вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.09.2019м. ДніпроСправа № 904/2804/19
За позовом Приватного акціонерного товариства "Запорожкокс", м. Запоріжжя
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення шкоди, завданої нестачею вантажу в сумі 993 грн. 66 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Приватне акціонерне товариство "Запорожкокс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 06.06.2019 № 19/108-1, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" шкоду, завдану недостачею вантажу в розмірі 993 грн. 66 коп., відповідно до комерційного акту № 460005/641 від 01.05.2019.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час перевезення відповідачем вантажу відбулась його часткова втрата.
Ухвалою господарського суду від 08.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не надав.
Згідно із поштовими повідомленнями, долученими до матеріалів справи, ухвала господарського суду про відкриття провадження у справі від 08.07.2019 отримана регіональною філією "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 15.07.2019, Акціонерним товариством "Українська залізниця" - 16.07.2019.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.
25.07.2019 на адресу суду електронною поштою надійшло клопотання позивача про доручення до матеріалів справи витребуваних судом доказів.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
27.07.2018 між Приватним акціонерним товариством "Запоріжкокс" (покупець) та Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь» - Металургійний завод (постачальник) укладено договір №18/149 (надалі - договір), згідно п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити вугільну продукцію (далі - товар), виробництва ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варварівська»: вугільний концентрат марки К з граничними показниками якості: зола (max) - 9%, волога (max) - 10,5%, сірка (max) - 0,8%, якщо інше не вказано у додаткових угодах та специфікаціях.
Відповідно до п. 2.1 договору ціна, обсяг та строки поставки товару зазначаються у специфікаціях, які підписуються сторонами, скріплюються печатками сторін та є невід'ємною частиною договору.
За умовами п. 3.3 договору ціна товару, визначена на дату поставки, що відповідає додатковим угодам (специфікаціям) до договору зазначається у рахунках, що виставляються постачальником відповідно до умов даного договору, у гривні.
Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника (п. 3.5 договору).
Відповідно до п. 2 Специфікації від 28.03.2019 (додаток № 9 до договору) постачальник зобов'язався поставити покупцю концентрат вугілля кам'яного для коксування марки К групи К1 0-100, виробництва ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варварівська».
25.04.2019 у межах договору та Специфікації від 28.03.2019 на адресу позивача (вантажоодержувача) направлена партія концентрату вугільного марки К у п'яти вагонах за залізничною накладною № 49478332 (вантажовідправник ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варварівська»).
01.05.2018 на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці складено комерційний акт № 460005/641 на додаток до акту загальної форми ст. Запоріжжя-Ліве № 33364 від 30.04.2019 про наявність виїмок та нестачу вантажу у вагоні № 56327869.
Так, у комерційному акті № 460005/641 від 01.05.2019 зафіксовано, що вагон № 56327869 вантажопідйомністю 70 т прибув поїздом № 2501. Вагон у технічному стані справний.
У розділі "Д" (Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку) комерційного акту зазначено: «На підставі акту загальної форми № 33364 від 30.04.2019 ст. Запоріжжя-Ліве проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу зі зважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 085 повірка 11.02.2019; за документом значиться тара 22700кг, нетто 69500 кг; фактично виявилося: брутто 91350 кг, тара з документу 22700 кг, нетто 68650 кг, що менше документу на 850 кг. В комерційному відношенні навантаження у вагоні шапкоподібне, нижче рівня бортів на 20-30 см. Вантаж маркований катком-ущільнювачем та поперечними смугами, що відповідає перевізному документу. Над 1-7 люками порушене маркування, виїмка довжиною 900 см шириною 280 см глибиною 15-20 см. Відсутній вантаж у вагоні вміститися міг».
Згідно п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, з урахуванням норми нестачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, нестача у вагоні № 56327869 складає: 850 кг (виявлена недостача) - 695 кг (норма недостачі) = 155 кг.
Загальна вартість недостачі у вагоні № 56327869, згідно розрахунку позивача, складає 993 грн. 66 коп.
Позивач розрахував вартість недостачі вантажу та просить стягнути її з відповідача, що і є причиною виникнення спору.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частини 1, 2 ст. 306 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
За норами ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (частини 2, 3 ст. 308 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Згідно ст. ст. 110, 111, 113 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут) залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли, зокрема, вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу (абз. 3 та 4 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення).
Залізниця прийняла вагон № 56327869 без будь-яких зауважень щодо повноти завантаження, його технічного стану. Наведене свідчить, що на момент передачі вказаного вагону з вантажем залізниці до перевезення були відсутні будь-які зазори, нещільності тощо, що могли привести до втрати вантажу при перевезенні.
За вказаних обставин, відповідальність за втрату вантажу під час перевезення слід покласти на залізницю.
Так, ст. 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема обставин невідповідності маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України. Зокрема даною нормою закону передбачено, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно п. 14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими для сторін правилами.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів передбачено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: при перевезенні мінерального палива. Для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки, норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто.
Оскільки вантаж - концентрат вугільний є мінеральним твердим паливом, тому норма недостачі становить 1% маси, зазначеної у перевізних документах.
Судом встановлено, що з урахуванням норми недостачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, загальна вагова недостача концентрату вугільного марки К у вагоні № 56327869 склала 155 кг.
Відповідно до рахунку-фактури ТОВ «Донецьксталь» - Металургійний завод» № 18149 від 25.04.2019 вартість 1 тонни концентрату вугільного марки К складає 6 410 грн. 69 коп. з ПДВ.
Враховуючи вартість 1 тонни вугілля кам'яного з ПДВ, вартість недостачі у вагоні № 56327869 склала 993 грн. 66 коп. та правильно розрахована позивачем.
Згідно ст.130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до наявних у матеріалах справи документів вантаж був відправлений у належній кількості, однак при прибутті вантажу комерційним актом встановлена недостача такого вантажу.
Враховуючи те, що вантаж був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень, відповідальність за недостачу, що утворилась під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди. Перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях.
Відповідач, в порушення ст.ст.73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не довів обставин, які звільняють його від відповідальності за недостачу вантажу.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108, код ЄДРПОУ ВП: 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224) 993 грн. 66 коп. (дев'ятсот дев'яносто три грн. 66 коп.) шкоди, завданої недостачею вантажу, 1 921 грн. 00 коп. (одну тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 09.09.2019
Суддя І.А. Рудь