справі в апеляційному та касаційному порядку, скарги з перегляду яких були повернуті апеляційним судом скаржникові на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, що додатково свідчить про зловживання скаржником процесуальними правами шляхом безпідставного затягування розгляду справи.
Таким чином, дії акціонера Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Реви Миколи Миколайовича щодо оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2019 №904/531/19, розцінюються судом апеляційної інстанції, як такі, що скеровані на безпідставне затягування розгляду справи, а отже й такими, що підпадають під визначення стаття 43 Господарського процесуального кодексу України "зловживання процесуальними правами".
Разом з тим, відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Пунктом 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до частини 1, 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Виходячи зі змісту наведених норм, а також оскільки згідно з пункту 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України перелік дій, що суперечать завданню господарського судочинства, які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, беручи до уваги фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції, які свідчать про те, що акціонер Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Рева Микола Миколайович недобросовісно користується своїми процесуальними правами та зловживає ними, колегія суддів погоджується з висновком про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2019 у справі №904/531/19 на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонера Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Реви Миколи Миколайовича на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2019, оскільки правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити акціонеру Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Реві Миколі Миколайовичу у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2019 у справі №904/531/19 Господарського суду Дніпропетровської області.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді Г.О. Вронська
О.А. Кролевець