ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.09.2019Справа № 910/3684/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44)
до Приватного акціонерного товариства "Гайворонський тепловозоремонтний завод" (26300, Кіровоградська обл., м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 9)
про стягнення 389 144,15 грн
Представники сторін:
від позивача: Дубовий О.С.,
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп" до Приватного акціонерного товариства "Гайворонський тепловозоремонтний завод" про стягнення 389 144,15 грн., з яких: 358 866,13 грн- основний борг, 27 744,85 грн - пеня, 2 533,17 грн - інфляційні та 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди нерухомого майна № 16/2018 від 01.10.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 № 910/3684/19 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
01.04.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3684/19, призначено підготовче засідання у справі на 24.04.2019.
В підготовче засідання 24.04.2019 з'явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 27.05.2019.
В підготовче засідання 27.05.2019 з'явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився.
27.05.2019 Судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.06.2019.
19.06.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання, у якому просив повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовжити підготовче засідання, відкласти розгляд справи.
19.06.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В підготовче засідання 19.06.2019 з'явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився.
Ухвалами від 19.06.2019, занесеними до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача про повернення до розгляду справи № 910/3684/19 у підготовчому провадженні та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.07.2019.
10.07.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи додаткової угоди.
26.07.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача борг у розмірі 318 866,13 грн, пеню у розмірі 23 234,52 грн, інфляційні у розмірі 1 927,33 грн та 3% річних у розмірі 1 979,90 грн.
В підготовче засідання 19.06.2019 з'явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився.
В підготовчому засіданні Судом прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог як таку, що подана в порядку ст. 46 ГПК України.
У підготовчому засіданні Судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
19.06.2019 Судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.09.2019.
В судове засідання 02.09.2019 з'явився представник позивача. Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту Укрпошти за наслідками відстеження поштового відправлення за номером 0103038163950.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, своїм правом на подання відзиву він не скористався, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи обмеженість процесуального строку, Суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 02.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП ТРАНСКО" (експедитор) до Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП" (клієнт) укладено Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп" (Орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Гайворонський тепловозоремонтний завод" (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № 16/2018 (надалі також - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нерухоме майно - нежиле приміщення № 83 - офіс в літері А, площею 283,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Золотоустівська, 10-12 , і значиться на балансі Орендодавця (іменується надалі "Приміщення"), а Орендар зобов'язується прийняти Приміщення, своєчасно сплачувати орендну плату, а після припинення дії Договору повернути Приміщення Орендодавцеві в належному стані з урахуванням звичайного зносу. Згідно з документацією Орендодавця Приміщення є нежилим фондом, що доведено до відома Орендаря до моменту укладення Договору.
Відповідно до п. 1.4 Договору, приміщення передається в оренду з меблями та обладнанням згідно з переліком, що зазначений з Акті прийому-передачі (Додаток 1).
Згідно з п. 2.1 Договору, приміщення передається Орендарю згідно з Актом прийому-передачі (Додаток 1). Сторони зобов'язуються впродовж 2 (двох) банківських днів з моменту укладення Договору підписати Акт прийому-передачі.
За приписами п.п. 2.3-2.5 Договору, незалежно від результатів своєї господарської діяльності Орендар за кожен місяць користування Приміщенням сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі: 99 050 гри. 00 коп. (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятдесят гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ.
Сторони погоджуються, що сплата Орендарем орендної плати здійснюватиметься в безготівковій формі з використанням банківських реквізитів, вказаних в Договорі.
Орендний платіж сплачується Орендарем авансом до 20 числа кожного місяця в розмірі договірної оренди (п. 2.3.).
У п. 6.2 Договору визначено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.
Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 1 (одного) року. Без відповідної письмової згоди Сторін Договір автоматичній пролонгації не підлягає. (п. 7.1 Договору)
На виконання умов Договору оренди Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду об'єкт оренди, що підтверджується Актом прийому - передачі приміщення від 01.10.2018.
31.01.2019 між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору оренди ро нижченаведене:
1. Сторони дійшли згоди достроково припинити дію Договору оренди нерухомого майна № 16/2018 від 01 жовтня 2018 р, і внести зміни до Договору викласти п. 7.1 в наступній редакції:
«п. 7.1. Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.01.2019 року».
2. Орендар повертає, а Орендодавець приймає із строкового платного користування (оренди) нерухоме майно - нежиле приміщення № 83 - офіс в літері А, площею 283,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Золотоустівська, 10-12 (надалі - Приміщення).
3. Останній день оренди визначений Сторонами - 31 січня 2019 р.
4. Станом на 31.01.2019 року за Орендарем наявна заборгованість по сплаті орендних платежів за користування приміщенням та комунальних витрат.
5. Сторонами погоджений та підписаний План погашення заборгованості, вказаної в п. 4 даної Додаткової угоди, що є Додатком до даної Додаткової угоди (План погашення додається на 1 арк.).
6. Приміщення повертається з оренди з меблями та обладнанням згідно Акту повернення Приміщення, який підписується Сторонами у день укладання цієї Додаткової угоди.
Відповідно до Акту приймання-передачі приміщення від 31.01.20119 орендар повернув, а орендодавець прийняв з оренди об'єкт оренди.
Разом з тим, у Додатку Додаткової угоди 31.01.2019 зазначено таке:
«Констатуючи наявну заборгованість, станом на 31.01.2019 року, Орендаря перед Орендодавцем, зі сплати орендної плати в сум і 297 150,00 (двісті дев'яносто сім тисяч сто п'ятдесят) гривень та заборгованості по оплаті наданих комунальних послуг в сумі 61 716,13 (шістдесят одна тисяча сімсот шістнадцять гривень) 13 копійок, що сумарно становить 358 866,13 (триста п'ятдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят шість гривень) 13 копійок погоджений План погашення (таблиця).
Відповідно до Плану погашення заборгованості відповідач має сплачувати по 55 000,00 грн до 25.02.2019, 25.03.2019, 25.04.2019, 25.06.2019, та 83 866,13 грн до 25.07.2019, а загалом 358 866,13 грн - до 25.07.2019.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, з урахування заяви про уточнення позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання зі сплати заборгованості відповідно до вказаного графіку, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 318 866,13 грн. Окрім того, враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань зі своєчасної сплати заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 23 234,52 грн, інфляційні у розмірі 1 927,33 грн та 3% річних у розмірі 1 979,90 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як встановлено Судом, невиконання зобов'язань із здійснення відповідачем орендних платежів за Договором станом на 31.01.2019 у загальному розмірі 358 866,13 грн підтверджено сторонами у Додатку до Додаткової угоди від 31.01.2019.
При цьому, відповідно до плану погашення заборгованості остаточний строк її сплати настав 25.07.2019.
11.06.2019 та 18.06.2019 відповідачем було сплачено на користь позивача по 20 000,00 грн. в рахунок орендних платежів, а разом 40 000,00 грн, що підтверджується повідомленнями банку про вхідні перекази.
Належних та достатніх доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем решти заборгованості перед позивачем у розмірі 318 866,13 грн. до матеріалів справи не подано.
Отже, Суд зазначає, що відповідач не виконав своїх зобов'язання перед позивачем належним чином, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 318 866,13 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
А відтак, позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1 979,90 грн та інфляційні у розмірі 1 927,33 грн. за прострочення здійснення відповідачем платежів за графіком, визначеним у Додатку до Додаткової угоди, за загальний період прострочки з 26.02.2019 по 26.07.2019.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013)
Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений ним період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню на суму 1 148,33 грн у зв'язку з невірним розрахунком позивача.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013)
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за визначений ним період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних розраховані вірно та підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Крім того, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 23 234,52 грн пені за загальний період прострочки здійснення відповідачем договірних платежів з 26.02.2019 по 26.07.2019.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013)
Відповідно до п. 6.2 Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені за визначений ним період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню на суму 23 180,72 грн у зв'язку з невірним розрахунком позивача.
Враховуючи встановлені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, Суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права на повернення судового збору у розмірі 647,04 грн з Державного бюджету за його клопотанням у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Гайворонський тепловозоремонтний завод" (26300, Кіровоградська обл., м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 9, ідентифікаційний код 01057723) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, ідентифікаційний код 30434963) борг у розмірі 318 866 (триста вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 13 коп., пеню у розмірі 23 180 (двадцять три тисячі сто вісімдесят) грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 1 979 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн 90 коп., інфляційні у розмірі 1 148 (одна тисяча сто сорок вісім) грн 33 коп. та судовий збір в розмірі 5 177 (п'ять тисяч сто сімдесят сім) грн 63 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 09.09.2019
Суддя Т.Ю.Трофименко