вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"03" вересня 2019 р. Cправа № 902/121/17
Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
до: Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут"
про банкрутство
за участю :
АТ "ВТБ Банк": Верещак В.М., за довіреністю
ПАТ "Альфа-Банк": Дубров Д.Г., за довіреністю
Антимонопольного комітету України : Драпак Ю.П., за довіреністю
ПАТ "Укрсоцбанк": Огородник В.В., за довіреністю
ВАТ "Вінніфрут": Слюсар О.В., за довіреністю
арбітражний керуючий Ющенко В.М., за посвідченням
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/121/17 за заявою ПАТ "Альфа-Банк" до ВАТ "Вінніфрут" про визнання банкрутом.
Ухвалою суду від 08.02.2017 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Вінніфрут", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ющенко В.М.
Ухвалою суду від 05.04.2017 року визнано грошові вимоги ПАТ "РВС Банк" до боржника у розмірі: 168 154 817,26 грн., як такі, що забезпечені майном боржника; 2 928 729,59 грн. (заборгованість зі сплати процентів) - четверта черга задоволення вимог кредиторів; 3 200, 00 грн. судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів. Зобов'язано розпорядника майно внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно Договору застави №435/ЗМ-3 від 18.01.2006 р., Договору застави №435/ЗМ-2 від 18.01.2006 р., Договору застави №435/ЗМ-6 від 14.06.2006 р., Договору застави №435/ЗМ-4 від 19.04.2006 р., Договору застави №435/ЗМ-5 від 27.04.2006 р.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2017 року ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.04.2017 року в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ «РВС Банк» скасовано частково. Прийнято в цій частині нову ухвалу, якою заяву ПАТ "РВС Банк" від 27.02.2017р. (вх.№ 06-54/54/17 від 10.03.2017р.) задоволено частково; визнано грошові вимоги ПАТ "РВС Банк" до боржника у розмірі: 29 788 256,02 грн., як такі, що забезпечені майном боржника; 141 295 290,83 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів; 3 200,00 грн. судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів. В решті ухвалу в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ «РВС Банк» залишено без змін.
25.05.2017 року до суду від ПАТ "РВС Банк" надійшла заява б/н від 25.05.2017 року (вх. № 06-52/5081/17 від 25.05.2017 року) про відмову від вимог, що забезпечені заставою у справі, в якій заявник посилаючись на відсутність предмету застави просить віднести усі грошові вимоги банку до вимог четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 14.02.2018 року суддею Тісецьким С.С., окрім іншого, справу №902/121/17 прийнято до провадження; заяву ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" від 25.05.2017 року (вх. № 06-52/5081/17 від 25.05.2017 року) про відмову кредитора від вимог, що забезпечені заставою у даній справі призначено до розгляду на 05.03.2018 року.
При цьому, в зв'язку з направленням справи до судів вищих інстанцій, залишилась не розглянутою, зокрема, заява ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" від 25.05.2017 року про відмову кредитора від вимог, що забезпечені заставою.
11.10.2018 року матеріали справи надійшли до суду та ухвалою суду від 16.10.2018 року вказану вище заяву призначено до розгляду на 19.11.2018 року.
Ухвалою суду від 19.11.2018 року, враховуючи неявку в судове засідання представника заявника, розгляд заяви ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" від 25.05.2017 року було призначено на 12.12.2018 року.
Разом з тим, призначене судове засідання не відбулось, в зв'язку з направленням матеріалів справи до Північно-західного апеляційного господарського суду.
13.05.2019 року матеріали справи надійшли до Господарського суду Вінницької області.
Разом з тим, станом на 13.05.2019 року суддя Тісецький С.С. перебував у відпустці.
20.05.2019 року суддя Тісецький С.С. вийшов із відпустки.
Ухвалою суду від 20.05.2019 року, окрім іншого, поновлено провадження у справі; розгляд заяви ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" від 25.05.2017 року про відмову кредитора від вимог, що забезпечені заставою призначено на 25.06.2019 року. Явку в судове засідання представників кредиторів, боржника, розпорядника майна визнано обов'язковою.
Ухвалою суду від 25.06.2019 року, враховуючи неявку в судове засідання представника заявника, заяву ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" від 25.05.2017 року (вх. № 06-52/5081/17 від 25.05.2017 року) про відмову кредитора від вимог, що забезпечені заставою - призначено до розгляду на 03.09.2019 року. Явку в судове засідання представника заявника, боржника та розпорядника майна визнано обов'язковою.
В судове засідання на визначену дату з'явились арбітражний керуючий, представники боржника та кредиторів: АТ "ВТБ Банк", ПАТ "Альфа-Банк", Антимонопольного комітету України та ПАТ "Укрсоцбанк".
Заявник - ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" повноважного представника в судове засідання не направив, будь-яких заяв, клопотань чи письмових пояснень щодо поважності причин неявки до суду не подав. Про дату, час та місце розгляду справи заявник повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень № 621 від 01.07.2019 року, списком згрупованих поштових відправлень №1789 та витягом з сайту ПАТ "Укрпошта" (розділ відстеження), згідно якого поштове відправлення отримано заявником 04.07.2019 року.
В ході розгляду справи арбітражний керуючий зазначила, що заява ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" від 25.05.2017 року про відмову кредитора від вимог, що забезпечені заставою підлягає залишенню без розгляду, в зв'язку з черговою неявкою в судове засідання представника заявника.
Представник боржника зазначила, що загадана заява банку не відповідає вимогам ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, статті 23.
Інші учасники справи поклались на розсуд суду щодо заяви ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк".
Суд, заслухавши учасників провадження та дослідивши наявні матеріали справи, дійшов наступного висновку з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно ст. 124 Конституції України та ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Суд зазначає, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Так, як зазначено раніше, заява ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" від 25.05.2017 року про відмову кредитора від вимог, що забезпечені заставою - неодноразово призначалась до розгляду, зокрема, ухвалами суду від 20.05.2019 року та від 25.06.2019 року було визнано обов'язковою явку в судове засідання представника заявника.
Разом з тим, заявником вимоги ухвали суду щодо явки в судові засідання повноважного представника проігноровано; також не надано до суду і будь-яких заяв, клопотань чи письмових пояснень щодо неможливості виконання вимог суду та щодо поважності причин неявки представника заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У відповідності до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням наведених вище обставин та положень закону, враховуючи невиконання вимог ухвал суду та неявку в судові засідання представника заявника, відсутність пояснень якого позбавляє суд можливості всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, і, як наслідок, винести об'єктивне та правосудне рішення у даній справі, суд дійшов висновку про залишення заяви ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" від 25.05.2017 року (вх. № 06-52/5081/17 від 25.05.2017 року) про відмову кредитора від вимог, що забезпечені заставою - без розгляду.
Принагідно суд роз'яснює, що відповідно до ч.4 ст.226 ГПК Україна, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 2, 18, 226 (п.4 ч.1), 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" від 25.05.2017 року (вх. № 06-52/5081/17 від 25.05.2017 року) про відмову кредитора від вимог, що забезпечені заставою у справі № 902/121/17 - залишити без розгляду.
2. Ухвалу надіслати згідно переліку рекомендованим листом.
Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256, пп. 17.5 п. 17 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. 12 прим:
1 - до справи;
2 - ВАТ Вінніфрут", 22400, вул. Фрунзе, 45, м. Калинівка, Калинівсьий р-н, Вінницька обл.;
3 - ПАТ "Альфа-Банк", 01001, вул. Десятинна, 4/6, м. Київ;
4 - ПАТ "Комерційний Банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вул. Січових Стрільців, 15, м. Київ, 04053;
5 - ПАТ "РВС БАНК", вул. Введенська, 29/58, м. Київ, 04071;
6 - АТ "Укрсоцбанк", вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150;
7 - ПАТ "Банк "Київська Русь", вул. Хорива, 11-А, м. Київ, 04071;
8 - АТ "ВТБ Банк", бул. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, м. Київ, 01004;
9 - Управління ВД ФСС України у Вінницькій області, вул.Зодчих, 22, м. Вінниця, 21037;
10 - ГУ ДФС у Вінницькій області, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21028;
11 - Антимонопольний комітет України, 03680, м. Київ-35, вул. Митрополита Василя Липківського, 45;
12 - Арбітражний керуючий Ющенко В.М., АДРЕСА_1