проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"02" вересня 2019 р. Справа № 905/597/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.,
за участі секретаря судового засідання Гончарова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вх. № 2089 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 06.06.2019 у справі № 905/597/19 (прийняте у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Лейбою М.О., повний текст рішення складено та підписано 06.06.2019)
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ,
до Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа", с.Щурове, м.Лиман, Донецька область,
про стягнення 2123896,86 грн,
В квітні 2019 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" 2123896,86 грн, з яких інфляційні втрати у розмірі 1749796,71 грн, 3% річних у розмірі 374100,15 грн, за невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором комісії №12/05-471 від 01.10.2005 та за тривале невиконання рішення Господарського суду Донецької області від 09.11.2009 у справі №2/79.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.06.2019 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" інфляційні втрати у розмірі 1587771,34 грн, 3% річних у розмірі 374100,15 грн, судовий збір в розмірі 29428,07 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 06.06.2019 у справі № 905/597/19 в частині відмови у стягненні інфляційних втрат у розмірі 162025,37 грн та прийняти нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі, заявленому позивачем. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача.
Скарга обґрунтована тим, що заборгованість у розмірі 146052,87 грн (в частині основного боргу) була сплачена відповідачем 19.09.2017, тобто після 15-го числа місяця, отже інфляційні втрати за вересень 2017 року повинні бути нараховані на суму боргу, що включає 146052,87 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, при причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи ухвалою суду від 01.08.2019.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 01.10.2005 між Дочірнім підприємством "Газ-тепло" та Закритим акціонерним товариством "Горлівськтепломережа" було укладено договір комісії № 12/05-471, згідно з яким позивач доручає, а відповідач бере на себе зобов'язання укласти від свого імені правочини з реалізації теплової енергії, відповідно до умов цього договору, зі споживачами за рахунок позивача.
На виконання умов договору позивачем у період з жовтня 2005р. по квітень 2006р. було передано відповідачу теплову енергію на загальну суму 58057700,19 грн, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі від 31.10.2005 на суму 2954396,10 грн, від 30.11.2005 на суму 7280265,42 грн, від 31.12.2005 на суму 9242767,08 грн, від 31.01.2006 на суму 14045488,80 грн, від 31.03.2006 на суму 12463755,41 грн, від 31.03.2006 на суму 9442457,69 грн, від 30.04.2006 на суму 2628569,69 грн.
В свою чергу, Закрите акціонерне товариство "Горлівськтеплоенерго" прийняло обумовлену у договорі кількість теплової енергії та реалізувало її кінцевим споживачам.
Відповідач зобов'язання за договором комісії № 12/05-471 від 01.10.2005 виконав частково та перерахував грошові кошти на загальну суму 53546351,47 грн, у зв'язку з чим за даними позивача за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 4511348,72 грн.
Факт наявності заборгованості за вказаним договором був предметом дослідження у судовій справі №2/79.
Так, рішенням Господарського суду Донецької області від 09.11.2009 у справі №2/79, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.03.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2010, за позовом Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Закритого акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" про стягнення 7729763,65 грн, позов задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" на користь Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" заборгованість в розмірі 4511348,72 грн, індекс інфляції в розмірі 2030160,89 грн, 3% річних в розмірі 324817,10 грн, витрати по сплаті державного мита в розмірі 22651,57 грн, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 104,81 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.
На виконання рішення Господарського суду Донецької області від 09.11.2009 у справі №2/79 видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.05.2010 замінено Дочірнє підприємство "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" його правонаступником - Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Закрите акціонерне товариство "Горлівськтепломережа" (ЄДРПОУ 03337007) змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Горлівськтепломережа" (ЄДРПОУ 03337007).
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Індекс інфляції та 3% річних від простроченої суми підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18.
Як вже зазначалось, рішенням Господарського суду Донецької області від 09.11.09 у справі №2/79 (залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.03.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2010), встановлено наявність у відповідача заборгованості з основного боргу перед позивачем у розмірі 4511348,72 грн, задоволено вимоги щодо стягнення з відповідача нарахованих 3% річних за період з 26.05.2007 по 19.10.2009 та інфляційних витрат за період з 01.06.2007 по 01.10.2009, з огляду на порушення строків оплати вказаного основного грошового зобов'язання, на підставі приписів ст.625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до довідки щодо стану заборгованості ЗАТ "Горлівськтепломережа" за договором №12/05-471, який був укладений ДП "Газ Тепло" НАК "Нафтогаз України", відповідачем перераховано 806 924,73 грн, а саме: 19.09.2017 - 168809,25 грн, 08.12.2017 - 638115,48 грн.
На підставі ст.534 ЦК України позивачем кошти у розмірі 22756,38 грн зараховано в погашення державного мита та витрат по оплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а 784168,35 грн в рахунок основного боргу, що стягнуті рішенням Господарського суду Донецької області від 09.11.2009 у справі №2/79, в зв'язку з чим несплачений станом на дату подання позову залишок основного боргу становить 3727180,37 грн.
Згідно наданого позивачем в межах даної справи розрахунку, інфляційні втрати в сумі 1749796,71 грн нараховані на суму 146052,87 грн за період з березня 2016р. по вересень 2017р., на суму 638115,48 грн за період з березня 2016р. по листопад 2017р., на суму 3727180,37 грн за період з березня 2016р. по лютий 2019р.
3% річних в сумі 374100,15 грн нараховані позивачем на суму 4511348,72 грн за період з 29.03.2016р. по 18.09.2017р., на суму 4365295,85 грн за період з 19.09.2017р. по 07.12.2017р., на суму 3727180,37 грн за період з 08.12.2017р. по 28.03.2019р.
Апелянтом рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3% річних не оскаржуються, тому не переглядається колегією суддів.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи суму інфляційних втрат заявлених до стягнення, послався на те, що позивачем невірно визначений період для нарахування інфляційних нарахувань, наданий розрахунок є арифметично не вірним, оскільки позивачем до періоду нарахування інфляційних втрат на суму 146052,87 грн включено вересень 2017р., у якому зобов'язання у сумі 146052,87 грн припинилось.
Однак, колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
В Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція); у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Таким чином, інфляційні втрати підлягають нарахуванню за місяць та відповідно до положень ст. 625 ЦК України можуть бути стягнуті за весь час прострочення боржником грошового зобов'язання.
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Наведений правовий висновок підтверджено постановами Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №904/2156/18, від 24.01.2018 у справі №910/24266/16.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість у розмірі 146052,87 грн була сплачена відповідачем 19.09.2017, отже інфляційні втрати за вересень 2017 року нараховуються на суму боргу, з урахуванням суми 146052,87 грн.
Колегія суддів, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з березня 2016 року по вересень 2017 року, вважає суму у розмірі 1749796,71 грн, заявлених до стягнення, правомірною та обґрунтованою, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні інфляційних втрат у розмірі 162025,37 грн підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позову щодо стягнення 162025,37 грн інфляційних.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в зв'язку з чим рішення Господарського суду Донецької області від 06.06.2019 у справі № 905/597/19 в частині відмови у стягненні інфляційних втрат у розмірі 162025,37 грн слід скасувати та прийняти нове рішення, яким вимоги в цій частині задовольнити.
Відповідно до п.п.б) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції рішення суду скасовано частково, суд здійснює новий розподіл судових витрат у даній справі в частині задоволення позову.
Керуючись статтями 269, 270, п.2 статті 275, п.4 ч.1 ст.277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.
Рішення Господарського суду Донецької області від 06.06.2019 у справі № 905/597/19 в частині відмови у стягненні інфляційних втрат у розмірі 162025,37 грн скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" (84453, Донецька область, м.Лиман, с.Щурове, вул.Соборна, буд.139, ЄДРПОУ 03337007) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ 31301827) 162025,37 грн інфляційних втрат та 2430,38 грн судових витрат за подання позовної заяви.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" (84453, Донецька область, м.Лиман, с.Щурове, вул.Соборна, буд.139, ЄДРПОУ 03337007) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ 31301827) 3645,57 грн судових витрат за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 09.09.2019.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя І.В. Тарасова
Суддя В.О. Фоміна