22 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № Б8/065-12
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маєток-сервіс",
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка",
Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",
представник - Фурсов В.В. (довіреність №010-00/928 від 11.02.2019),
Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум",
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріел Естейт Компані",
ліквідатор - арбітражний керуючий Горбач Сергій Федорович, особисто
розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 15.05.2019
у складі колегії суддів: Грек Б.М. (головуючий), Верховець А.А., Тищенко А.І.
та ухвалу Господарського суду Київської області
від 11.02.2019
у складі судді Янюк О.С.
за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника
в межах справи № Б8/065-12
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєток-сервіс"
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка"
1. 10.06.2019, через Північний апеляційний господарський суд, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 11.02.2019 у справі №Б8/065-12 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №Б8/065-12 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.06.2019.
2.1. У зв'язку з відпусткою судді Погребняка В.Я. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №Б8/065-12 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Банасько О.О., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2019.
3. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2019 у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я. відкрито касаційне провадження у справі №Б8/065-12 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 11.02.2019 та призначено її розгляд на 15 серпня 2019 року о 09:45.
4. Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2019 колегією суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г. прийнято справу №Б8/065-12 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 11.02.2019 до провадження та ухвалено розглянути касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в судовому засіданні, призначеному ухвалою Верховного Суду від 01.07.2019 на 15 серпня 2019 року о 09:45.
5. Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2018 колегією суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г. оголошено перерву у судовому засіданні 15.08.2019 з розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 11.02.2019 у справі №Б8/065-12 до 22 серпня 2019 року о 09:15.
6. Від арбітражного керуючого Горбача Сергія Федоровича (далі - арбітражний керуючий Горбач С.Ф.) надійшов відзив на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк").
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
7. Ухвалою Господарського суду Київської області 12.06.2012 за заявою ТОВ "Маєток-Сервіс" порушено провадження про банкрутство ТОВ "Будівельна українська спілка".
7.1. Постановою Господарського суду Київської області від 20.10.2014 визнано банкрутом ТОВ "Будівельна українська спілка", відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Горбача С.Ф.
8. 27.10.2017 через канцелярію Господарського суду Київської області до суду із заявою звернулось АТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Будівельна українська спілка", арбітражного керуючого Горбача С .Ф . , ТОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум" та ТОВ "Ріел Естейт Компані" про визнання результатів проведеного ТОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум" 10.08.2015 аукціону з продажу майна ТОВ "Будівельна українська спілка" недійсними.
8.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.12.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018, провадження за заявою ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 25.10.2017 (вх. №22680/17, 27.10.2017) про визнання результатів проведеного ТОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум" 10.08.2015 аукціону з продажу майна ТОВ "Будівельна українська спілка" недійсним у межах справи про банкрутство №Б8/065-12 припинено. Рішення судів мотивовано тим, що заявлена кредитором вимога про визнання результатів проведеного ТОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум" 10.08.2015 аукціону з продажу майна ТОВ "Будівельна українська спілка" недійсними у справі про банкрутство №Б8/065-12 стосується вже вирішеного судом спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих самих підстав у справі №911/4106/15.
9. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, АТ "Укрексімбанк" звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду, який Постановою від 27.09.2018 касаційну скаргу АТ "Укрексімбанк" задовольнив, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 та ухвалу Господарського суду Київської області від 06.12.2017 у справі №Б8/065-12 скасував, справу №Б8/065-12 передав для розгляду заяви АТ "Укрексімбанк" від 25.10.2017 (вх. №22680/17 від 27.10.2017) про визнання результатів аукціону 10.08.2015 з продажу майна ТОВ "Будівельна українська спілка" недійсними в межах справи про банкрутство №Б8/065-12 до Господарського суду Київської області в іншому складі суду.
9.1. При прийнятті Постанови від 27.09.2018 Верховним Судом враховано висновки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 22.06.2016 у справі №911/4106/15 та аналіз підстав звернення з позовними вимогами у справі №Б8/065-12, викладених у заяві скаржника (неправомірні дії ліквідатора, внаслідок яких порушено баланс інтересів боржника та кредиторів, що встановлено ухвалою місцевого суду 07.08.2015 у даній справі та має преюдиційне значення; порушення процедури проведення оцінки заставного майна в ході його продажу з публічних торгів; обрання способу реалізації майна боржника за наслідком проведення четвертого аукціону з продажу цілісного майнового комплексу боржника, який не відповідає вимогам статей 65-66 Закону по банкрутство; вчинення дій з перешкоджання в доступі до аукціону, що не відповідає вимогам статті 65 цього Закону; ігнорування ліквідатором способу продажу майна окремими лотами, визначеного рішенням комітету кредиторів боржника 16.06.2015).
Водночас Верховний Суд зазначив про порушення судами попередніх інстанцій частини 1 статті 231 ГПК України, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що заявлена кредитором вимога про визнання результатів проведеного ТОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум" 10.08.2015 аукціону з продажу майна ТОВ "Будівельна українська спілка" недійсними у справі про банкрутство №Б8/065-12 стосується вже вирішеного судом спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих самих підстав, що у справі №911/4106/15, констатувавши, що в даному випадку позивач обрав інші підстави для визнання недійсним спірного аукціону, що вимагає їх належного розгляду.
Розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій та прийняті ними рішення за результатами розгляду заяви
10. Ухвалою від 11.02.2019 Господарський суд Київської області заяву ПАТ "Укрексімбанк" від 25.10.2017 №176-00/1263 про визнання результатів аукціону з продажу майна недійним ТОВ "Будівельна українська спілка" залишив без задоволення.
10.1. Місцевим судом встановлено, що 10.08.2015 ТОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум" проведено другий повторний аукціон з продажу майна банкрута за участю учасників аукціону, відповідно до протоколу №2015/09 якого об'єктом продажу є лот № 1 - майновий комплекс ТОВ "Будівельна українська спілка", до складу якого входить майно, що не включено до ліквідаційної маси як таке, що є предметом забезпечення вимог АТ "Укрексімбанк". Крім того, місцевим судом встановлено, що переможцем аукціону є ТОВ "Ріел Естейт Компані", з яким укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу за ціною 11 496 111, 82 грн.
10.2. Місцевий суд, з посиланням на статтю 49, частину 8 статті 44, частину 1 статті 51, частину 3 статті 55 Закону про банкрутство, частину 4 статті 75 ГПК України, зазначив, що під час розгляду заяви ПАТ "Укрексімбанк" від 25.10.2017 №176-00/1263 іншими учасниками справи №Б8/065-12, які не приймали участь у справі №911/4106/15, жодним чином не спростовано обставини, встановлені судом під час розгляду справи №911/4106/15 і, окрім заявника та ліквідатора, який є одним з відповідачів у даній справі, будь-яких заяв по суті справи (заяви) від інших учасників до суду не надходило. Також, проаналізувавши обставини, на які посилався заявник у своїй заяві від 25.10.2017 №176-00/1263, письмових поясненнях від 12.12.2018 №176-00/1487 та зміст відповідних рішень судів у справах №911/4106/15 та №Б8/065-12, суд зазначив, що деякі із зазначених обставин вже були розглянуті судами, та останнім надана правова оцінка й господарські суди усіх інстанцій дійшли висновку, що організатором аукціону ТОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум" дотримано в цілому порядок проведення аукціону, встановлений статтями 64-69 Закону про банкрутство, підстави для визнання його недійсним відсутні.
10.3. Місцевим судом встановлено, що ліквідатор звернувся з листами до ВГСУ та Міністерства юстиції України №1 від 08.01.2015 з проханням розміщення оголошення про проведення аукціону з продажу майна боржника майновим комплексом за сукупністю визнаних судом вимог кредиторів - 449 066 862, 71 грн., статус аукціону - проводиться вперше, час проведення аукціону - 17.02.2015, без можливості зниження початкової вартості (том 1, а.с. 126-136, том 3, а.с. 239-240).
Суд встановив, що на веб-сайті ВГСУ 18.02.2015 опубліковано оголошення №14796 про те, що аукціон, призначений на 17.02.2015, з продажу майна ТОВ "Будівельна українська спілка" не відбувся, у зв'язку з відсутністю заявників, про що організатор аукціону повідомив ліквідатора листом №06 від 17.02.2015 (том 1, а.с. 111, 138, том 3, а.с. 240). Одночасно, місцевий суд прийняв до уваги пояснення ліквідатора Горбача С.Ф. про те, що на його думку, аукціон 17.02.2015 не було проведено внаслідок того, що відповідне оголошення не було розміщене на веб-сайті Міністерства юстиції України.
10.4. Також, місцевим судом встановлено проведення ще трьох аукціонів (першого, повторного та другого повторного), відповідно, 04.06.2015 (публікація 30.04.2015 №14 продаж у складі майнового комплексу за стартовою ціною 449 066 862, 71 грн., як такого, що проводиться вперше, без можливості зниження ціни, публікація відбулася на сайтах ВГСУ та Міністерства юстиції України), 14.07.2015 (публікація 11.06.2015 №15 продаж у складі майнового комплексу за стартовою ціною 359 253 490, 17 грн., як такого, що є першим повторним, з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості на менше 50% від початкової вартості, публікація відбулася на сайтах ВГСУ та Міністерства юстиції України) та 10.05.2015 (публікація 09.07.2015 №17, продаж у складі цілісним майновим комплексом за стартовою ціною 287 402 792, 14 грн.(36% від сукупності визнаних вимог кредиторів), як такого, що є другим повторним, публікація відбулася на сайтах ВГСУ та Міністерства юстиції України) (том 3, а.с. 241-242).
10.5. Місцевий суд прийняв до уваги формальне визначення проведених аукціонів (першого, повторного та другого повторного), перший з яких був проведений 04.06.2015, про що зазначено ухвалою суду від 07.08.2015, постановою КАГС від 01.10.2015 в даній справі та зіслався на те, що постановою ВГСУ 26.06.2016 у справі №911/4106/15 також підтверджено зазначені обставини.
10.6. Місцевий суд відхилив доводи позивача про порушення ліквідатором процедури оцінки майна для його продажу, зазначивши про те, ліквідатор листом від 06.04.2015 пропонував АТ "Укрексімбанк" задля проведення оцінки майна із залученням суб'єктів оціночної діяльності звернутися до суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, однак, банк не скористався такою можливістю. Також, суд першої інстанції, з посиланням на частини 1-2 статті 43, частину 1 статті 44, частину 1 статті 57 Закону про банкрутство, зазначив, що ліквідатором у відповідності до зазначених приписів визначалась початкова вартість майна боржника, про що відображалась інформація у відповідних оголошеннях про проведення аукціонів.
10.7. Суд першої інстанції встановив, що у кримінальному провадженні у справі №12015100010004393 постановою слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у місті Києві призначалась товарознавча експертиза, на розгляд якої ставились питання: "Яка ринкова вартість конкретних об'єктів ТОВ "Будівельна спілка України" у період з червня по 10.08.2015, які були предметом іпотеки АТ "Укрексімбанк" ?". Однак, зазначена у листі Голосіївського УПГУ Національної поліції у місті Києві від 25.05.2016 №1675/125/47/02-2016 інформація про ринкову вартість нерухомого майна, яке є предметом іпотеки АТ "Укрексімбанк" на період часу з 01.06.2015 по 10.08.2015 становить 178 313 766 грн. не є доказом у розумінні статей 77-79 ГПК України, оскільки суду не було надано сам висновок експерта, про який зазначено у такому листі.
10.8. З огляду на встановлене, місцевий суд, аргументуючи застосуванням положень статей 73, 74 ГПК України та статей 43, 44, 57, 66 Закону про банкрутство, дійшов висновку, що організація та проведення аукціону здійснені у відповідності до норм чинного законодавства та норм Закону про банкрутство.
Судом також зазначено про те, що надані сторонами докази спростовують факт порушення організатором аукціону правил його проведення, встановлених Законом про банкрутство, а тому в суду відсутні підстави для задоволення заяви ПАТ "Укрексімбанк" про визнання аукціону недійним, з мотивів, що викладені у відповідній заяві. Крім того, суд, з посиланням на частину 1 статті 261, частини 3-4 статті 267 ЦК України, відмовив у застосуванні строків позовної давності за відсутності підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину.
11. Постановою від 15.05.2019 Північній апеляційний господарський суд апеляційну скаргу АТ "Укрексімбанк" залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 11.02.2019 залишив без змін.
11.1. Апеляційний суд погодився з повнотою встановлення доказів у справі місцевим судом та їх відповідною оцінкою. Зокрема, апеляційний суд погодився з формальним визначенням кількості проведених аукціонів, як трьох (незважаючи на те, що ним також було встановлено проведення аукціону 17.02.2015, як першого), з посиланням на те, що саме такі обставини вже було встановлено ухвалою місцевого суду 07.08.2015 та постановою апеляційного суду 01.10.2015 у даній справі та підтверджені висновками постанови ВГСУ 26.06.2016 у справі №911/1406/15, зазначивши що перший аукціон, який планувався 17.02.2015 "не відбувся", а "отже його не можна включати в перелік проведених аукціонів по відповідному майну", а "твердження скаржника щодо призначення та проведення два "перших" аукціони є помилковими" (том 4, а.с. 165).
11.2. Спростовуючи доводи скаржника про неправильне визначення стартової ціни продажу майна з аукціону 10.08.2015, апеляційний суд виходив з того, що оскільки оспорюваний аукціон є "другим повторним" з продажу майна боржника майновим комплексом, то ліквідатор відповідно до статей 65-66 Закону про банкрутство мав право зменшити стартову ціну продажу на 20% щодо першого повторного аукціону, що не підтверджує доводів скаржника про порушення правил визначення стартової ціни продажу спірного майна з другого повторного аукціону та необхідність проведення оцінки майна ліквідатором з проведенням відповідної експертної оцінки.
11.3. Апеляційний суд з посиланням на частину 5 статті 75 ГПК України про можливість спростування обставин, встановлених стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені, дійшов висновку про те, що у даному позовному провадженні при визнання недійсним аукціону в межах справи про банкрутство №Б8/065-12, "іншими учасниками справи, які не приймали участі у справі №911/4106/15, жодним чином не були спростовані обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи №911/4106/15. До того ж, крім заявника та ліквідатора Горбача С.Ф., який є одним з відповідачів у даній справі, будь-яких заяв по суті справи (заяви) від інших учасників до суду не надходило" (том 4, а.с. 168).
11.4. Апеляційний суд також обґрунтував свої висновки тим, що ним не встановлено порушення в діях ліквідатора інших норм процедури продажу згідно з Розділами ІІІ, ІV Закону про банкрутство, а тому продаж майна з другого повторного аукціону у складі майнового комплексу не може бути самостійною підставою для визнання недійсним результатів аукціону.
Доводи скаржника (АТ "Укрексімбанк")
12. Скаржник доводив, що оскаржувані рішення прийнято судами попередніх інстанцій без ґрунтовного вивчення матеріалів справи та без розгляду всіх наявних належних та допустимих доказів, що є порушенням статей 73, 75, 76 ГПК України, натомість під час її постановлення було здійснено виключно на доводи відповідача-2, що в свою чергу є порушенням приписів статті 7 ГПК України щодо здійснення правосуддя на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того, скаржник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій, постановляючи оскаржувані судові рішення, порушили норми процесуального права щодо необхідності врахування порушення ліквідатором Горбачем С.Ф. норм права при проведенні ліквідаційної процедури, "що в свою чергу тягне за собою зміну ліквідатором Горбачем С.Ф. порядку реалізації майна банкрута під час проведення аукціону, який не буде суперечити інтересам кредиторів, в тому числі заставного", про що було зазначено ліквідатору Горбачу С.Ф. в ухвалі місцевого суду 07.08.2015, безпосередньо перед проведенням другого повторного аукціону, а постановою 01.10.2015 у даній справі ухвала суду 07.08.2015 про часткове задоволення скарги на дії ліквідатора Горбача С.Ф. при організації публічних торгів майна боржника залишена в без змін. Однак, ці судові рішення, всупереч приписам статті 75 ГПК України не прийняті до уваги судами, як такі, що мають преюдиційне значення щодо встановлення порушення ліквідатором процедури продажу майна.
13. Скаржник аргументував, що судами не прийнято до уваги висновків касаційного суду згідно з постановою ВГСУ від 22.06.2016 у справі №911/4106/15 про те, що питання проведення продажу майна ТОВ "Будівельна українська спілка" з чотирьох аукціонів не було предметом розгляду в судах попередніх інстанцій, так само як питання законності визначення початкової вартості продажу майна боржника.
А отже, суди неправильно послалися, як на преюдиційні, на висновки судів у справі №911/4106/15, про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним оспорюваного аукціону з інших підстав, зазначивши про те, що вони спростовують доводи позивача у даній справі про недійсність аукціону з підстав порушення вимог Закону про банкрутство щодо фактичного проведення чотирьох аукціонів з продажу майна боржника, що мало наслідком неправильне визначення початкової ціни продажу на останньому (четвертому) аукціоні 10.08.2015, який згідно з оголошенням про його проведення було названо "другим повторним".
А тому скаржник доводив, суди неправильно послалися на обставини та висновки судів у справі №911/4106/15 про відмову в позові про визнання недійсним аукціону як такі, що прийняті з дослідженням інших правових підстав позову.
14. Скаржник зазначав про те, що судами в порушення статті 316 ГПК України не прийнято до уваги висновки касаційного суду, зазначені у постанові Верховного Суду 27.09.2018 у даній справі, щодо необхідності дослідження правових підстав позову, заявлених скаржником у даному позовному провадженні з врахуванням усіх підстав звернення з позовними вимогами у справі №Б8/065-12, викладених у заяві скаржника, в сукупності з усіма матеріалами даної справи про банкрутство та судовими рішеннями, прийнятими у ній, ігнорування ліквідатором способу продажу майна окремими лотами, визначеного рішенням комітету кредиторів боржника ще 16.06.2015 та необхідності дослідження дотримання ліквідатором балансу інтересів боржника та кредиторів у справі про банкрутство.
15. Скаржник аргументував, що системний аналіз Розділів ІІІ, IV та статті 20 Закону про банкрутство дає підстави дійти обґрунтованого висновку про необхідність продажу майна боржника за початковою вартістю не меншою від сукупності визнаних господарським судом вимог кредиторів, однак, не нижчою від його ринкової вартості. Водночас, Судом за результатами проведеного аукціону 10.08.2015 майно боржника, до складу якого включено і заставне майно, було реалізовано за мінімальною ціною 11 496 111, 82 грн. (в той час як ринкова вартість цього майна на той час становила 178 313 766 грн.), що на думку скаржника, є порушенням ліквідатором вимоги статей 44, 98 Закону про банкрутство про необхідність організації такої процедури продажу майна боржника, яка б дозволила його продати за найвищою ринковою ціною та дотримання тим самим балансу інтересів боржника та кредиторів у справі про банкрутство.
16. Скаржник заперечував, що він погодився отримати кошти від реалізації майна на суму 11 496 111, 82 грн. та їх отримала на депозитний рахунок приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Решетнікова С.І., повідомивши про це банк листом 08.11.2017 за №659/02-23.
17. Скаржник зазначав, що до суду апеляційної інстанції ним разом з апеляційною скаргою було надано додаткові докази з матеріалів кримінальної справи №12015100010004393, з висновком судового експерта Лісниченко С.В. №1-10/05 за результатами проведення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи майна боржника, які прийнято та долучено до матеріалів справи з доказами ознайомлення з матеріалами кримінальної справи тільки 05.03.2019, що на думку скаржника, є поважною причиною неможливості подання таких матеріалів суду першої інстанції, однак, в порушення статті 269 ГПК України апеляційним судом взагалі не було надано оцінку наявним у матеріалах справи та долученим доказам.
Доводи інших учасників справи
18. У відзиві ліквідатора Горбача С.Ф. на касаційну скаргу АТ "Укрексімбанк" зазначено, що скаржником порушено вимоги статей 43, 231 ГПК України, оскільки спір щодо проведеного аукціону розглядався неодноразово та за результатами перегляду були прийняті постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі №911/4106/15, постанова Вищого господарського суду від 01.08.2017 у справі №Б8/065-12, а також ухвала від 06.12.2017 Господарського суду Київської області, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду, які були скасовані Постановою Верховного Суду від 27.09.2018.
Ліквідатор Горбач С.Ф. аргументував, що скаржником порушено статті 34, 75, 77 ГПК України, оскільки обставини, на які посилався скаржник, вже були встановлені в зазначених судових рішеннях. Крім того, скаржником не надано належних та допустимих доказів з метою підтвердження обставин, на які він посилається.
У відзиві також зазначено, що скаржник довільно тлумачить норми права щодо порядку оприлюднення оголошень про продаж майна банкрута, а твердження скаржника про проведення двох перших аукціонів не відповідають фактичним обставинам справи.
19. У запереченнях на відзив 23.07.2019 АТ "Укрексімбанк" спростовувало доводи ліквідатора про відсутність порушення Закону про банкрутство при проведенні спірного аукціону, доводило, що судами встановлено фактичне проведення чотирьох аукціонів з продажу майна боржника цілісним майновим комплексом, що суперечить процедурі, визначеній статтями 65-66 Закону про банкрутство, та має наслідком незаконне зниження ціни майна при його продажі за наслідком проведення аукціону 10.08.2015; наполягало на тому, що суди не прийняли до уваги преюдиційних фактів, встановлених за наслідком розгляду скарги на дії ліквідатора Горбача С.Ф. у даній справі згідно з ухвалою місцевого суду 07.08.2015, прийнятою безпосередньо перед проведенням другого повторного аукціону 10.08.2015, а ліквідатор Горбач С.Ф. не виконав вказівок суду, зазначених у ній; наполягало на тому, що апеляційний суд порушив процесуальні норми, прийнявши до матеріалів справи письмові докази, надані скаржником з матеріалів кримінальної справи №12015100010004393 та не надавши їм жодної оцінки.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
20. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Частина 4 статті 42 - майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.
Частина 1 статті 44 - після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами:
- проведення аукціону;
- продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.
Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
Частина 5 статті 44 - ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі, якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Частина 1 статті 65 - якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон.
Частина 2 статті 65 - якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон.
Частина 3 статті 65 - якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.
Частина 1 статті 66 - якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості.
Частина 2 статті 66 - повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.
Частина 3 статті 66 - якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості.
Частина 4 статті 66 - під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.
Частина 5 статті 66 - якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.
Частина 3 статті 98 - під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Частина 4 статті 98 - під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний додержуватися вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв).
21. Господарський процесуальний кодекс України
Частина 1 статті 73 - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частина 4 статті 75 - обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частина 5 статті 75 - обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Частина 1 статті 269 - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частина 2 статті 269 - суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частина 3 статті 269 - докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Частина 1 статті 316 - вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Частина 2 статті 316 - постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
22. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами статей 44, 65, 66, частин 3-4 статті 98 Закону про банкрутство та статей 73, 75-77, 269, 316 ГПК України.
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права
23. Як зазначалося Верховним Судом у постанові Судової палати з розгляду справ про банкрутство від 21.06.2018 у справі №914/701/17, системний аналіз статті 43, частин 1, 5 статті 44 та статей 64-66 Закону про банкрутство дає підстави для таких правових висновків:
Законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина 1 статті 44 Закону про банкрутство). При цьому, право вибору ліквідатором способів реалізації майна за редакцією Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 вже не пов'язано з наданням згоди комітету кредиторів на обрання способу продажу майна, як було передбачено попередньою редакцією Закону про банкрутство.
У тій же нормі (частина 5 статті 44 Закону про банкрутство), законодавець визначає обов'язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Відтак, слід зробити висновок, що продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина 1 статті 43 цього Закону) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов'язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.
Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами).
24. Відповідно до вимог статті 98 Закону про банкрутство, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство; під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний обмежувати використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, інакше протилежне свідчитиме про вчинення ним корупційного правопорушення.
Отже, усі дії ліквідатора боржника мають ним аналізуватися на предмет дотримання балансу інтересів учасників провадження у справі про банкрутство (боржника та кредиторів, до яких також належать кредитори, забезпечені заставою майна боржника), ліквідатор повинен вживати заходів до унеможливлення вчинення дій на користь третіх осіб, які не є учасниками провадження у справі, якщо такими діями порушується баланс інтересів боржника та кредиторів.
25. В аспекті дотримання балансу інтересів боржника та кредитора-заставодержателя особливо важливо для ліквідатора дотримуватися вимог частини 4 статті 42 Закону про банкрутство, згідно з якою майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Отже, за наявності спору між ліквідатором боржника та заставним кредитором щодо порядку організації продажу заставного майна, остаточне вирішення питання обрання способу продажу заставного майна покладається законодавцем на суд.
26. Особливістю здійснення провадження у справах про банкрутство є те, що в межах даної справи суд розглядає велику кількість спорів між учасниками провадження у справі про банкрутство щодо законності дій учасників провадження (одним з таких спорів є скарги на дії ліквідатора) та майнових спорів (визнання кредиторських вимог, витребування майна до ліквідаційної маси, визнання недійсними правочинів боржника). За результатом розгляду таких спорів місцевим судом приймається ухвала, яка набирає чинності з моменту її прийняття згідно з частиною 4 статті 8 Закону про банкрутство та підлягають обов'язковому виконанню відповідно до статті 129-1 Конституції України.
Отже, якщо одним із судових рішень, прийнятих у процедурі банкрутства, встановлено певні фактичні обставини або визначено певні процесуальні обов'язки щодо вчинення конкретних дій ліквідатором боржника, таке рішення є обов'язковим для виконання ліквідатором відповідно до статті 129-1 Конституції України. Ігнорування вимог суду щодо вчинення учасником провадження (ліквідатором) певних дій в ході ліквідаційної процедури може мати наслідком визнання недійсними правочинів, вчинених ліквідатором, з порушенням наданих йому судом вказівок щодо організації порядку продажу активів (заставного майна) боржника, так як остаточне вирішення спору між заставним кредитором та ліквідатором щодо продажу заставного майна боржника законодавцем покладено на суд, який здійснює провадження у справі про банкрутство.
Відтак, відповідно до частини 5 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені щодо певної особи за судовим рішенням (встановлення обов'язку ліквідатора змінити процедуру продажу майна боржника за судовим рішенням про задоволення скарги на дії ліквідатора у справі про банкрутство відповідно до ухвали суду 07.08.2015 у справі №Б8/065-12) є преюдиційними та повинні враховуватися судами як такі, що не потребують дослідження та повторної оцінки при розгляді справи про банкрутство.
27. Як вбачається за змістом заяви АТ "Укрексімбанк" про визнання недійсними результатів аукціону 10.08.2015 з продажу майна ТОВ "Будівельна українська спілка", проведеного ТОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум" підставами вимог зазначено:
- порушення організатором торгів та ліквідатором процедури продажу за наслідком організації фактично четвертого по кількості проведених аукціонів з продажу майна "майновим комплексом", що порушує приписи статей 65-66 Закону про банкрутство щодо можливої кількості проведення аукціонів з продажу майна "цілісним майновим комплексом", що мало наслідком порушення вимог законодавства про банкрутство про визначення початкової ціни такого продажу майна з аукціону, призначеного на 10.08.2015;
- порушення ліквідатором вимог статті 129-1 Конституції України, статей 42, 44, 98 Закону про банкрутство щодо дотримання балансу інтересів боржника та заставного кредитора в аспекті обрання такої процедури продажу, яка дозволить реалізувати майно за найвищою ціною та матиме наслідком максимальне задоволення вимог заставного кредитора в ліквідаційній процедурі;
- ліквідатором Горбачем С.Ф. було проігноровано висновки суду у справі про банкрутство згідно з ухвалою суду від 07.08.2015, якою було частково задоволено скаргу на його дії у ліквідаційній процедурі та зазначено про те, що задоволення скарги на дії ліквідатора Горбача С.Ф. "тягне за собою зміну ліквідатором Горбачем С.Ф. порядку реалізації майна банкрута під час проведення аукціону….ліквідатор ТОВ "Будівельна українська спілка" при продажі майна банкрута на повторному та другому повторному аукціоні не врахував приписи статті 44 Закону щодо можливості продажу окремими об'єктами, а не цілісним майновим комплексом…"; необхідності прийняття до уваги документальних доказів (висновку судового експерта) у кримінальній справі №12015100010004393 щодо розтрати майна ліквідатором, згідно з яким ринкова вартість заставного майна боржника на час його продажу з аукціону складала 178 313 766 грн., в той час як за наслідком спірного аукціону майно було продано за ціною 11 496 111, 82 грн., за очевидно заниженою ціною щодо його ринкової вартості.
28. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши фактичне проведення чотирьох аукціонів з продажу майна боржника "майновим комплексом", дійшли висновку про те, що перший аукціон, який згідно офіційної публікації на сайті ВГСУ мав відбутися 17.02.2015, однак, не відбувся за відсутності заявок покупців, - можна виключити із загальної кількості проведених аукціонів продажу майна майновим комплексом, так як процедура його проведення була неналежною, оскільки не здійснювалася публікація про проведення аукціону на сайті Міністерства юстиції України. Також, три наступні аукціони з продажу майна боржника майновим комплексом, які проведені з дотриманням вимог закону щодо здійснення публікації про продаж майна боржника, як на сайті ВГСУ, так на сайті Міністерства юстиції України, слід прийняти до уваги як такі, що підтверджують дотримання вимог статей 44, 65-66 Закону про банкрутство щодо кількості аукціонів з продажу майна боржника майновим комплексом у ліквідаційній процедурі. Суди підкреслили, що саме про таку кількість аукціонів зазначалося в ухвалі суду 07.08.2015 про часткове задоволення скарги на дії ліквідатора Горбача С.Ф. у даній справі та у постанові касаційного суду від 22.06.2016 у справі №911/4106/15.
З огляду на такі висновки суди не побачили порушення ліквідатором вимог статті 98 Закону про банкрутство у необхідності при реалізації майна дотримуватися балансу інтересів боржника та кредиторів та не вчиняти дій, направлених на задоволення незаконних інтересів третіх осіб, які не є учасниками провадження у справі про банкрутство.
29. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з обґрунтованістю юридичної оцінки обставин справи, здійсненою судами з огляду на таке.
Особливістю реалізації захисту прав кредиторів та боржника у справах про банкрутство є прийняття багатьох рішень у процедурі банкрутства, і кожне наступне рішення повинно враховувати висновки суду при прийнятті попереднього рішення у справі про банкрутство, що в цілому забезпечує єдність процедури банкрутства, зокрема, ліквідаційної. Отже, встановлення в ухвалі суду, прийнятій за наслідком розгляду скарги на дії ліквідатора, ряду обставин щодо правової природи майна боржника чи необхідності вчинення ліквідатором певних дій у ліквідаційній процедурі, не потребує повторного дослідження таких обставин при розгляді інших спорів у межах процедури банкрутства, а приймається до уваги судами, як преюдиційні факти, відповідно до частин 4-5 статті 75 ГПК України.
Як встановлено судами та підтверджується матеріалами даної справи, в межах цього провадження розглядалася скарга АТ "Укрексімбанк" на дії ліквідатора Горбача С.Ф. та за наслідком розгляду якої місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги на дії ліквідатора, встановивши у мотивувальній частині ухвали суду 07.08.2015 такі фактичні обставини, які не потребують повторного доказування в даній справі:
"Суд дослідивши матеріали справи встановив, що до лоту №1, який був виставлений ліквідатором на продаж, як цілісний майновий комплекс банкрута, входить майно, яке знаходиться в іпотеці (житлові будівлі, які знаходяться в м. Києві та земельні ділянки, які знаходяться в м. Києві, Київській області та м. Львові) та майно, що включено до ліквідаційної маси (дебіторська заборгованість (векселі, житлові будівлі та земельні ділянки, які знаходяться в Київській області)) не мають ознак цілісного майнового комплексу. Отже, цілісний майновий комплекс, як такий у боржника відсутній. Докази того, що майно боржника складало єдиний майновий комплекс, який використовувався для здійснення відокремленої підприємницької діяльності в матеріалах справи відсутні, що дає можливість дійти висновку того, що продаж майна банкрута частинами є можливою, а враховуючи матеріалів даної справи є такими, що дають змогу в більшій мірі задовольнити вимоги кредиторів, а отже - пріоритетною. Крім того, судом при винесенні вказаної ухвали взято до уваги те, що Законом встановлено пріоритет реалізації майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, проте враховано і те, що одночасно встановлено гарантію для кредиторів боржника, яка полягає у тому, що початковою вартість такого майна повинна бути сукупність усіх визнаних грошових вимог кредиторів боржника, а як зазначено вище така можливість ліквідатором була використана, та, як убачається з матеріалів справи, після вказаного заставний кредитор наполягає на узгодженні ціни при подальшому продажі …, а тому враховуючи першочерговий інтерес кредиторів у ліквідаційній процедурі, суд дійшов висновку про обґрунтованість наполягань заставного кредитора";
"Враховуючи вищевикладене, суд вважає дії ліквідатора Горбача С.Ф. неправомірними, у зв'язку з недотриманням належного порядку реалізації майна, встановленого Законом, а тому скарга ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на дії ліквідатора Горбача С.Ф. в частині визнання неправомірними дії ліквідатора Горбача С.Ф. під час проведення ним ліквідаційної процедури ТОВ "Будівельна українська спілка" підлягає задоволенню";
"Законом про банкрутство також визначено у який саме спосіб підлягають відновленню порушені під час продажу нерухомого майна банкрута права та законні інтереси зацікавлених осіб. Так, в разі незгоди з організацією та проведенням аукціону зацікавлена особа має право оскаржити до суду дії організатора аукціону, як того передбачає Закон. …суд задовольнив вимогу скаржника стосовно визнання неправомірними дії ліквідатора Горбача С.Ф. під час проведення ним ліквідаційної процедури ТОВ "Будівельна українська спілка" , що в свою чергу тягне за собою зміну ліквідатором Горбачем С.Ф. порядку реалізації майна банкрута під час проведення аукціону, який не буде суперечити інтересам кредиторів, в тому числі заставного " (том 1, а.с. 92-93).
30. Отже, суд касаційної інстанції може прийняти до уваги зазначені фактичні обставини встановлені згідно з мотивувальною частиною ухвали місцевого суду 07.08.2015 у даній справі, яка є чинною на даний час, як такі, що є преюдиційними та не потребують доказування чи повторного дослідження відповідно до частин 4-5 статті 75 ГПК України.
З огляду на встановлення фактичних обставин правового статусу майна боржника, як такого, що не складало єдиного майнового комплексу та може використовуватися для окремих видів господарської діяльності окремими суб'єктами, висновків суду про обрання неефективного способу реалізації майна боржника на другому повторному аукціоні шляхом його продажу як "єдиного майнового комплексу", визнання незаконними дій ліквідатора Горбача С.Ф. з обрання саме такого способу реалізації майна боржника при проведенні продажу майна з аукціону 10.08.2015, всупереч висновкам суду та волі кредитора-заставодержателя, який наполягав на проведенні торгів окремими об'єктами нерухомості (будинками, земельними ділянками, що знаходилися за різним адміністративно-територіальним місцезнаходженням), визначення судом наслідків незаконних дій ліквідатора Горбача С.Ф., як його обов'язку змінити порядок реалізації майна банкрута, чого ліквідатор не виконав та продовжив проведення аукціону у незаконний спосіб, колегія суддів вважає, що так званий "другий повторний" аукціон з продажу майна боржника у складі "майнового комплексу" 10.08.2015 слід визнати недійсним з підстав порушення ліквідатором процедури (способу) продажу заставного майна, що встановлено рішенням суду, прийнятим за наслідком задоволення скарги на дії ліквідатора 07.08.2015, виконання якого є обов'язковим згідно статті 129-1 Конституції України, зокрема, ліквідатором Горбачем С.Ф., щодо якого воно було прийнято.
31. Також, колегія суддів приймає до уваги фактичне встановлення судами обставин здійснення публікацій про проведення аукціонів з продажу майна боржника у складі "майнового комплексу" з аукціонів, які призначалися на 17.02.2015, 04.06.2015, 14.07.2015 та 10.08.2015, три перші з яких не відбулися за відсутності покупців, про що також було здійснено офіційну публікацію. Зазначене відповідно до частини 1 статті 55 Закону про банкрутство тягне наслідки визнання аукціону таким, що не відбувся, а тому висновки судів про визнання аукціону 17.02.2015 таким, що не проводився не відповідають правовим наслідкам, визначеним частиною 1 статті 55 Закону про банкрутство.
Отже, здійснення учетверте публікації про продаж майна боржника з аукціону 10.08.2015 у складі "майнового комплексу" є порушенням вимог статей 58, 65-66 Закону про банкрутство, оскільки за наслідком проведення трьох аукціонів з продажу майна "майновим комплексом", які не відбулися, згідно офіційних публікацій про наслідки аукціонів 17.02.2015, 04.06.2015, 14.07.2015, ліквідатор був зобов'язаний здійснювати продаж майна боржника окремими частинами (лотами), узгодивши поділ майна боржника на окремі частини з комітетом кредиторів згідно з частиною 8 статті 26 Закону про банкрутство. Такі дії ліквідатора Горбача С.Ф. мали наслідком порушення вимог частини 1 статті 43 Закону про банкрутство на предмет оцінки майна боржника, оскільки ліквідатор повинен був здійснити оцінку кожної окремої частини (лоту), який мав виставлятися ним на продаж, а не "майнового комплексу".
Не вчинення ліквідатором Горбачем С.Ф. дій щодо зміни способу реалізації майна боржника шляхом продажу окремих його частин (об'єктів нерухомості), про що йому було зазначено за змістом мотивувальної частини ухвали суду 07.08.2015, яка набрала законної сили негайно, обґрунтовують в сукупності наявність правових підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину саме з підстав, які викладено АТ "Укрексімбанк" у поданій ним заяві 25.10.2017, розгляд якої здійснювався в межах провадження у справі про банкрутство.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про порушення ліквідатором Горбачем С.Ф. балансу інтересів кредиторів та боржника при організації продажу з аукціону 10.08.2015 заставного майна боржника.
32. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про преюдиційність встановлення обставин дотримання в цілому процедури проведення оспорюваного аукціону 10.08.2015 за наслідком прийняття постанови ВГСУ 22.06.2016 у справі позовного провадження №911/4106/15, колегія суддів касаційного суду вважає такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права (частини 4 статті 75 ГПК України та статті 111-7 ГПК України, в редакції Закону України №1798-ХІ, що діяла до 15.12.2017), оскільки постановою касаційного суду 22.06.2016 не встановлювалися фактичні обставини справи та було прямо зазначено про те, що предмет позовного провадження у справі №911/4106/15 не охоплював правових підстав щодо дотримання процедури проведення публічних торгів з продажу майна за наслідком проведення четвертого по кількості аукціону з продажу майна боржника "майновим комплексом", та законності дотримання стартової ціни продажу майна, як наслідку проведення саме такого аукціону (том 1, а.с. 79-80).
33. Перевіривши інформацію про порушення кримінального провадження №12015100010004393 за даними Єдиного державного реєстру судових рішень Верховний Суд встановив, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 03.08.2015 було накладено арешт на нерухоме майно ТОВ "Будівельна українська спілка" з метою припинення та недопущення завдання збитків банку та державі кримінальним правопорушенням, який в подальшому скасовано ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва 05.10.2017.
Отже, на час проведення оспорюваного аукціону майно боржника перебувало під арештом у кримінальній справі, що унеможливлювало його продаж з оспорюваного аукціону 10.08.2015.
Наявність кримінального арешту майна боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, зобов'язує ліквідатора вжити заходів до скасування такого арешту в порядку чинного Кримінально-процесуального кодексу України. Така правова позиція викладена у постанові Судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №Б-50/112-09.
34. Колегія суддів вкотре наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.
Приймаючи багато рішень у справі про банкрутство суди повинні дотримуватися принципу єдності такої процедури та приймати до уваги власні висновки, які прийняті судами щодо ведення процедур банкрутства та окремих дій учасників провадження у такій процедурі. Відтак, встановивши у попередньому судовому рішенні у справі про банкрутство незаконність дій ліквідатора щодо обрання способу продажу заставного майна у складі "майнового комплексу" та визначення ліквідатору правових наслідків його незаконних дій шляхом зміни способу продажу майна, суд зобов'язаний врахувати преюдиційність таких висновків при подальшому розгляді спору в межах єдиного провадження у справі про банкрутство про визнання недійсним аукціону, проведеного ліквідатором з порушенням зазначеного у попередньому судовому рішенні способу реалізації майна боржника. Протилежне матиме наслідком очевидні сумніви учасників справи в єдності процедури правосуддя у справі про банкрутство.
А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
35. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 12-15 описової частини даної постанови, Суд вважає обґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 23-34 мотивувальної частини цієї постанови. Доводи скаржника про те, що він відмовився отримувати кошти від реалізації майна боржника на оспорюваному ним аукціоні згідно з пунктом 16 описової частини постанови, колегія суддів вважає необґрунтованими як такі, що стосуються наслідків проведеного аукціону, що не впливає на доказування обставин дотримання процедури та способів продажу майна боржника, які були правовими підставами заявленої вимоги та в межах якої суди досліджували обставини справи.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
36. З огляду на те, що в матеріалах справи існує рішення (ухвала) суду, яким визначено особливості правового статусу майна боржника, як такого, що не є за своєю правовою природою "єдиним майновим комплексом", встановлено незаконність дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, так визначено правові наслідки таких дій, як обов'язок ліквідатора Горбача С.Ф. змінити спосіб продажу майна, відмовившись від продажу "майновим комплексом" та перейти до продажу заставного майна окремими об'єктами нерухомості; приймаючи до уваги встановлення за наслідком прийнятих судами рішень фактичних обставин того, що при проведенні оспорюваного аукціону майно боржника, всупереч висновкам суду за ухвалою 07.08.2015 було вкотре виставлено на продаж та продано "майновим комплексом", колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про можливість прийняття до уваги таких обставин, як преюдиційних, та наявність правових підстав відповідно до вимог статей 42, 44, 65-66, 98 Закону про банкрутство, статей 75, 236, 269, 316 ГПК України для скасування прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій рішень про відмову задоволенні заяви про визнання недійсним аукціону 10.08.2015 та прийняття нового рішення про задоволення такої вимоги та визнання недійсним оспорюваного аукціону 10.08.2015.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 11.02.2019 у справі №Б8/065-12 скасувати.
Прийняти у справі №Б8/065-12 нове рішення:
"Заяву Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" від 25.10.2017 задовольнити.
Визнати недійсними результати аукціону, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум" та оформлені протоколом 10.08.2015".
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді О.О. Банасько
В.Г. Пєсков