61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
05.09.2019р. Справа №910/5271/19
за позовом Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка
Карого, м.Київ
до відповідача Акціонерного товариства «Київенерго», м.Курахово
про стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 150633,06 грн.
Суддя Г.В. Левшина
при секретарі судового засідання Купченко Р.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
1. Стислий зміст позовних вимог:
Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, позивач, звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Київенерго», про стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 150633,06 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність переплати у позивача за теплову енергію за договорами про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) №521504 від 27.12.2017р., №250683 від 27.12.2017р., №331238 від 27.12.2017р.
2. Стислий зміст заперечень відповідача:
Відповідач 20.06.2019р. надав відзив на позовну заяву від 10.06.2019р., в якому просить поновити строк для подання відзиву, проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ті обставини, що:
- умови договору не містить жодного пункту, який би зобов'язував відповідача здійснити оплату коштів позивачу, а зміст додаткової угоди про розірвання договору свідчить про те, що виконанню підлягають грошові зобов'язання позивача перед відповідачем щодо оплати отриманої теплової енергії;
- акт звірки не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій за певним правочином, та є другорядним документом, а викладені в ньому факти потребують документального підтвердження.
3. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом першої інстанції:
Ухвалою господарського суду м.Києва від 24.04.2019р. по справі №910/5271/19 вищевказану позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду Донецької області.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.05.2019р. відкрите провадження у справі №910/5271/19, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 19.06.2019р. об 11.00 год.
19.06.2019р. до суду від позивача надійшло клопотання про перенесення підготовчого засідання.
У підготовче судове засідання представники сторін не з'явилися.
Ухвалою від 19.06.2019р. відкладено підготовче засідання на 17.07.2019 року об 11:00 год.
20.06.2019р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
17.07.2019р. в судове засідання представник відповідача не з'явився, позивач підтвердив отримання відзиву на позов.
Ухвалою від 17.07.2019р. продовжено строк підготовчого засідання по справі №910/5271/19 на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні на 30.07.2019 року о 12:30 год.
30.07.2017р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
30.07.2019р. в судове засідання представник відповідача не з'явився, позивач надав відповідь на відзив та належним чином засвідченні копії первинних документів.
Ухвалою суду від 30.07.2019р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.08.2019 року об 11:40 год.
В судове засідання 20.08.2019р. з'явився представник відповідача, позивач в судове засідання не з'явився, розгляд справи відкладено на 05.09.2019р.
В засідання суду 05.09.2019р. сторони не з'явилися.
4. Встановлені судом та сторонами обставини справи:
27.12.2017р. між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (відповідач, учасник) та Київським національним університетом театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого (позивач, замовник) було підписано договір №250683 про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді), предметом якого є постачання учасником товару (09320000-8-Пара, гаряча вода та пов'язана продукція) за допомогою технічних засобів передачі та розподілу гарячої води та пари та прийняття і оплата товару замовником в порядку та в строки згідно з цим договором.
При цьому, судом встановлено на момент розгляду справи згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що здійснений за запитом суду, відповідач (ЄДРПОУ 00131305) змінив своє найменування та наразі є Акціонерним товариством «К.ЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00131305).
Отже, станом на час розгляду справи найменуванням відповідача є Акціонерне товариство «К.ЕНЕРГО», що враховується судом при вирішенні спору.
Згідно з п.1.3 договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №250683 від 27.12.2017р.в редакції додаткової угоди від 01.02.2018р. теплова енергія поставляється замовнику у кількості 127 Гкал, згідно з додатком 1 до цього договору.
Відповідно до п.3.1 договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №250683 від 27.12.2017р. в редакції додаткової угоди від 01.02.2018р. ціна цього договору становить 175575,39 грн. крім того ПДВ сумою 35115,07 грн.
Ціна цього договору може бути змінена у зв'язку зі змінами розмірів складових калькуляцій собівартості теплової енергії, хімічноочищеної та знесоленої води (ціни на паливо тощо), а також у випадках, передбачених чинним законодавством України (п.3.3 договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №250683 від 27.12.2017р.).
У розділі IV договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №250683 від 27.12.2017р. сторонами передбачено наступний порядок здійснення оплат: розрахунок проводиться виключно в грошовій формі (п.4.1); розрахунок проводиться щомісячно:- шляхом оплати замовником вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред'явлення учасником рахунка на оплату товару (далі-рахунок) або після підписання сторонами акта приймання-передавання товарної продукції за звітній період згідно з додатком; - шляхом попередньої оплати, яка здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» у термін до 01 числа звітного періоду у розмірі згідно з додатком №1 до договору (п.4.2); до рахунку на оплату товарної продукції учасником додаються: облікові карти за звітний період та акти звіряння розрахунків на звітні дати (п.4.3).
За умовами п.5.1 договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №250683 від 27.12.2017р. строк (термін) поставки товарів до 31 грудня 2018р.
У розділі VI договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №250683 від 27.12.2017р. сторонами встановлено права та обов'язки згідно яких замовник, зокрема, зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром обсягів, які визначені у додатку №1 до договору, не допускається їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п.6.1.1), виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору (п.6.1.2 договору), а учасник зобов'язаний постачати теплову енергію у гарячій воді/парі на потреби: опалення та вентиляції у період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року: в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у період його дії (п.6.3.1).
Цей договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.2018 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п.10.1 договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №250683 від 27.12.2017р.).
Додатком №4 до договору №250683 від 27.12.2017р. сторонами погоджено порядок розрахунків за теплову енергію, яким передбачено, що замовник щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Центрі обслуговування клієнтів облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду; акт приймання-передавання товарної продукції, рахунок-фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду (п.2 додатку №4).
Відповідна інформація про сальдо розрахунків, споживання теплової енергії та надходження на розрахунковий рахунок коштів відображається в акті звіряння розрахунків за теплову енергію між сторонами.
Позивачем до матеріалів справи долучено акти звіряння розрахунків за теплову енергію за договором №250683 від 27.12.2017р. між сторонами станом на 01.02.2018р., 01.03.2018р., 01.04.2018р., 01.05.2018р.
Так, відповідно до акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.01.2018р. за договором №250683 від 27.12.2017р. сальдо розрахунків за теплову енергію з урахуванням ПДВ в грн. на 01.01.2018р. становило за даними ПАТ «Київенерго»: дебет - 0,00 грн., кредит - 11560,24 грн.
Вказаний акт звірки підписаний сторонами без будь-яких зауважень або заперечень, відповідачем, відомості, зазначені у акті не заперечуються та не спростовані.
Отже, станом на 01.01.2018р. у позивача була переплата за договором №250683 від 27.12.2017р. в сумі 11560,24 грн.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов договору, з метою отримання теплової енергії, було перераховано на рахунок відповідача передплату в розмірі 101424,15 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №59 від 09.02.2018р. на суму 32643,01 грн., №1257 від 15.03.2018р. на суму 32681,83 грн., №1282 від 12.04.2018р. на суму 36099,31 грн. та банківськими виписками по рахунку від 12.02.2018р., 16.03.2018р., 13.04.2018р.
На підтвердження обсягу та вартості спожитої теплової енергії за період з січня 2018р. по квітень 2018р. позивачем додано до матеріалів справи акти приймання-передання товарної продукції: №1/2018-250683 від 31.01.2018р. за січень 2018р. на суму 32643,01 грн., №2/2018-250683 від 28.02.2018р. за лютий 2018р.на суму 32681,83 грн., №3/2018-250683 від 31.03.2018р. за березень 2018р. на суму 36099,31 грн., №4/2018-250683 від 30.04.2018р. за квітень 2018р. на суму 6304,10 грн., всього на суму 107728,25 грн.
27.12.2017р. між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (відповідач, учасник) та Київським національним університетом театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого (позивач, замовник) було підписано договір №331238 про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді), предметом якого є постачання учасником товару (09320000-8-Пара, гаряча вода та пов'язана продукція) за допомогою технічних засобів передачі та розподілу гарячої води та пари та прийняття і оплата товару замовником в порядку та в строки згідно з цим договором.
Згідно з п.1.3 договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №331238 від 27.12.2017р. в редакції додаткової угоди від 01.02.2018р. теплова енергія поставляється замовнику у кількості 415 Гкал, згідно з додатком 1 до цього договору.
Відповідно до п.3.1 договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №331238 від 27.12.2017р. в редакції додаткової угоди від 01.02.2018р. ціна цього договору становить 573730,59 грн. крім того ПДВ сумою 114746,11 грн.
Ціні цього договору може бути змінена у зв'язку зі змінами розмірів складових калькуляцій собівартості теплової енергії, хімічноочищеної та знесоленої води (ціни на паливо тощо), а також у випадках, передбачених чинним законодавством України (п.3.3 договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №250683 від 27.12.2017р.).
У розділі IV договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №331238 від 27.12.2017р. сторонами передбачено наступний порядок здійснення оплат: розрахунок проводиться виключно в грошовій формі (п.4.1); розрахунок проводиться щомісячно:- шляхом оплати замовником вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред'явлення учасником рахунка на оплату товару (далі-рахунок) або після підписання сторонами акта приймання-передавання товарної продукції за звітній період згідно з додатком; - шляхом попередньої оплати, яка здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» у термін до 01 числа звітного періоду у розмірі згідно з додатком №1 до договору (п.4.2); до рахунку на оплату товарної продукції учасником додаються: облікові карти за звітний період та акти звіряння розрахунків на звітні дати (п.4.3).
За умовами п.5.1 договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №331238від 27.12.2017р. строк (термін) поставки товарів до 31 грудня 2018р.
У розділі VI договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №331238 від 27.12.2017р. сторонами встановлено права та обов'язки згідно яких замовник, зокрема, зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром обсягів, які визначені у додатку №1 до договору, не допускається їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п.6.1.1), виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору (п.6.1.2 договору), а учасник зобов'язаний постачати теплову енергію у гарячій воді/парі на потреби: опалення та вентиляції у період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року: в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у період його дії (п.6.3.1).
Цей договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.2018 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п.10.1 договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №331238 від 27.12.2017р.).
Додатком №4 до договору №331238 від 27.12.2017р. сторонами погоджено порядок розрахунків за теплову енергію, яким передбачено, що замовник щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Центрі обслуговування клієнтів облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду; акт приймання-передавання товарної продукції, рахунок-фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду (п.2 додатку №4).
Позивачем до матеріалів справи долучено акти звіряння розрахунків за теплову енергію за договором №331238 від 27.12.2017р. між сторонами станом на 01.02.2018р., 01.03.2018р., 01.04.2018р., 01.05.2018р.
Так, відповідно до акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.01.2018р. за договором №331238 від 27.12.2017р. сальдо розрахунків за теплову енергію з урахуванням ПДВ в грн. на 01.01.2018р. становило за даними ПАТ «Київенерго»: дебет - 0,00 грн., кредит - 86824,71 грн.
Вказаний акт звірки підписаний сторонами без будь-яких зауважень або заперечень, відповідачем, відомості, зазначені у акті не заперечуються та не спростовані.
Отже, станом на 01.01.2018р. у позивача була переплата за договором №331238 від 27.12.2017р. в сумі 86824,71 грн.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов договору №331238 від 27.12.2017р., з метою отримання теплової енергії, було перераховано на рахунок відповідача передплату в розмірі 333328,37 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №56 від 09.02.2018р. на суму 5581,89 грн., №58 від 09.02.2018р. на суму 98913,47 грн., №1280 від 12.04.2018р. на суму 130140,70 грн., №3045 від 12.04.2018р. на суму 2836,02 грн., №3046 від 12.04.2018р. на суму 3281,58 грн., №1281 від 12.04.2018р. на суму 92574,71 грн. та банківськими виписками по рахунку від 12.02.2018р., 13.04.2018р.
На підтвердження обсягу та вартості спожитої теплової енергії за період з січня 2018р. по квітень 2018р. позивачем додано до матеріалів справи акти приймання-передання товарної продукції: №1/2018-331238 від 31.01.2018р. за січень 2018р. на суму 104495,36 грн., №2/2018-331238 від 28.02.2018р. за лютий 2018р. на суму 132976,72 грн., №3/2018-331238 від 31.03.2018р. за березень 2018р. на суму 95856,29 грн., №4/2018-331238 від 30.04.2018р. за квітень 2018р. на суму 21288,13 грн., всього на суму 354616,50 грн.
27.12.2017р. між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (відповідач, учасник) та Київським національним університетом театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого (позивач, замовник) було підписано договір №521504 про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі), предметом якого є постачання учасником товару (09320000-8-Пара, гаряча вода та пов'язана продукція, теплова енергія) (далі- товар) за допомогою технічних засобів передачі та розподілу гарячої води та пари та прийняття і оплата товару замовником в порядку та в строки згідно з цим договором.
Згідно з п.1.3 договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №521504 від 27.12.2017р. в редакції додаткової угоди від 01.02.2018р. теплова енергія поставляється замовнику у кількості 1230,98 Гкал, згідно з додатком 1 до цього договору.
Відповідно до п.3.1 договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №521504 від 27.12.2017р. в редакції додаткової угоди від 01.02.2018р. ціна цього договору становить 1644860,70 грн. крім того ПДВ сумою 328972,14 грн.
Ціні цього договору може бути змінена у зв'язку зі змінами розмірів складових калькуляцій собівартості теплової енергії, хімічноочищеної та знесоленої води (ціни на паливо тощо), а також у випадках, передбачених чинним законодавством України (п.3.3 договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №521504 від 27.12.2017р.).
У розділі IV договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №521504 від 27.12.2017р. сторонами передбачено наступний порядок здійснення оплат: розрахунок проводиться виключно в грошовій формі (п.4.1); розрахунок проводиться щомісячно:- шляхом оплати замовником вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред'явлення учасником рахунка на оплату товару (далі-рахунок) або після підписання сторонами акта приймання-передавання товарної продукції за звітній період згідно з додатком; - шляхом попередньої оплати, яка здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» у термін до 01 числа звітного періоду у розмірі згідно з додатком №1 до договору (п.4.2); до рахунку на оплату товарної продукції учасником додаються: облікові карти за звітний період та акти звіряння розрахунків на звітні дати (п.4.3).
За умовами п.5.1 договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №521504 від 27.12.2017р. строк (термін) поставки товарів до 31 грудня 2018р.
У розділі VI договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №521504 від 27.12.2017р. сторонами встановлено права та обов'язки згідно яких замовник, зокрема, зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром обсягів, які визначені у додатку №1 до договору, не допускається їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п.6.1.1), виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору (п.6.1.2 договору), а учасник зобов'язаний постачати теплову енергію у гарячій воді/парі на потреби: опалення та вентиляції у період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року: в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у період його дії (п.6.3.1).
Цей договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.2018 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п. 10.1 договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №521504 від 27.12.2017р.).
Додатком №4 до договору №521504 від 27.12.2017р. сторонами погоджено порядок розрахунків за теплову енергію, яким передбачено, що замовник щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Центрі обслуговування клієнтів облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду; акт приймання-передавання товарної продукції, рахунок-фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду (п.2 додатку №4).
Позивачем до матеріалів справи долучено акти звіряння розрахунків за теплову енергію за договором №521504 від 27.12.2017р. між сторонами станом на 01.02.2018р., 01.03.2018р., 01.04.2018р., 01.05.2018р.
Так, відповідно до акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.01.2018р. за договором №521504 від 27.12.2017р. сальдо розрахунків за теплову енергію з урахуванням ПДВ в грн. на 01.01.2018р. становило за даними ПАТ «Київенерго»: дебет - 0,00 грн., кредит - 150565,19 грн.
Вказаний акт звірки підписаний сторонами без будь-яких зауважень або заперечень, відповідачем, відомості, зазначені у акті не заперечуються та не спростовані.
Отже, станом на 01.01.2018р. у позивача була переплата за договором №521504 від 27.12.2017р. в сумі 150565,19 грн.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов договору №521504 від 27.12.2017р., з метою отримання теплової енергії, було перераховано на рахунок відповідача передплату в розмірі 1350578,01 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №73 від 12.02.2018р. на суму 168489,49 грн., №74 від 12.02.2018р. на суму 156593,44 грн., №75 від 12.02.2018р. на суму 86094,72 грн., №1283 від 12.04.2018р. на суму 326726,93 грн., №3040 від 12.04.2018р. на суму 88118,77 грн., №3041 від 12.04.2018р. на суму 49714,92 грн., №3042 від 12.04.2018р. на суму 97620,08 грн., №3043 від 12.04.2018р. на суму 54049,63 грн., №3044 від 12.04.2018р. на суму 323170,03 грн. та банківськими виписками по рахунку від 13.02.2018р.
На підтвердження обсягу та вартості спожитої теплової енергії за період з січня 2018р. по квітень 2018р. позивачем додано до матеріалів справи акти приймання-передання товарної продукції: №1/2018-№521504 від 31.01.2018р. за січень 2018р. на суму 411177,65 грн., №2/2018-№521504 від 28.02.2018р. за лютий 2018р. на суму 464560,62 грн., №3/2018-№521504 від 31.03.2018р. за березень 2018р. на суму 474839,74 грн., №4/2018-№521504 від 30.04.2018р. за квітень 2018р. на суму 125286,79 грн., всього на суму 1475864,80 грн.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017р. № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким буде закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що буде повернуто з володіння та користування ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» після припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго».
Рішенням Київської міської ради від 24.04.2018р. №517/4581 для забезпечення неперервності технологічного процесу виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста Києва та недопущення виникнення позаштатних ситуацій під час опалювального сезону 2018/2019 років вирішено продовжити дію Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2000 № 128/1105, від 21.12.2000 № 129/1106, від 21.12.2000 № 131/1108 (зі змінами, внесеними додатковими угодами від 25.11.2002, від 28.09.2006, від 29.12.2006, від 30.04.2007, від 07.11.2013, від 30.11.2016, від 19.12.2017 відповідно до рішень Київської міської ради від 28.09.2006 № 31/88, від 28.09.2006 № 102/159, від 26.04.2007 № 474/1135, від 23.10.2013 № 274/9762, від 28.07.2016 № 854/854, від 20.06.2017 № 439/2661, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2006 № 1868) (далі - угода), щодо:
- користування майном ТЕЦ № 5 та ТЕЦ № 6, електроенергетичним майном, необхідним для передачі та постачання електричної енергії, майном сміттєспалювального заводу, розташованого на вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва (завод «Енергія»), що є комунальною власністю територіальної громади міста Києва та відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ «Київенерго», до 31 липня 2018 року включно (п.1.1 угоди);
- користування іншим майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, що відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ «Київенерго», крім майна, зазначеного у підпункті 1.1 пункту 1 цього рішення, до 30 квітня 2018 року включно (п.1.2 угоди).
21.05.2018р., у зв'язку з припиненням 30.04.2018р. дії Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 та керуючись ст.652 Цивільного кодексу України сторони уклали додаткові угоди про розірвання договорів №№331238, 521504, 250683 від 27.12.2017р.
У п.1 вказаних додаткових угод, сторони дійшли згоди розірвати з 30.04.2018р. договори №№331238, 521504, 250683 від 27.12.2017р., у зв'язку з чим з вказаної дати припиняються зобов'язання учасника перед замовником щодо здійснення постачання теплової енергії, а грошові зобов'язання замовника, що виникли за договором та залишилися невиконаними на дату підписання цієї угоди, підлягають виконанню до 25.05.2018р.
Також, 30.09.2018 р. між сторонами складено акти звіряння розрахунків за теплову енергію по договорам №№331238, 521504, 250683 від 27.12.2017р., в яких зазначено, що станом на 01.10.2018р. існує переплата позивача на користь відповідача за теплову енергію з урахування ПДВ за договором від 27.12.2017р. №250683 в сумі 5256,14 грн., за договором від 27.12.2017р. №331238 в сумі 65536,58 грн., за договором від 27.12.2017р. №521504 в сумі 79870,34 грн.
Листами №№575-01, 573-01, 574-01 від 17.10.2018р. позивач звернувся до відповідача, в яких вимагав повернути кошти за договорами №№331238, 521504, 250683 від 27.12.2017р. на розрахунковий рахунок позивача.
Водночас, позивачем через Комунальний концерн «Центр комунального сервісу», який визначений, як єдина міська служба для комплексного обслуговування споживачів житлово-комунальних послуг за принципом «єдиного вікна» відповідно до розпорядження Київської міської ради від 18.12.2016р. №1244 направлялися листи до відповідача з вимогою про повернення коштів за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді (листи від №№573-01, 574-01 від 17.10.2018р., отримані «Центром комунального сервісу» 27.11.2018 за вх. №458 та 05.12.2018р. за вх. №470).
Однак, відповідач на момент звернення позивача з даним позовом вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.
З огляду на наведене, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 150633,06 грн. на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.
5. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Дослідивши зміст укладених договорів №№331238, 521504, 250683 про закупівлю товарів від 27.12.2017р., суд дійшов до висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договором про надання житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено факт того, що загальна суму, що була перерахована позивачем в якості оплати за теплову енергію згідно наданих позивачем платіжних доручень, які є первісними документами, за договором №250683 від 27.12.2017р. становить - 101424,15 грн., за договором №331238 від 27.12.2017р. становить - 333328,37 грн., за договором №521504 від 27.12.2017р. становить - 1350578,01 грн.
Водночас, згідно наданих позивачем до матеріалів справи актів приймання-передання товарної продукції відповідачем було поставлено теплову енергію за період з січня 2018р. по квітень 2018р. за договором №250683 від 27.12.2017р. в сумі 107728,25 грн., за договором №331238 від 27.12.2017р. в сумі 354616,50 грн., за договором №521504 від 27.12.2017р. в сумі 1475864,80 грн.
При цьому, згідно актів звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.01.2018р. станом на 01.01.2018р. у відповідача перед позивачем була переплата за договором №250683 від 27.12.2017р. в сумі 11560,24 грн., за договором №331238 від 27.12.2017р. в сумі 86824,71 грн., за договором №521504 від 27.12.2017р. в сумі 150565,19 грн.
Отже, сума здійсненої позивачем переплати за теплову енергію за договором №250683 від 27.12.2017р. становить - 5256,14 грн., за договором №331238 становить - 65536,58.
При цьому, суд не погоджується із заявленою позивачем до стягнення сумою надмірно сплачених грошових коштів за договором №521504 від 27.12.2017р. з огляду на наступне.
Згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Таким чином, при зверненні до суду з відповідними вимогами про стягнення грошових коштів саме позивач має довести факт існування переплати за договором.
Як було встановлено судом вище, позивачем підтверджено перераховано на рахунок відповідача за договором №521504 від 27.12.2017р. передплату в розмірі 1350578,01 грн. згідно платіжних доручень №73 від 12.02.2018р. на суму 168489,49 грн., №74 від 12.02.2018р. на суму 156593,44 грн., №75 від 12.02.2018р. на суму 86094,72 грн., №1283 від 12.04.2018р. на суму 326726,93 грн., №3040 від 12.04.2018р. на суму 88118,77 грн., №3041 від 12.04.2018р. на суму 49714,92 грн., №3042 від 12.04.2018р. на суму 97620,08 грн., №3043 від 12.04.2018р. на суму 54049,63 грн., №3044 від 12.04.2018р. на суму 323170,03 грн. та банківських виписок по рахунку від 13.02.2018р.
Водночас, згідно наданих актів приймання-передання товарної продукції за договором №521504 від 27.12.2017р.: №1/2018-№521504 від 31.01.2018р. за січень 2018р. на суму 411177,65 грн., №2/2018-№521504 від 28.02.2018р. за лютий 2018р. на суму 464560,62 грн., №3/2018-№521504 від 31.03.2018р. за березень 2018р. на суму 474839,74 грн., №4/2018-№521504 від 30.04.2018р. за квітень 2018р. на суму 125286,79 грн. відповідачем було поставлено теплової енергії за період з січня 2018р. по квітень 2018р. на загальну суму 1475864,80 грн. При цьому, у позивача перед відповідачем існувала переплата станом на 01.01.2018р. за договором №521504 від 27.12.2017р. в сумі 150565,19 грн.
Позивач наголошує у позовній заяві, що сума переплати за теплову енергію за договором №521504 від 27.12.2017р. підтверджена актом звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.09.2018р. станом на 01.10.2018р. становить 79870,34 грн.
Суд враховує, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємства та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг, оскільки не є первинним бухгалтерським документом".
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №910/1389/18.
Проте, за висновками суду, з наданих позивачем до позовної заяви первинних документів, починаючи з 01.01.2018р. не є доведеним факт існування переплати за договором №521504 від 27.12.2017р. саме в сумі 79870,34 грн. Зокрема, відомості, які містяться у актах звірок взаємних розрахунків за договором №521504 від 27.12.2017р., станом на 28.02.2018р., 31.03.2018р., 30.04.2018р. не відповідають відомостям, зазначеним у наданих позивачем до справи первинних документах.
Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, здійснивши оцінку наданих доказів на належність, допустимість, достовірність кожного з них окремо, а також достатність і взаємний зв'язок останніх у їх сукупності, дійшов висновку про доведеність позивачем наявності факту переплати за договором №521504 від 27.12.2017р. в сумі 25278,40 грн. (1350578,01 грн. (оплата) + 150565,19 грн. (кредит відповідача перед позивачем станом на 01.01.2018р.) - 1475864,80 грн. (поставка)).
Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст.598 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України). Ці підстави наведено у ст.ст.599-601, 604-609 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Згідно абз.2 пп.1.12 п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», відповідно до частин другої і третьої статті 653 Цивільного кодексу України в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов'язань.
Судом встановлено, що додатковими угодами від 21.05.2018р. договори від 27.12.2017р. №№331238, 521504, 250683 розірвані сторонами з 30.04.2018р. Сторонами погоджено, що з вказаної дати - 30.04.2018р. припиняються зобов'язання енергопостачальної компанії перед абонентом щодо здійснення постачання теплової енергії, а грошові зобов'язання абонента, що виникли за договором та залишаться невиконаними на дату підписання цієї угоди, підлягають виконанню до 25.05.2018р.
За приписами частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Водночас, суд зазначає, що у даному випадку між сторонами припинили існувати договірні відносини у зв'язку з тим, що відповідач з 01.05.2018р. втратив підстави виступати стороною в договорах про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) №№331238, 521504, 250683 від 27.12.2017р., а відтак, до вказаних правовідносин мають бути застосовані правові норми, визначені главою 83 ЦК України, яка встановлює загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
За положеннями до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
- повернення виконаного за недійсним правочином;
- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
- повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Як вбачається з зазначеної норми, цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Суд зазначає, що норми розділу 83 Цивільного кодексу України (Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) є загальними нормами, що регулюють зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, що можуть слугувати засобом регулювання правовідносин за відсутності спеціальних норм.
При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24 вересня 2014 року у справі №6-122цс14, відповідно до змісту ст.1212 Цивільного кодексу України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Разом з тим, оскільки між сторонами у справі було укладено договори, на підставі яких позивачем було сплачено кошти, що позивач просить стягнути, однак зобов'язання за цими договорами припинились у зв'язку з неможливістю виконання та їх розірванням за згодою сторін, в тому числі зобов'язання відповідача щодо надання послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді, за яким відповідачем було набуто грошові кошти, зокрема, у надмірному розмірі 96071,12 грн., суд доходить висновку, що у зв'язку з припиненням зобов'язання за такими договорами, правова підстава набуття відповідачем коштів від позивача відпала, а отже майно - грошові кошти - є таким, що збережене відповідачем без достатньої правової підстави.
З огляду на наведене, за відсутності спеціальних норм, які регулюють порядок повернення грошових коштів за договором про надання послуг, правова підстава набуття яких відпала, позивач вправі вимагати повернення йому безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за ст.1212 Цивільного кодексу України.
Водночас, судом прийнято до уваги те, що відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).
Як наслідок, решту аргументів відповідача суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.
За таких обставин, виходячи з того, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про надмірно сплачених грошових коштів за договором №521504 від 27.12.2017р. в сумі 54591,94 грн. є неправомірним, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 96071,12 грн.
Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, м.Київ до Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» м.Курахове про стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 150633,06 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» (85612, Донецька обл., Мар'їнський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34, ЄДРПОУ 00131305) на користь Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого (01052, м.Київ, вул.Ярославів Вал, буд. 40, р/р № 35220259016968 , МФО 820172 код 02214171 банк ДКСУ у м.Києві, ЄДРПОУ 02214171) надмірно сплачені кошти в сумі 96071,12 грн., судовий збір в сумі 1441,07 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 05.09.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 09.09.2019р.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Г.В. Левшина