29 серпня 2019 року Справа № 915/1432/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
за участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.
від позивача: Клинчук І.В. - довіреність б/н від 01.04.2019;;
від відповідача: не присутній;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1432/19
за позовом: дочірнього підприємства "Житомирська механізована колонія" Приватного акціонерного товариства "Київсільелектро",
10029, м.Житомир, проспект Незалежності, 106-б;
до акціонерного товариства "Миколаївобленерго",
54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, 40;
про: стягнення коштів у загальній сумі 676973 грн. 88 коп. за договором підряду, -
Дочірнє підприємство "Житомирська механізована колона" Приватне акціонерне товариство "Київсільелектро" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з акціонерного товариства "Миколаївобленерго" грошові кошти у загальній сумі 676973 грн. 88 коп., з яких: 603776 грн. 34 коп. - борг, 4515 грн. 92 коп. - 3% річних, 14490грн. 63 коп. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, 54190 грн. 99 коп. - пеня, з посиланням на неналежне виконання АТ "Миколаївобленерго" зобов'язань за укладеним між сторонами договором від 11.09.2018 № 02/70, (далі - договір), а саме, зобов'язань щодо своєчасної оплати за виконані роботи, внаслідок чого позивач просить стягнути суму основного боргу, 3 % річних; суму, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, пеню, а також позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2019 року відкрито провадження у справі №915/1432/19, та вирішено розглядати дану справу в порядку загального позовного провадження
Відповідач у наданому до суду відзиві просить суд зменшити розмір стягуваної пені до 1000,00 грн. В обґрунтування зазначає, що несвоєчасність проведення розрахунків з позивачем згідно укладеного договору пов'язана виключно з відсутністю обігових коштів та неодержанням грошових коштів від своїх контрагентів і споживачів. Відповідач як і в спірний період так і на теперішній час несе зобов'язання перед ДП "Енергоатом" в частині 100% розрахунку за куповану електричну енергію, згідно договору між ДП "Енергоринок" та АТ "Миколаївобленерго" від 31.10.2007 №4268/02, і в разі прострочення розрахунків товариство повинно сплатити останньому штрафні санкції. Вказує, що відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.11.2018 №1576, від 07.12.2018 №1658, від 18.12.2018 №1962, від 28.12.2018 №2078 (зі змінами та доповненнями) товариство перебувало на 100% алгоритмі та відповідно до вищезазначених постанов НКРЕ, установи АТ "Ощадбанк" перераховували суму додаткових щодобових відрахувань коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, АТ "Миколаївобленерго" не мало фінансової можливості виконати зобов'язання за договором від 11.09.2018 №02/70. Всі грошові кошти, що надходили на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання товариства автоматично списувались банком на рахунки ДП "Енергоринок".
09.07.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив від 05.07.19 б/н, в якій позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі та на його думку, надані відповідачем в обґрунтування необхідності зменшення розміру штрафних санкцій є неналежними та недопустимими доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
11.09.2018 між Дочірнім підприємством "Житомирська механізована колона" Приватного акціонерного товариства "Київсільелектро" (далі - підрядник) та Акціонерним товариством "Миколаївобленерго" (далі - замовник) укладено Договір підряду №02/70 (далі - Договір), у відповідності до умов якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи (п.1.1 Договору).
Згідно п.1.2 Договору, на умовах цього Договору виконанню підлягають наступні роботи: заміна лінійних підвісних скляних ізоляторів на полімерні на ПЛ-150 кВ "Снігурівка-Нафтопровод2" (код ДК021-2015:45315000-3), згідно кошторисної документації, що є невід'ємною частиною даного Договору. Роботи, визначені цим Договором, виконуються матеріалами та устаткуванням підрядника, які повинні мати відповідні сертифікати, технічні паспорти та інші документи, які посвідчують їх якість. (п.1.3 Договору).
У відповідності до п.2.1.2 та п.2.1.3 замовник зобов'язаний своєчасно прийняти роботу виконану підрядником на підставі акту приймання - передачі виконаних робіт, оплатити роботу підрядника в порядку, розмірі та строки зазначені у цьому Договорі.
Підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором (п. 2.3.1 договору).
Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна Договору є твердою, становить 503355,39 грн., окрім цього 20% ПДВ у сумі 100671,08 грн., а всього 604026,47 грн. з ПДВ, визначається кошторисом (Додаток №1), який складається за допомогою програмного забезпечення АВК-5 та є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3 Договору, оплата за Договором здійснюється замовником у наступному порядку: - передплата у розмірі 80% від ціни Договору здійснюється на підставі рахунку протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами цього Договору; - остаточний розрахунок - протягом 30 банківських днів після підписання замовником Акту приймання - передачі виконаних робіт, складеного за допомогою програмного забезпечення АВК-5. Довідка про вартість виконаних робіт за Договором також складається за допомогою програмного забезпечення АВК-5 та має довідковий характер. Ціна договору включає в себе відшкодування витрат підрядника та плату за виконані ним роботи.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що строк виконання робіт за цим Договором до 21.12.2018. Підрядник має право на дострокове виконання зобов'язань за згодою замовника.
Згідно п.5.1 Договору, після завершення виконання робіт, передбачених цим Договором виконавець протягом 3-х робочих днів надає замовнику Акт приймання - передачі виконаних робіт. Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання від виконавця Акту приймання - передачі виконаних робіт. У випадку мотивованої відмови (в письмовій формі) замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і термінів їх виконання. Акт приймання - передачі виконаних робіт стає невід'ємною частиною цього Договору з моменту його підписання (п.5.2 Договору) .
У відповідності до п.6.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками (у разі їх наявності) і діє до 31.12.2018.
Позивачем на виконання умов Договору були виконані роботи, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 603776 грн. 34 коп., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 16.11.2018 (а.с.16-19) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 16.11.2018 (а.с.15).
Для оплати виконаних робіт, позивачем виставлено відповідачу рахунок - фактуру №СФ-0000496 від 19.11.2018 (а.с.25) на суму 603776 грн. 34 коп. (а.с.25).
Так, позивач виконав передбачені Договором підряду №02/70 від 11.09.2018 роботи в повному обсязі, однак відповідач за виконані роботи не розрахувався у повному обсязі.
Позивач у позовній заяві зазначає, що аванс у розмірі 80% від ціни Договору сплата якого передбачена п.3.2 Договору, не сплачувався відповідачем.
Таким чином, заборгованість відповідача за Договором становить 603776 грн. 34 коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст.ст. 837, 854 Цивільного Кодексу України, за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу після її здачі замовнику. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до п. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 29.08.2019 закрито провадження у справі в частині стягнення 34000 грн. у зв'язку із відмовою позивача, оскільки відповідачем оплачено зазначену суму основного боргу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 569766 грн. 34 коп. є обґрунтованими відповідно до Договору і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.7.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.
У відповідності до п.7.2 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором винна сторона відшкодовує збитки іншій стороні в частині, не покритій штрафними санкціями, визначеними цим Договором.
Пунктом 7.3 Договору визначено, що за несвоєчасний остаточний розрахунок замовник сплачує на користь підрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від простроченої суми.
Так, за неналежне виконання вимог Договору в частині своєчасного остаточного розрахунку за виконані роботи, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 54190 грн. 99 коп. нараховану на суму заборгованості 603776 грн. 34 коп. за період з 30.12.2018 по 31.12.2019, розмір якої є обґрунтованим відповідно до вимог Договору та Закону.
Відповідач просить суд зменшити штрафні санкції до 1000 грн.
Позивач проти клопотання відповідача про зменшення пені заперечує, вважає його необґрунтованим та безпідставним.
Оцінивши викладені відповідачем обставини суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно до положень ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язань, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з частинами 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Так, зменшення розміру заявленої Дочірнім підприємством "Житомирська механізована колона" Приватного акціонерного товариства "Київсільелектро" до стягнення пені є правом суду, розмір такого зменшення грунтується на обставинах справи, встановлених судом при дослідженні поданих сторонами доказів, тому саме суд на власний розсуд вирішує питання про наявність в даному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 15.03.2019 року у справі №910/3652/18 зазначив, що вирішення питання зменшення належних до сплати штрафних санкцій перебуває в межах дискреційних повноважень господарських судів.
Керуючись вказаними нормами права, господарський суд здійснив оцінку ступеня вини відповідача в простроченні виконання зобов'язання за Договором, причини неналежного виконання зобов'язання, судом враховано, що відповідач є підприємством, яке надає комунальні послуги населенню, а понесені позивачем збитки внаслідок несвоєчасного розрахунку частково компенсуються нарахованими інфляційними витратами та 3% річних, а також враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені на 30% (54190 грн. 99 коп. - 30%) до 37933 грн. 69 коп.
Таке зменшення суми пені не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 30.12.2018 по 31.03.2019 в розмірі 4515 грн. 92 коп.
При перевірці суми 3% річних за розрахунком суду сума останніх склала 4565 грн. 54 коп., тобто в більшому розмірі, ніж заявлена позивачем, а тому, враховуючи принцип диспозитивності суд погоджується з розрахунком інфляційних втрат у сумі 4515 грн. 92 коп., здійсненого позивачем.
Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня 2019 року по березень 2019 в розмірі 14490 грн. 63 коп.
При перевірці суми інфляційних втрат за розрахунком суду сума останніх склала 14602 грн. 60 коп., тобто в більшому розмірі, ніж заявлена позивачем, а тому, враховуючи принцип диспозитивності суд погоджується з розрахунком інфляційних втрат у сумі 14490 грн. 63 коп., здійсненого позивачем.
За таких обставин, суд дійшов висновку про доведення позивачем позовних вимог у повному обсязі та стягнення з АТ "Миколаївобленерго" грошових коштів у загальній сумі 626706 грн. 58 коп., з якої: 569776 грн. 34 коп. - основний борг; 4515 грн. 92 коп. - 3% річних; 14490 грн. 63 коп. - інфляційні втрати; 37933 грн. 69 коп. - пеня.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).
Отже, витрати ДП "Житомирська механізована колона" ПрАТ "Київсільелектро" за платіжним дорученням від 08.05.2019 № 10622 на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 10154 грн. 61 коп. (1,5 від ціни позову згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), належить відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -
1. Позов Дочірнього підприємства "Житомирська механізована колона" Приватне акціонерне товариство "Київсільелектро" задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) на користь Дочірнього підприємства "Житомирська механізована колона" Приватного акціонерного товариства "Київсільелектро" (10029, м.Житомир, проспект Незалежності, 106-б, код ЄДРПОУ 00132405) основної заборгованості у розмірі 626716 грн. 58 коп., з якої: 569776 грн. 34 коп. - основний борг; 4515 грн. 92 коп. - 3% річних; 14490 грн. 63 коп. - інфляційні втрати; 37933 грн. 69 коп. - пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 10154 грн. 61 коп.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 09.09.2019.
Суддя С.М.Коваль.