проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"04" вересня 2019 р. Справа № 15/282
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий:Зубченко І.В. (доповідач),
судді:Гребенюк Н.В., Радіонова О.О.
при секретарі судового засідання: Тимошенко А.А.
за участю представників:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бондарева Романа Олексійовича, м.Горлівка Донецької області (вх.№2457 Д/3 від 06.08.2019р.)
на ухвалу господарського суду Донецької області
постановлену03.07.2019р. (повний текст підписано 05.07.2019р. у м.Харкові)
у справі№15/282 (суддя Огороднік Д.М.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фудсервіс", м.Херсон
доФізичної особи-підприємця Бондарева Романа Олексійовича, м.Горлівка Донецької області
простягнення заборгованості
Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.07.2019р. (повний текст підписано 05.07.2019р.) у справі №15/282 відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Бондарева Романа Олексійовича, м.Горлівка Донецької області, про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Заяву Фізичної особи - підприємця Бондарева Р.О. про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. у справі №15/282 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.
В основу ухвали покладені висновки суду про те, що відповідачем подано заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами після закінчення строку, встановленого п.1 ч.2 ст.321 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), строки на звернення із такою заявою відповідно до приписів ч.3 ст.321 ГПК України не можуть бути поновлені і, як наслідок, така заява підлягає залишенню без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, Фізична особа-підприємець Бондарев Р.О. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 03.07.2019р. (повний текст підписано 05.07.2019р.) у справі №15/282 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального права з наступних підстав:
- зважаючи на те, що вироком Центрально-Міського районного суду м.Горлівки у справі №253/4633/13-к від 13.11.2013р. встановлено факт шахрайських дій обвинуваченого ОСОБА_2 , результатом яких стало заподіяння збитків Товариству з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс», рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. у справі №15/282 має бути скасоване, оскільки сама наявність такого рішення та виконавчого провадження, направленого на його виконання, порушує права та законні інтереси Фізичної особи-підприємця Бондарева Р.О. ;
- зазначаючи, що заявником не надано належних та допустимих доказів неможливості подання заяви у встановлені законом строки, суд не врахував, що у квітні 2014р. розпочалося проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, а вирок, який є нововиявленою обставиною, вступив у законну силу 23.05.2014р., у зв'язку з чим заявник не знав і не міг знати про дану подію і, відповідно, не міг звернутися із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами;
- судом констатовано факт подачі Бондаревим Р.О. заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. у справі №15/282 у визначений законом строк (03.04.2014р.) та внесення вказаної заяви у Комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду», однак остання не була призначена до розгляду з огляду на проведення антитерористичної операції. На переконання скаржника, суд своєю бездіяльністю, яка полягає у не продовженні провадження з розгляду заяви після переміщення суду на підконтрольну територію, порушив права Фізичної особи-підприємця Бондарева Р.О. на доступ до правосуддя;
- право власності (правомочності розпорядження у зв'язку із незаконно накладеним арештом) відповідача порушене і продовжує порушуватися;
- з аналізу практики Європейського суду з прав людини вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зокрема, якщо пропуск строку на оскарження обумовлений особливими та непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру, та якщо відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя;
- зазначений у господарській справі №15/282 борг має повертатися винною у його утворенні особою - ОСОБА_2 , з огляду на що виникає ситуація подвійного стягнення у зв'язку із дублюванням виконавчого провадження.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2019р. у справі №15/282 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Чернота Л.Ф., Радіонова О.О.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.08.2019р. відкрито апеляційне провадження у справі №15/282, зобов'язано позивача у строк до 22.08.2019р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудсервіс" своїм правом, наданим ст.263 ГПК України не скористалося, відзиву на апеляційну скаргу не надало.
Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.08.2019р. призначив справу №15/282 до розгляду на 04.09.2019р. о 12:00год.
Крім того, ухвалою суду апеляційної інстанції від 22.08.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції з розгляду справи №15/282 (заявлено при зверненні з апеляційною скаргою), яке призначене на 04.09.2019р., в режимі відеоконференції, з викладених в ухвалі підстав.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Черноти Л.Ф., на підставі розпорядження керівника апарату суду, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2019р., сформовано колегію суддів у складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Гребенюк Н.В., Радіонова О.О.
У судове засідання 04.09.2019р. представники сторін не з'явилися. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудсервіс" про причини неявки повноважного представника суд не повідомило, про час та місце судового засідання було повідомлене належним чином. Від представника Фізичної особи-підприємця Бондарева Р.О. надійшло клопотання про відкладення судового засідання та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції. Клопотання мотивоване територіальною віддаленістю Східного апеляційного господарського суду від міста Києва, де проживає та здійснює свою діяльність представник апелянта - адвокат Лященко А.М., відсутністю коштів у апелянта для забезпечення відрядження свого представника, необхідністю участі адвоката в іншому судовому процесі, а також відсутністю технічної можливості проведення судового засідання у справі №15/282, призначеного на 04.09.2019р., у режимі відеоконференції. Однак, зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, з урахуванням приписів ст.120, ст.202, ст.270, ч.2 ст.273 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду відмовила у задоволенні клопотання відповідача, який не був позбавлений можливості забезпечити явку іншого повноважного представника у судове засідання, та визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 ГПК України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації не здійснювався, складено протокол.
У судовому засіданні 04.09.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. (повний текст складено та підписано 29.12.2010р.) у справі №15/282, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.2011р., задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудсервіс" до Фізичної особи-підприємця Бондарева Р.О. Стягнуто з відповідача на користь позивача 286380,62грн. (основний борг на суму 286265,20грн., пеня в розмірі 115,42грн.), а також витрати на оплату державного мита в сумі 2863,81грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.
Як вірно зауважив місцевий господарський суд, рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. у справі №15/282 набрало законної сили 16.02.2011р. та є чинним.
10.05.2019р. до господарського суду Донецької області надійшла заява Фізичної особи-підприємця Бондарева Р.О. (вх.№9125/19) про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. у справі №15/282 за нововиявленими обставинами. Згідно резолютивної частини заяви відповідач просить: визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. у справі №15/282; відкрити провадження за нововиявленими обставинами стосовно рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. у справі №15/282; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. у справі №15/282.
В обґрунтування заяви відповідач зауважує наступне. Рішенням господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. у справі №15/282 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бондарева Р .О. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудсервіс" суму 286380,62грн. Згідно змісту названого рішення, предметом розгляду була вимога позивача про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором №1704/07-ФС від 27.11.2006р. Під час розгляду справи №15/282 відповідач заперечував факт отримання товару згідно договору №1704/07-ФС, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинене. Разом з тим, не дочекавшись вироку у кримінальній справі, суд прийняв рішення у справі №15/282 та задовольнив позовні вимоги, що, на думку заявника, є грубою помилкою суду. 13.11.2013р. вироком Центрально-Міського районного суду м.Горлівки у справі №253/4633/13-к визнано винним ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2-4 ст.190 Кримінального кодексу України, оскільки останній в період з 12.08.2007р. по 02.08.2008р. перебуваючи на базі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудсервіс" та представившись Фізичною особою - підприємцем Бондаревим Р.О. отримав на вказаному підприємстві товар на загальну суму 286265,20грн. Вирок суду набрав законної сили 23.05.2014р.
З посиланням на названий вирок, Фізична особа-підприємець Бондарев Р.О. просить суд переглянути за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. у справі №15/282, з огляду на не отримання останнім товару, як це зазначається у рішенні суду у справі №15/282, та, відповідно, відсутністю заборгованості, яка була стягнута рішенням суду у справі №15/282. За твердженнями відповідача, йому стали відомі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та які судом не оцінювалися, а тому є нововиявленими обставинами при перегляді рішення суду у даній справі. На переконання заявника, вирок Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 13.11.2013р. у справі №253/4633/13-к, який набрав законної сили 23.05.2014р., є нововиявленою обставиною.
Клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. у справі №15/282 обґрунтоване тим, що на території Луганської та Донецької областей у квітні 2014р. розпочато проведення антитерористичної операції, а вирок Центрально-Міського районного суду м.Горлівки у справі №253/4633/13-к набрав законної сили 23.05.2014р., у зв'язку з чим заявник не знав та не міг знати про дану подію, оскільки не був стороною у кримінальному провадження, а був лише свідком, який не має права знайомитися з матеріалами справи. Можливість подання заяви у заявника з'явилась лише у 2019р.
Східний апеляційний господарський суд, з урахуванням фактичних та правових підстав звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, надаючи оцінку всім обставинам справи, погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і, як наслідок, про відсутність правових підстав для розгляду відповідної заяви з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Як зазначалося раніше, заявником в якості підстави для подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами визначено п.1 ч.2 ст.320 ГПК України. Так, в якості нововиявленої обставини заявник посилається на обставини, встановлені вироком Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 13.11.2013р. у справі №253/4633/13-к.
За приписами п.1 ч.2 ст.320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст.321 ГПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.321 ГПК України, з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Слід відзначити, що трирічний строк, визначений у нормі п.1 ч.2 ст.321 ГПК України, не є строком на подачу стороною заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (цей строк процесуальною нормою визначено як місячний), а являє собою строк реалізації стороною взагалі права на можливість втручання в остаточне судове рішення з метою виправлення допущеної помилки. Обмеження такого строку має легітимну мету забезпечити додержання принципу правової визначеності, досягнення стабільності правового регулювання, балансу інтересів сторін справи.
Рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. у справі №15/282, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, набрало законної сили 16.02.2011р. Із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідач звернувся 10.05.2019р. Отже, висновок суду першої інстанції про те, що Фізичною особою-підприємцем Бондаревим Р .О. подано заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з пропуском строку, встановленого п.1 ч.2 ст.321 ГПК України, є правильним.
Частиною 3 статті 321 ГПК України унормовано, що строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Аналіз вищезазначеної статті дає підстави вважати, що за своєю правовою природою встановлений цією нормою строк у три роки є присічним, тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску, що, у свою чергу, виключає посилання апелянта на наявність поважних причин пропуску строку.
Таким чином, можливість поновлення процесуального строку, встановленого частиною 2 статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України, процесуальним законом виключається.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі №5009/2987/12 та від 15.11.2018р. у справі №910/9927/13.
Крім того, судом першої інстанції досліджені усі обставини, пов'язані з провадженням справи №15/282, встановлено дати оприлюднення вироку Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 13.11.2013р. у справі №253/4633/13-к та ухвали апеляційного суду Донецької області від 23.05.2014р. у справі №253/4633/13-к у Єдиному державному реєстрі судових рішень та з'ясовано, що заявник (відповідач) неналежним чином користувався своїми правами та обов'язками, оскільки мав змогу подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у строки, передбачені чинною станом на 2014р. редакцією ГПК України.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства, оскільки Фізична особа-підприємець Бондарев Р.О . подав заяву про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. у справі №15/282 за нововиявленими обставинами з пропуском строку, встановленого п.1 ч.2 ст.321 ГПК України, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про залишення вказаної заяви без розгляду.
Викладені в ухвалі висновки місцевого господарського суду відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами процесуального права, які судом правильно застосовані.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що одним з загальновизнаних принципів побудови системи перевірки судових рішень, у тому числі в господарському судочинстві, є принцип правової визначеності, реалізація якого має на меті досягнення стабільності правового регулювання та існуючих правовідносин, необхідної для того, щоб кожен з учасників цих правовідносин міг у розумних межах бути впевненим у незмінності свого досягнутого правового статусу, набутих прав та обов'язків.
Судове рішення, яке набуло ознак чинного та остаточного за наслідками його апеляційного та касаційного перегляду, може бути переглянуто в подальшому, однак виключно у законодавчо встановлених межах, які покликані забезпечити принцип правової визначеності, у тому числі, шляхом встановлення законодавством чітких обмежень строку, протягом якого у сторони існує право на перегляд остаточного судового рішення.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011р., можливість втручання в рішення, яке набуло ознак остаточного, обумовлено обставинами суттєвого та неспростовного характеру, а застосування такої процедури повинно відбуватися у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції; відповідальною за тривалість судової процедури є держава; подібні висновки містяться також у рішенні ЄСПЛ "Правєдна проти Російської Федерації" від 18.11.2004р.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009р. у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії"). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Тобто, інша сторона у справі, яка переглядається у зв'язку з нововиявленими обставинами, не може нести негативні наслідки у зв'язку з тривалістю судової процедури, яка від неї не залежить.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до заперечення встановлених судом першої інстанції беззаперечних обставин пропуску заявником присічного трирічного строку на подання відповідної заяви, переоцінки доказів, а тому відхиляються судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У розглядуваній справі суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Доводи заявника про порушення норм матеріального права судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними у ній мотивами та, відповідно, про залишення переглядуваної ухвали без змін.
За змістом ст.129 ГПК України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бондарева Романа Олексійовича , м.Горлівка Донецької області, на ухвалу господарського суду Донецької області від 03.07.2019р. (повний текст підписано 05.07.2019р.) у справі №15/282 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 03.07.2019р. (повний текст підписано 05.07.2019р.) у справі №15/282 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
У судовому засіданні 04.09.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 09.09.2019р.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя О.О. Радіонова