вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1223/19
Суддя: Грабець С.Ю.
Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.
Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом малого колективного підприємства "Орбіта"
до приватного акціонерного товариства "Київобленерго"
про визнання недійсним рішення комісії та скасування оперативно-господарської санкції,
за участю представників:
позивача: Савченко О.Ф. - директора (наказ №18 від 23.04.2005 року);
відповідача: Маркушева Я.С. (довіреність №403 від 15.08.2019 року),
14 травня 2019 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява малого колективного підприємства "Орбіта" (далі - позивач) до приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - відповідач) про скасування оперативно-господарської санкції.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на неправомірне прийняття відповідачем рішення комісії по розгляду акту №К039879 від 21.05.2018 року про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом засідання комісії №012 від 03.04.2019 року.
Ухвалою суду від 14.05.2019 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 12 червня 2019 року.
11 червня 2019 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 04.06.2019 року.
12 червня 2019 року представник позивача у засіданні заявила клопотання про відкладення підготовчого засідання для ознайомлення з відзивом на позовну заяву, а також просила суд продовжити строк для подання відповіді на відзив, яке підлягало задоволенню судом.
Представник відповідача у засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 12.06.2019 року підготовче засідання відкладено на 03 липня 2019 року.
03 липня 2019 року представник позивача в засіданні заявлені позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.
Ухвалою суду від 03.07.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 31 липня 2019 року.
03 липня 2019 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли уточнення до позовної заяви від 01.07.2019 року, відповідь на відзив, а також заява про виклик свідків, яка задоволенню судом не підлягала.
31 липня 2019 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 30.07.2019 року.
31 липня 2019 року представник позивача в засіданні заявлені позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.
Ухвалою суду від 31.07.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 28 серпня 2019 року.
28 серпня 2019 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подала документи для долучення до матеріалів справи.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Ухвалою суду від 28.08.2019 року оголошено перерву в судовому засіданні до 30 серпня 2019 року.
30 серпня 2019 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав додаткові пояснення щодо обставин справи.
30 серпня 2019 року представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:
20 серпня 2014 року між публічним акціонерним товариством "Київобленерго" та малим колективним підприємством "Орбіта" (далі - позивач) був укладений договір №117 про постачання електричної енергії №220009948 (далі - договір), згідно з умовами якого публічне акціонерне товариство "Київобленерго" зобов'язувалось продавати позивачу електричну енергію, а позивач зобов'язувався сплачувати її вартість та здійснювати інші платежі, згідно з умовами цього договору.
Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" було змінено назву на приватне акціонерне товариство "Київобленерго" (далі - відповідач), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п. 1.2. договору, точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно "Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", та зазначається в Додатку №1 "Загальна однолінійна схема електропостачання", що є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 2.1. договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правилами охорони електричних мереж (далі - ПОЕМ).
Згідно з п. 2.3.1. договору, позивач зобов'язується виконувати умови цього договору.
Відповідно до п. 2.3.5. договору, позивач зобов'язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників відповідача за пред'явленням службового посвідчення до розрахункових засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, до пристроїв релейного захисту, автоматики та зв'язку, до електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку, для виконання відключення та обмеження споживання у будь-який час доби.
Пунктом 3.1.4. договору встановлено, що відповідач має право вимагати відшкодування збитків, завданих відповідачу внаслідок порушення позивачем умов цього договору в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Відповідно до п. 4.4. договору, у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.
Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта.
У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.
В обґрунтування заявлених вимог, представник позивача послалась на те, що 02 травня 2019 року на адресу позивача надійшов лист від відповідача з повідомленням про те, що 03 квітня 2019 року на засіданні комісії по розгляду акту про порушення №К039879 від 21.05.2018 року (далі - акт №К039879) відповідачем було прийнято рішення про нарахування позивачу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, у сумі 23 796,02 грн.
За твердженнями представника позивача, під час проведення вищевказаної перевірки директор підприємства була відсутня, а перевірка лічильника відбувалась за участю двох представників відповідача, проте в акті №К039879 відповідачем було зазначено про те, що позивач відмовилась від його підписання, а перевірку лічильника проведено за участю трьох представників відповідача, що, на думку представника позивача, не відповідає дійсності.
Крім цього, представник позивача послалась на те, що позивач не є власником засобу обліку електричної енергії, який підлягав технічній перевірці.
Також представник позивача послалась на те, що у висновку експерта містяться відомості про відсутність втручання або впливу на лічильний механізм №СА4Е - 5030, заводський номер 0003289, а отже підстав для нараховування відповідачем позивачу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення позивачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, відсутні.
Крім цього, представник позивача не погоджується із включенням до вартості не облікованої електроенергії податку на додану вартість.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив визнати недійсним та скасувати рішення комісії по розгляду акту №К039879 від 21.05.2018 року про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом №012 від 03.04.2019 року, та скасувати оперативно-господарську санкцію.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.
11 червня 2019 року на адресу Господарського суду Київської області представник відповідача направила відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечувала, послалась на те, що позовна вимога позивача є безпідставною, а нарахування позивачу вартості не облікованої електричної енергії здійснено відповідачем у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до п. 1.1 Правил користування електричною мережею (далі - ПКЕЕ) (в редакції, чинній на момент виникнення порушення), ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Згідно з п. 5.1 ПКЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення порушення), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.
Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення порушення), у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.
Судом встановлено, що 21 травня 2018 року представниками відповідача було проведено технічну перевірку розрахункового приладу обліку №СА4Е - 5030, заводський номер 0003289, який знаходився у приміщенні, розташованому за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, 27 (далі - об'єкт), та виявлено порушення позивачем п. 6.40 Правил користування електричною енергією, а саме: "пошкодження приладу обліку електроенергії і пошкодження пломби вального матеріалу - клемної кришки лічильника", про що складено акт про порушення №К039879 від 21.05.2018 року (далі - акт №К039879).
Згідно з п. 9 акту №К039879, прилад обліку було вилучено представниками відповідача, вкладено до пакету та опломбовано пломбою №UA00071335.
Згідно з п. 6.41 ПКЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення порушення), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Згідно з п.п. 15 п. 10.2 ПКЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення порушення), споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників постачальника електричної енергії та/або відповідальних представників підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору про постачання електричної енергії.
Відповідно до п.п. 21 п. 10.2 ПКЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення порушення), споживач електричної енергії зобов'язаний своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень.
Згідно з п.п. 26 п. 10.2. ПКЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення порушення), споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Відповідно до п. 3.3. ПКЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення порушення), відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Як вбачається з матеріалів справи, акт №К039879 підписаний трьома представниками відповідача. Представник позивача від надання зауважень стосовно виявленого порушення та підписання акту відмовився, про що в акті міститься відмітка.
Так, акт №К039879 складено відповідно до вимог діючого законодавства.
Твердження представника позивача про те, що позивач не є власником засобу обліку електричної енергії типу СА4Е - 5030, заводський номер 0003289, спростовується додатком №7 до договору, відповідно до якого у власності позивача є засіб обліку типу СА4Е - 5030, заводський номер 0003289.
29 травня 2018 року на адресу позивача був направлений лист №06/3877 із повідомленням про те, що засідання комісії по розгляду акту №К039879 призначене на 13 червня 2018 року о 14 год. 30 хв. та відбудеться за адресою: місто Київ, вул. Стеценка, 1А.
Позивач вищевказаний лист отримав 01 червня 2018 року, що підтверджується відміткою на вищевказаному листі про його отримання, копія якого долучена до матеріалів справи.
13 червня 2018 року відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил користування електроенергією у споживача №К039879 від 21.05.2018 року, за результатами якого було прийнято рішення про направлення вилучених матеріалів до акту про порушення №К039879 від 21.05.2018 року, упакованих у сейф - пакет №UA00071335, на експертне дослідження, після чого провести повторно засідання комісії.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача була присутня на засіданні комісії, пояснень чи заперечень щодо обставин, викладених у акті №К039879, не надала.
Житомирським відділенням Київського науково - дослідного інституту судових експертиз було проведено комплексне трасологічне та електротехнічне дослідження лічильника електричної енергії типу СА4Е - 5030, заводський номер 0003289.
Як вбачається з висновку №887/8-25/107/19-25 від 31.01.2019 року, у вищевказаному електролічильнику мають місце пошкодження зовнішніх конструктивних елементів - кришки затискачів та кожуха. На кришці затискачів з правого краю на місці розташування кріпильного гвинта внаслідок механічного впливу, імовірно удару, відбулось відокремлення частини кришки, у якій знаходилась з внутрішнього боку стійка кріплення кришки, з зовнішнього боку пломбу вальна петля. На кожусі лічильника права петля кріплення до цоколя відокремлена від кожуха імовірно в результаті удару, завданому по кришці затискачів. Зазначені пошкодження дають змогу знімати кришку затискачів та тримати доступ до клемної колоди.
Досліджувана пломба №6351495 піддавалася розкриттю та повторному опломбуванню (перепломбуванню) та має пошкодження цілісності, що виразилось у висвердлюванні у її корпусі отворів, зламу перемички, що з'єднувала якір з корпусом пломби. Зазначені пошкодження замасковані шляхом склеювання. На досліджувальній пломбі №6351495 містяться сліди впливу стороннім предметом на якорі вставки у вигляді деформації лапок, що призначені для фіксації якоря вставки в корпусі пломби з метою витягування якоря вставки з корпуса пломби.
Ознак втручання чи впливу на лічильний механізм або внутрішні конструктивні елементи лічильника типу СА4Е - 5030, заводський номер 0003289, не виявлено. У клемній колодці на поверхнях шунтуючих перемичок виявлені вдавлені сліди від головок гвинтів, що утворюються при перевищенні зусиль їх затягування. Таке їх положення відповідає розімкненому стану та свідчить про фіксацію перемичок у такому положенні. При експлуатації лічильника з розімкненими перемичками електрична енергія не обліковується. Разом з тим, у експерта відсутня інформація про стан перемичок до встановлення лічильника СА4Е - 5030, заводський номер 0003289, на об'єкті споживача.
Згідно з п.п. 1 п. 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії (дійсних на час винесення рішення) (далі - ПРРЕЕ), на підставі акта про порушення, уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Відповідно до п.п. 2 п. 8.2.6 ПРРЕЕ, комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Згідно з п.п. 3 п. 8.2.6 ПРРЕЕ, споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Відповідно до п.п. 5 п. 8.2.6 ПРРЕЕ, споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
11 березня 2019 року на адресу позивача був направлений лист №03/800/1656 із повідомленням про те, що повторне засідання комісії по розгляду акту №К039879 відбудеться 03 квітня 2019 року об 11 год. 30 хв. за адресою: місто Київ, вул. Стеценка, 1А.
Позивач вищевказаний лист отримав 13 березня 2019 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, який долучено до матеріалів справи.
Згідно з п.п. 9 п. 8.2.6 ПРРЕЕ, рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
Відповідно до п.п. 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ, у разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
03 квітня 2019 року на засіданні комісії з розгляду акту про порушення №К039879 від 21.05.2018 року, на підставі висновку проведеної експертизи, прийнято рішення про нарахування позивачу обсягу та вартості електричної енергії, відповідно до п.п. 8 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (дійсних на час винесення рішення) (далі - ПРРЕЕ) та п.п. 2.1.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) №562 від 04.05.2006 року (далі - Методика), в сумі 23 796,01 грн., за період з 20.11.2017 року до 21.05.2018 року, про що складено протокол №012 комісії по розгляду акту №К039879 від 21.05.2018 року про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 03.04.2019 року (далі - протокол №012).
Згідно з п.п. 1 п. 2.1. Методики, методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який
підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку).
Відповідно до п. 2.2. Методики, обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ (z0417-96) (W доб, кВт х год), розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ (z0417-96) процедури.
Згідно з п. 2.5 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу визначається за формулою 2.4:
Wдоб = P х tдоб х Kв,
де: P - потужність (кВт), визначена як дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);
tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що становить: при тризмінній роботі споживача - t = 24;
Kв (Kв.і ) - коефіцієнт використання струмоприймачів.
У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв=0,75.
Кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Дпер, день), визначається за формулою: Дпер=Дпор+Дусун
де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Wдоб = P х tдоб х Kв = 5 х 24 х 0,75 х 90 кВт х год
де
Р = 5 кВт (згідно з умовами договору).
tдоб = 24 години (згідно з умовами договору).
Кв = 0,75.
W = Wдоб х Дпер = 90 х 183 = 16470 кВт х год.
де
Дпер = 183 дні (з 20.11.2017 року до 21.05.2018 року).
Wдоб = 90 кВт х год.
Так, розмір вартості не облікованої електричної енергії, враховуючи період заборгованості з:
20.11.2017 року до 30.02.2017 року, що складає 11 днів, спожито за добу 90 кВт, в обсязі по Методиці 990 кВт, оплачено 600 кВт, тариф 1,85868 грн., становить 724,89 грн.;
01.12.2017 року до 31.12.2017 року, що складає 31 день, спожито за добу 90 кВт, в обсязі по Методиці 2790 кВт, оплачено 736 кВт, тариф 1,87121 грн., становить 3 843,47 грн.;
01.01.2018 року до 31.01.2018 року, що складає 31 день, спожито за добу 90 кВт, в обсязі по Методиці 2790 кВт, оплачено 775 кВт, тариф 2,04137 грн., становить 4 113,36 грн.;
01.02.2018 року до 28.02.2018 року, що складає 28 днів, спожито за добу 90 кВт, в обсязі по Методиці 2520 кВт, оплачено 936 кВт, тариф 2,06911 грн., становить 3 277,47 грн.;
01.03.2018 року до 31.03.2018 року, що складає 31 день, спожито за добу 90 кВт, в обсязі по Методиці 2790 кВт, оплачено 719 кВт, тариф 2,03615 грн., становить 4 216,87 грн.;
01.04.2018 року до 30.04.2018 року, що складає 30 днів, спожито за добу 90 кВт, в обсязі по Методиці 2700 кВт, оплачено 1049 кВт, тариф 2,13059 грн., становить 3 517,60 грн.;
01.05.2018 року до 21.05.2018 року, що складає 21 день, спожито за добу 90 кВт, в обсязі по Методиці 1890 кВт, оплачено 1826 кВт, тариф 2,13059 грн., становить 136,36 грн.,
всього 19 830,01 грн., а разом з ПДВ, - 23 796,01 грн.
Враховуючи вищевикладене, посилання позивача на те, що відповідачем невірно здійснено розрахунок є безпідставними, оскільки додатком №3 договору визначено, що режим роботи електроустановок позивача 720; число годин роботи в місяць - безперервно.
Також представник позивача послалась на те, що під час здійснення розрахунку відповідачем безпідставно включено до вартості не облікованої електричної енергії податок на додану вартість, оскільки рішення відповідача про нарахування вартості недорахованої електричної енергії є оперативно - господарською санкцією, тому до вартості недорахованої електричної енергії не включається податок на додану вартість.
Доводи позивача спростовуються, у зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ, електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу; необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
Згідно з п. а ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Так, електрична енергія - енергоносій є товаром на ринку, а відтак є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Згідно з ПРРЕЕ, необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно, а тому відповідач правомірно визначив обсяг недоврахованої електричної енергії з урахуванням ПДВ у розмірі 23 796,01 грн.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справах №916/1425/14 від 06.03.2018 року, №923/1013/17 від 15.06.2018 року, №911/784/17 від 11.12.2018 року.
Відтак, вимоги позивача про визнання недійсним рішення комісії та скасування оперативно-господарської санкції є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. а ст. 185 Податкового кодексу України, п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ст. 610, ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. 1 ст. 123, п. 2 ч. 4 ст. 129, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити повністю у позові малого колективного підприємства "Орбіта" до приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про визнання недійсним рішення комісії та скасування оперативно-господарської санкції.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 09.09.2019 року.
Суддя С. Грабець