09 вересня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/567/19
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л.
Розглянув заяву про забезпечення позову від 06.09.2019 вх.№15838 від 06.09.2019 року у справі
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ВИРОБНИЧА ЦЕГЕЛЬНА КОМПАНІЯ", вул. Шимановського, будинок 2/1, офіс 302, м. Київ, 02660
до відповідача 1: Бережанського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, вул. Банкова, 6, м. Бережани, Тернопільська область, 47501
до відповідача 2: Державного підприємства «СЕТАМ», Стрілецька, буд 4-6, м. Київ, 01001
про визнання недійсними (скасування) електронних торгів з реалізації нерухомого майна - комплексу нежитлових приміщень, загальною площею 1 І 124.2 кв. м., що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Бережанський р-н., с. Рай, вул. Раївська, 60, результати яких оформлено протоколом № 429666 від 03 вересня 2019 року.
1.Судові процедури.
1.1. Суть справи.
06.09.2019 до Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява від позивача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ВИРОБНИЧА ЦЕГЕЛЬНА КОМПАНІЯ", до відповідача 1 : Бережанського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, до відповідача 2 : Державного підприємства «СЕТАМ», про визнання недійсними (скасування) електронних торгів з реалізації нерухомого майна - комплексу нежитлових приміщень, загальною площею 1 І 124.2 кв. м., що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Бережанський р-н., с. Рай, вул. Раївська, 60, результати яких оформлено протоколом № 429666 від 03 вересня 2019 року.
1.2. Прийняття заяви до розгляду.
Одночасно із позовом подано заяву про його забезпечення вх. № 15838 від 06.09.2019 року, якою позивач просить суд : вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення накладення заборони на вчинення будь-яких реєстраційних дій всіма суб'єктами державної реєстрації щодо нерухомого майна - комплексу нежитлових приміщень, загальною площею 11124.2 кв. м., що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Бережанський р-н., с. Рай, вул. Раївська, 60 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Згідно Протоколу повторно призначеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2019 року суддею для розгляду справи №921/567/19 визначено суддю Гевка В.Л.
06.09.2019 року заяву про забезпечення позову вх.№15838 від 06.09.2019 року у справі №921/567/19 передано на розгляд судді Гевко В.Л.
2. Аргументи позивача щодо поданої заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що у нього є підстави вважати, що дії державних виконавців Бережанського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області щодо передачі майна торги є очевидно протиправними, такими, що порушують норми численних нормативно-правових актів.
Заявник у заяві про забезпечення позову зазначає, що за результатами торгів позивача може бути незаконно позбавлено права власності. Більш того, реєстрація права власності за результатами електронних торгів, оформлених протоколом №429666 від 03 вересня 2019 року, на майно, що було незаконно та в порушення прав позивача, передано на торги, значно ускладнять позивачу процедуру здійснення захисту позивачем свого права власності, а отже невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Після реєстрації права власності на належне позивачу майно за переможцем незаконних торгів, останній зможе повністю ним розпоряджатись, зокрема, повторно реалізувати таке майно.
Враховуючи викладене, позивач зазначає, що на даний час наявна очевидна загроза, того, що реєстрація прав власності на належне позивачу майно за незаконним власником призведе до незаконного позбавлення права власності та значно ускладнить виконання рішення суду по даній справі.
3. Висновок суду із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд постановляючи ухвалу.
3.1. Закон, яким керувався суд постановляючи ухвалу.
Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Із змісту частини 1 статті 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 та частини 6 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Із змісту наведених норм заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у справі, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З огляду на положення статей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, наприклад, - вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
3.2. Зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновків.
В даному випадку, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник зазначає, що дії державних виконавців Бережанського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області щодо передачі майна на торги є очевидно протиправними та такими, що порушують норми численних нормативно-правових актів та одночасно, заявляє припущення, що за результатами торгів позивача може бути незаконно позбавлено права власності нерухомого майна - комплексу нежитлових приміщень, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Бережанський р-н., с. Рай, вул. Раївська, 60.
Також вказує, що можлива реєстрація права власності за результатами електронних торгів, оформлених протоколом №429666 від 03 вересня 2019 року, на майно, що було незаконно та в порушення прав позивача, передано на торги, значно ускладнять позивачу процедуру здійснення захисту позивачем свого права власності, а отже невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Після реєстрації права власності на належне позивачу майно за переможцем незаконних торгів, останній зможе повністю ним розпоряджатись, зокрема, повторно реалізувати таке майно.
Проте, суд зазначає, що вказані твердження позивача є лише його припущеннями про можливе вчинення дій в майбутньому відповідачами чи іншими особами та можливе в майбутньому порушення прав позивача.
При цьому заявником (позивачем) не надано суду доказів того, що в даний час такі дії відповідачами чи іншими особами уже вчиняються чи триває підготовка для їх вчинення.
Також, за відсутності доведеності позивачем факту вчинення таких дій у даний час відповідачем чи іншими особами, позивачем сформовано і вимоги про заборону вчиняти «будь-які» реєстраційні дії, а не певні дії, а також дуже широкому колу осіб - «всім суб'єктами державної реєстрації», а не визначеному колу певних суб'єктів, які їх вчиняють.
Таким чином, суд вважає, що подана заява позивача подана передчасно так як обґрунтовується позивачем лише припущеннями та ймовірностями про можливе настання певних подій в майбутньому і не є достатньо обґрунтованою поданими позивачем доказами.
У свою чергу, обґрунтування позивачем потенційної можливості ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Крім того, суд, надавши оцінку поданій заяві про забезпечення позову, яка як на докази в своє обґрунтування відсилає до доказів долучених до позову, зазначає, що серед долучених до позовної заяви додатків, надано неналежним чином оформлений як доказ, Протокол №429666 проведення електронних торгів від 03.09.2019.
Зокрема, вказаний Протокол не містить ні підписів як оригінал документу, ні відмітки, як завірена копія, не містить він також і відмітки, що його як копію виготовлено із офіційного веб сайту чи за допомогою цифрового підпису.
При цьому, позивачем не надано жодних пояснень щодо неможливості надати суду оригінал чи належним чином завірену копію даного Протоколу як і не подано клопотання про витребування такого в порядку статті 81 ГПК України від інших осіб.
Також, заявником долучено до позовної заяви Інформаційну довідку, отриману з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого спірного майна, сформовану станом на 07.08.2019, з якої вбачається, що згідно запису від 15.05.2018 про право власності №26258586, право власності на комплекс нежитлової будівлі (Тернопільська обл., Бережанський р-н., с. Рай, вул. Раївська, 60), належить позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ВИРОБНИЧА ЦЕГЕЛЬНА КОМПАНІЯ".
При цьому, як зазначає позивач торги відбулись 03.09.2019, тоді як, Інформаційна довідка про власника сформована станом на 07.08.2019. Враховуючи зазначене, на думку суду, позивачем не подано суду належних і достатніх доказів в обґрунтування доводів заяви про забезпечення позову, в частині того, що і станом на 03.09.2019 року і на даний час позивач був і є власником спірного майна, зокрема, що з 07.08.2019 і по 03.09.2019 не відбулось змін по власнику даного майна.
4. Висновок.
Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.
За таких обставин та з огляду на те, що позивачем не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Разом з тим, суд має за необхідне відмітити, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду (п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
Враховуючи відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, судовий збір у розмірі 960 грн 50 коп. покладається на заявника - позивача у справі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 13,73,74,77,79,80,136,137,140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити позивачу: Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ВИРОБНИЧА ЦЕГЕЛЬНА КОМПАНІЯ", вул. Шимановського, будинок 2/1, офіс 302, м. Київ, в задоволенні заяви від 06.09.2019 вх.№15838 від 06.09.2019 року про забезпечення позову.
2. Судовий збір у розмірі 960 грн 50 коп. покладається на заявника - позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ВИРОБНИЧА ЦЕГЕЛЬНА КОМПАНІЯ", вул. Шимановського, будинок 2/1, офіс 302, м. Київ у справі.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів відповідно до статей з 253 по 259 ГПК України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Ухвалу складено та підписано 09.09.2019 року.
4. Ухвалу направити сторонам по справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко