вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"03" вересня 2019 р. Cправа № 902/121/17
Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
до: Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут"
про банкрутство
за участю :
арбітражний керуючий Ющенко В.М., за посвідченням
АТ "ВТБ Банк": Верещак В.М., за довіреністю
ПАТ "Альфа-Банк": Дубров Д.Г., за довіреністю
Антимонопольного комітету України : Драпак Ю.П., за довіреністю
ПАТ "Укрсоцбанк": Огородник В.В., за довіреністю
ВАТ "Вінніфрут": Слюсар О.В., за довіреністю
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/121/17 за заявою ПАТ "Альфа-Банк" до ВАТ "Вінніфрут" про визнання банкрутом.
Ухвалою суду від 08.02.2017 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Вінніфрут", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ющенко В.М.
Ухвалою суду від 11.05.2017 року визнано грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк" до боржника у розмірі: 949 768 556,47 грн., як такі, що забезпечені майном боржника; 3 200, 00 грн. судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів.
11.09.2018 року до суду від ПАТ "ВТБ Банк" надійшла заява № 5221/1-2 від 07.09.2018 року про відмову від забезпечення, в порядку п. 2 ч. 2 ст. 23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій заявник просить суд: задоволити заяву про відмову від забезпечення за наступними договорами: іпотечним договором від 01.07.2008 року № 3864, договором застави майнових прав № 100.2.3-01/185з-08 від 01.07.2008 року, договором застави № 100.2.3-01/187з-08з від 01.07.2008 року, договором застави майнових прав № 100.2.3-01/186з-08 від 01.07.2008 року, укладеним між банком та ОСОБА_1 (майновий поручитель); не враховувати майно, що передане в заставу ОСОБА_1 , який не є учасником справи про банкрутство та майно якого не потрапляє в ліквідаційну масу; розподілити грошові вимоги АТ "ВТБ Банк" в наступній черговості: 518 716 603,57 грн. - вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника; 423 267 704,90 грн. - четверта черга задоволення вимог кредитора; 7 784 248,00 грн. - шоста черга задоволення вимог кредитора (всього вимоги у розмірі 949 768 556,47 грн.); та 3 200,00 грн. судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 14.09.2018 року, в зв'язку з направленням матеріалів справи до суду касаційної інстанції, відкладено вирішення питання про прийняття заяви ПАТ "ВТБ Банк" № 5221/1-2 від 07.09.2018 року про відмову від забезпечення у справі №902/121/17, до повернення матеріалів зазначеної справи до Господарського суду Вінницької області.
В подальшому, ухвалою суду від 19.11.2018 року, зокрема, залишено без розгляду заяву арбітражного керуючого Ющенко В.М. про звільнення від виконання обов'язків розпорядника майна у справі № 902/121/17 та відмовлено у задоволенні заяв арбітражних керуючих Василика В.В., Гладія О. В . , Ліфлянчик Л . В. , Пархоменко Т.В., Сокола О.Ю., Сиволобова М.М., Рудого А. М. , Кошовського С.В. , Бережного О.І. , про згоду на участь у справі № 902/121/17.
Ухвалою суду від 19.11.2018 року було призначено до розгляду заяву АТ "ВТБ Банк" №5221/1-2 від 07.09.2018 року про відмову від забезпечення, в порядку п. 2 ч. 2 ст. 23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справі на 12.12.2018 року; зобов'язано заявника надати до суду докази на підтвердження доводів щодо дублювання в договорах забезпечення заставного майна та належності майна ОСОБА_1 , про що йдеться у заяві № 5221/1-2 від 07.09.2018 року.
21.12.2018 року до суду від АТ "ВТБ Банк" надійшло додаткове пояснення б/н від 07.12.2018 року до заяви про відмову від забезпечення, в порядку п. 2 ч. 2 ст. 23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якому заявник просить суд: задоволити заяву про відмову від забезпечення за наступними договорами: іпотечним договором від 01.07.2008 року № 3864, договором застави майнових прав № 100.2.3-01/185з-08 від 01.07.2008 року, договором застави № 100.2.3-01/187з-08з від 01.07.2008 року, договором застави майнових прав № 100.2.3-01/186з-08 від 01.07.2008 року, укладеного між банком та ОСОБА_1 (майновий поручитель); розподілити грошові вимоги АТ "ВТБ Банк" в наступній черговості: 586 900 168,75 грн. - вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника; 423 267 704,90 грн. - четверта черга задоволення вимог кредитора; 7 784 248,00 грн. - шоста черга задоволення вимог кредитора (всього вимоги у розмірі 1 017 952 121,65 грн.); та 3 200,00 грн. судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів.
Разом з тим, призначене судове засідання не відбулось, в зв'язку з направленням матеріалів справи до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою арбітражного керуючого Василика В.В. на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 19.11.2018 року.
13.05.2019 року матеріали справи надійшли до Господарського суду Вінницької області.
Станом на 13.05.2019 року суддя Тісецький С.С. перебував у відпустці.
20.05.2019 року суддя Тісецький С.С. вийшов із відпустки.
Ухвалою суду від 20.05.2019 року, окрім іншого, поновлено провадження у справі; розгляд заяви АТ "ВТБ Банк" про відмову від забезпечення, в порядку п. 2 ч. 2 ст. 23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" призначено на 25.06.2019 року.
Ухвалою суду від 25.06.2019 року заяву АТ "ВТБ Банк" № 5221/1-2 від 07.09.2018 року про відмову від забезпечення, в порядку п. 2 ч. 2 ст. 23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у даній справі - призначено до розгляду на 03.09.2019 року. Зобов'язано заявника - АТ "ВТБ Банк" надати до суду письмове пояснення щодо наявної різниці розміру суми визнаних кредиторських вимог банку (949 768 556,47 грн.) від суми, що заявлена у заяві про відмову від забезпечення (1 017 952 121,65 грн).
В ході судового розгляду 03.09.2019 року, представник АТ "ВТБ Банк" підтримав вимоги заяви про відмову від забезпечення, в порядку п. 2 ч. 2 ст. 23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Арбітражний керуючий зазначила, що дана заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки заявником не надано докази, що неодноразово витребовувались судом.
Представник АТ "ВТБ Банк" заперечив щодо залишення без розгляду даної заяви.
Інші учасники справи поклались на розсуд суду щодо заяви ПАТ "ВТБ Банк".
Суд, заслухавши учасників провадження та дослідивши наявні матеріали справи, дійшов наступного висновку з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При цьому, згідно ч.ч. 1,5 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Так, судом з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору у даній справі від заявника було витребувано докази, необхідні для розгляду заяви про відмову від забезпечення, в порядку п. 2 ч. 2 ст. 23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у даній справі, зокрема і пояснення щодо різниці розміру суми визнаних кредиторських вимог банку (949 768 556,47 грн.) від суми, що заявлена у заяві про відмову від забезпечення (1 017 952 121,65 грн).
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Суд зазначає, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У відповідності до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Разом з тим, заявником вимоги ухвали суду проігноровано, витребувані докази до суду не надано; також не надано до суду і будь-яких заяв, клопотань чи письмових пояснень щодо неможливості надання витребуваних судом доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням наведених вище обставин та положень закону, враховуючи неподання витребуваних судом доказів, відсутність яких позбавляє суд можливості всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги заяви, і, як наслідок, винести об'єктивне та правосудне рішення у даній справі, суд дійшов висновку про залишення заяви ПАТ "ВТБ Банк" № 5221/1-2 від 07.09.2018 року про відмову від забезпечення, в порядку п. 2 ч. 2 ст. 23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - без розгляду.
Принагідно суд роз'яснює, що відповідно до ч.4 ст.226 ГПК Україна, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 2, 18, 226 (п.4 ч.1), 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву ПАТ "ВТБ Банк" № 5221/1-2 від 07.09.2018 року про відмову від забезпечення, в порядку п. 2 ч. 2 ст. 23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справі № 902/121/17 - залишити без розгляду.
2. Ухвалу надіслати згідно переліку рекомендованим листом.
Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256, пп. 17.5 п. 17 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. 12 прим:
1 - до справи;
2 - ВАТ Вінніфрут", 22400, вул. Фрунзе, 45, м. Калинівка, Калинівсьий р-н, Вінницька обл.;
3 - ПАТ "Альфа-Банк", 01001, вул. Десятинна, 4/6, м. Київ;
4 - ПАТ "Комерційний Банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вул. Січових Стрільців, 15, м. Київ, 04053;
5 - ПАТ "РВС БАНК", вул. Введенська, 29/58, м. Київ, 04071;
6 - АТ "Укрсоцбанк", вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150;
7 - ПАТ "Банк "Київська Русь", вул. Хорива, 11-А, м. Київ, 04071;
8 - АТ "ВТБ Банк", бул. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, м. Київ, 01004;
9 - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, вул.Зодчих, 22, м. Вінниця, 21037;
10 - ГУ ДФС у Вінницькій області, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21028;
11 - Антимонопольний комітет України, 03680, м. Київ-35, вул. Митрополита Василя Липківського, 45;
12 - Арбітражний керуючий Ющенко В.М., АДРЕСА_1 .