вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" вересня 2019 р. Справа№ 910/995/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Хрипуна О.О.
Чорногуза М.Г.
секретар судового засідання Мельничук О.С.,
представники сторін:
від позивача - Перевертун В.Г.,
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи 1 - Лінніченко Д.О.,
від третьої особи 2 - Жекова Г.І.,
розглядає апеляційні скарги
Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 (повний текст ухвали складено 07.06.2019)
про закриття провадження у справі в частині витрат на правову допомогу
у справі №910/995/19 (суддя Курдельчук І.Д.)
та на додаткову ухвалу від 25.06.2019
у справі №910/995/19 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
За позовом Національного банку України
до Приватного акціонерного товариства "Київенерго"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1. Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
2. Комунальний концерн "Центр комунального сервісу"
про зобов'язання вчинити дії, -
У лютому 2019 року Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київенерго" про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 року провадження у справі закрито за відсутністю предмета спору.
Ухвала суду першої інстанції від 06.06.2019 року мотивована тим, що заявлена позовна вимога, яка направлена на захист права споживача за договором бути обізнаним про належні рахунки постачальника послуги, вичерпала актуальність і предмет спору у справі припинив свого існування, оскільки між споживачем та постачальником не залишилось неврегульованих питань щодо предмета спору. Крім того, місцевим господарським судом щодо судових витрат встановлено, що спір виник внаслідок неправильних дій третьої особи комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», яка, як новий кредитор, своєчасно не повідомила споживача, то понесені по справі господарські витрати в частині оплати професійної правничої допомоги покладаються на неї.
18.06.2019 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява Комунального концерну "Центр комунального сервісу" про ухвалення додаткового рішення справі №910/995/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 року заяву Комунального концерну "Центр комунального сервісу" про ухвалення додаткового рішення задоволено. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Комунального концерну "Центр комунального сервісу" 900 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала суду першої інстанції від 25.06.2019 року мотивована тим, що в резолютивній частині ухвали від 06.06.2019 року місцевий господарський суд не зазначив грошової суми витрат на професійну правничу допомогу, присудженої до стягнення, а тому заява комунального концерну "Центр комунального сервісу" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/995/19 підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою від 06.06.2019 року та додатковою ухвалою від 25.06.2019 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 року у справі №910/995/19 та відмовити в задоволенні заяви Комунальний концерн "Центр комунального сервісу" про ухвалення додаткового рішення, та змінити ухвалу від 06.06.2019 року шляхом виключення з мотивувальної частини ухвали висновку про виникнення спору між Позивачем та Відповідачем внаслідок неправильних дій Третьої особи 1.
Також апелянт просив в порядку ч. 10, ст. 246 ГПК України постановити окрему ухвалу відносно судді Господарського суду міста Києва Кирилюк Т.Ю. за допущення грубих порушень норм процесуального права у вигляді постановлення непередбаченої процесуальним законом додаткової ухвали, та інших грубих помилок при застосуванні процесуального закону.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевий господарський суд в ухвалі від 06.06.2019 року без жодного правового обґрунтування зробив безпідставний висновок, що даний спір між позивачем та відповідачем виник внаслідок неправильних дій не сторони у справі, а третьої особи 1. На думку апелянта процесуальним законодавством не передбачено покладання на учасників судового процесу господарських витрат. Також на думку скаржника, ОСОБА_1 не включена до Єдиного реєстру адвокатів України. Й наостанок скаржник зазначає, що процесуальний закон не передбачає компенсації судових витрат третім особам у випадку закриття провадження.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 року у справі №910/995/19 та на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 року у справі №910/995/19, розгляд справи призначено на 05.09.2019 року.
29.07.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від третьої особи 1 надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, в якому просило долучити лист №406 від 10.07.2019 року НААУ ради адвокатів міста Києва.
07.08.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги в частині вимог про зміну ухвали Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 року шляхом виключення з мотивувальної частини ухвали висновку про виникнення спору між позивачем та відповідачем внаслідок неправильних дій третьої особи 1 та покладення усіх судових витрат на позивача.
12.08.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від третьої особи 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому остання просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвали суду першої інстанції від 06.06.2019 року та 25.06.2019 року.
16.08.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від третьої особи 1 надійшли пояснення в яких остання просила долучити до матеріалів справи лист НААУ ради адвокатів міста Києва.
В судовому засіданні 05.09.2019 року представник третьої особи 1 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги в частині оскарження ухвали суду першої інстанції від 06.06.2019 року. Представник третьої особи 2 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, судом першої інстанції було встановлено, що заявлена позовна вимога, яка направлена на захист права споживача за договором бути обізнаним про належні рахунки постачальника послуги, вичерпала актуальність і предмет спору у справі припинив свого існування, оскільки між споживачем та постачальником не залишилось неврегульованих питань щодо предмета спору, а тому місцевий господарський суд ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 року закрив провадження у справі №910/995/19 за позовом Національного банку України до приватного акціонерного товариства «Київенерго», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», і комунального концерну «Центр комунального сервісу», про зобов'язання до виконання обов'язків за договором від 13.11.2017 НОМЕР_2 гр 1/К-8224 "Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до групи житлових приміщень суб'єкта господарювання від 13.11.2017 НОМЕР_2. гр. 1/К-8224 (далі - Договір), шляхом надання інформації про номери рахунків відкритих Товариством в установі банку для прийняття оплати за надані комунальні послуги, а саме: назву установи банку; ідентифікаційний код та код банку, за відсутністю предмета спору. (а.с. 235-237).
Крім того, в мотивувальній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 року суд першої інстанції встановив, що оскільки спір виник внаслідок неправильних дій третьої особи комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», яка, як новий кредитор, своєчасно не повідомила споживача, то понесені по справі господарські витрати в частині оплати професійної правничої допомоги покладаються на неї.
В подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 року було задоволено заяву комунального концерну "Центр комунального сервісу" про ухвалення додаткового рішення справі № 910/995/19 та присуджено до стягнення з комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь комунального концерну "Центр комунального сервісу" 900 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо доводів апелянта стосовно того, що спір по справі №910/995/19 виник не з вини третьої особи 1 колегія суддів зазначає наступне.
Звертаючись з даним позовом, позивач зазначив, що всупереч умов укладеної між ним та відповідачем угоди останній припинив приймати оплату за надані послуги та не надає актуальних реквізитів для виконання позивачем свого обов'язку з оплати отриманих послуг, а тому Національний банк України просив зобов'язати приватне акціонерне товариство «Київенерго» до виконання обов'язків за договором від 13.11.2017 НОМЕР_2 гр 1/К-8224 "Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до групи житлових приміщень суб'єкта господарювання від 13.11.2017 НОМЕР_2. гр. 1/К-8224 (далі - Договір, а.с. 17-20), шляхом надання інформації про номери рахунків відкритих Товариством в установі банку для прийняття оплати за надані комунальні послуги, а саме: назву установи банку; ідентифікаційний код та код банку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 року залучено до участі у справ, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
- комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»;
- комунальний концерн «Центр комунального сервісу».
В матеріалах справи наявний договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року. (далі- договір відступлення; а.с. 164-168).
Відповідно до п. 1.1. договору відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор - ПАТ «Київенерго» (відповідач) відступає, а новий кредитор - комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (третя особа 1) набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі споживачі) щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню із споживача (споживачів) на загальну суму 1 818 662 617, 96 грн. станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 року до дати укладення цього договору та коригувань платежів.
Згідно з п. 1.2. договору відступлення перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається в додатку №1 та додатку №2 до цього договору. Всі права вимоги переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку №1 та додатку №2 до цього договору.
В матеріалах справи, наявні зокрема додаток №1 та додаток №2 до договору відступлення, з яких вбачається, що право вимоги, яке було відступлене випливає з спірного договору у даній справі. (а.с. 145).
Також, в матеріалах справи наявний акт прийому-передачі дебіторської заборгованості від 11.10.2018 року відповідно до якого ПАТ «Київенерго» передало, а КП «Київтеплоенерго» прийняло дебіторську заборгованість у розмірі 2 385 671 682, 01 грн. згідно договору відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року №602-18. (а.с. 169).
Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 3.6. договору відступлення сторони узгодили, що після підписання додатку №1 та додатку №2 до цього договору новий кредитор належним чином повідомляє всіх споживачів , що зазначені в додатку №1 та додатку №2 про відступлення йому права вимоги за цим договором. Порядок повідомлення та його вартість узгоджується кредитором та новим кредитором протягом трьох днів після укладення цього договору. Кредитор зобов'язаний компенсувати новому кредитору 50% суми, що була сплачена новим кредитором для оплати витрат на повідомлення.
Отже, з зазначеного вище випливає, що права вимоги за спірним договором у даній справі передано новому кредитору, тобто третій особі 1 у даній справі, та умовами договору відступлення, а саме п. 3.6. передбачено, що новий кредитор (третя особа1) повідомляє споживачів про відступлення йому права вимоги.
Доказів виконання п. 3.6. договору відступлення третьою особою 1 не надано.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неможливість добросовісно виконати ним зобов'язання по договору щодо внесення останнім на користь відповідача плати за спожиті комунальні послуги, а відтак на думку позивача ефективним способом захисту порушених інтересів позивача є зобов'язання відповідача надати актуальні банківські реквізити для оплати позивачем спожитих комунальних послуг.
Втім, як вірно встановлено судом першої інстанції та зазначено вище, відповідач відступив права вимоги за спірним договором на користь третьої особи 1.
Оскільки матеріали справи не містять доказів повідомлення новим кредитором (третя особа 1) споживача (позивач) про відступлення права вимоги щодо виконання грошового зобов'язання за особовими рахунками НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 , а підстава позову була саме щодо повідомлення позивача про актуальні рахунки для здійснення оплати, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спір по даній справі виник внаслідок неправильних дій КП «Київтеплоенерго», який, як новий кредитор Національного банку України не повідомив позивача про зміну кредитора.
Колегія суддів також звертає увагу, що у випадку виконання п. 3.6. договору відступлення третьою особою 1, а саме повідомлення належним чином позивача про відступлення права вимоги за спірним договором, у позивача не виникла б підстава для звернення до суду.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" в частині зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 року шляхом виключення з мотивувальної частини ухвали висновку про виникнення спору між Позивачем та Відповідачем внаслідок неправильних дій Третьої особи 1.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що місцевий господарський суд встановивши неправильні дії третьої особи 1, посилаючись на ч. 13, ст. 129 ГПК України понесені по справі господарські витрати в частині оплати професійної правничої допомоги поклав на КП «Київтеплоенерго», що є порушенням норм процесуального права виходячи з наступного.
Колегія суддів звертає увагу, що питання розподілу у разі закриття провадження у справі встановлено зокрема п. 5, ст. 130 ГПК України, а саме визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Тобто, нормами чинного процесуального права не передбачено порядку, яким можливо покласти судові витрати третьої особи на третю особу у разі закриття провадження у справі, а тільки надано право на компенсацію витрат відповідачу у разі необґрунтованих дій позивача, що в даному випадку встановлено не було.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що посилання суду першої інстанції в ухвалі Господарського суду від 06.06.2019 року на ч. 13, ст. 129 ГПК України є неправомірним, оскільки даний розподіл судових витрат передбачений у разі вирішення спору по суті, тобто у разі задоволення, часткового задоволення позову або відмови у задоволенні позову.
Таким, чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд припустив порушення норм процесуального права, шляхом покладення судових витрат на третю особу 1, що не передбачено нормами процесуального права.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 4, ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч. 2, п. 2, ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Відтак, оскільки висновок суду першої інстанції в ухвалі Господарського суду від 06.06.2019 року про покладення витрат в частині оплати професійної правничої допомоги на третю особу 1 призвів до неправильного вирішення справи в частині стягнення з третьої особи 1 витрат на правничу допомогу, що суперечить нормам процесуального права, а тому колегія суддів дійшла висновку, щодо виходу за межі вимог апеляційної скарги та зміни мотивувальної частини ухвали Господарського суду від 06.06.2019 року шляхом виключення з мотивувальної частини висновку щодо покладення на третю особу 1 (Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго") витрат понесених у даній справі в частині оплати професійної правничої допомоги.
Щодо доводів апелянта стосовно скасування додаткової ухвали Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 року колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 123 ГПК України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (ч.3 ст.123 ГПК України).
Частинами 1-4 ст.126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як вже було зазначено вище, відповідно до п. 5, ст. 130 ГПК України, а саме визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Враховуючи те, що нормами чинного процесуального законодавства не передбачено можливості покладення витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі на третю особу, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд неправомірно стягнув додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 року з комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь комунального концерну "Центр комунального сервісу" 900 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а тому додаткова ухвала Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 року підлягає скасуванню, а заява комунального концерну "Центр комунального сервісу" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/995/19 задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 2, ч. 1, ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з ч. 1, ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Щодо клопотання апелянта про постановлення окремої ухвали відносно судді Господарського суду міста Києва Кирилюк Ь.Ю. за допущення грубих порушень норм процесуального права колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із положеннями статті 246 частини 10 ГПК України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.
Права учасників справи визначені у статті 42 ГПК України і такого права як вимагати від суду постановити окрему ухвалу відносно судді для учасників справи не передбачено.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що право суду апеляційної інстанції постановити окрему ухвалу є самостійним, і не залежить від волевиявлення про це учасника судового процесу, а результатом розгляду апеляційної скарги має бути прийняття відповідного рішення, передбаченого нормами Господарського процесуального кодексу України.
Даної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові №916/1206/18 від 24.07.2019 року.
З огляду на вищевикладене, колегією суддів не встановлено такого порушення норм процесуального права, яке б слугувало підставою для винесення окремої ухвали відповідно до ч.10 ст.246 ГПК України, у зв'язку з чим заява скаржника з цього приводу задоволенню не підлягає.
Колегія суддів звертає увагу, що вимога скаржника щодо покладення судових витрат на позивача у даній справі не може бути задоволена, оскільки стягнення з третьої особи 1 судових витрат на правничу допомогу було здійснено внаслідок дій третьої особи 2 (подання клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу), а тому витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на третю особу 2 (КЦ «Центр комунального сервісу»).
Судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 246, 253-255, 269, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 року у справі №910/995/19 та на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 року у справі №910/995/19 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 року у справі №910/995/19 змінити шляхом виключення з мотивувальної частини висновку (абз. 17, стор. 2 ухвали) щодо покладення на третю особу 1 (Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго") витрат понесених у даній справі в частині оплати професійної правничої допомоги.
3. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 року у справі №910/995/19 залишити без змін.
4. Додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 року у справі №910/995/19 скасувати.
5. У задоволенні заяви комунального концерну "Центр комунального сервісу" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/995/19 відмовити.
6. Відмовити Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у задоволенні заяви про винесення окремої ухвали.
7. Стягнути з Комунального концерну "Центр комунального сервісу" (03179, м. Київ, вул. Львівська, 57-А, код ЄДРПОУ 39946227) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню) 00 коп.
8. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.
9. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/995/19.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 06.09.2019 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді О.О. Хрипун
М.Г. Чорногуз