ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
03 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/57/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лавриненко Л.В.
суддів Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.
при секретарі судового засідання - Чеголі Є.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область
на рішення Господарського суду Херсонської області від 06.05.2019 р.
по справі № 923/57/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" м. Київ
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область
про стягнення 2 280 674,99 грн.
суддя суду першої інстанції: Нікітенко С.В,
час та місце ухвалення рішення: 06.05.2019 р., м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області,
повний текст складено та підписано: 15.05.2019 р.
Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область на рішення Господарського суду Херсонської області від 06.05.2019 р. по справі № 923/57/19 та призначено її до розгляду.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
03.09.2019 р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" м. Київ про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що станом на 03.09.2019 р. сторони перебувають у процесі укладення мирової угоди у даній справі.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши наведене клопотання, дійшов висновку, про відсутність підстав для його задоволення, оскільки наведене клопотання не було направлено іншій стороні у справі, як то передбачено вимогами Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, сторони у даній справі, дійшовши домовленості щодо укладення мирової угоди, в подальшому не позбавлені можливості укласти таку угоду на стадії виконавчого провадження.
В січні 2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" м. Київ звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення 2 280 674, 99 грн., з яких:
- 1 641 535,51 грн. - основний борг;
- 172 707,72 грн. - пеня;
- 246 230,35 грн. - штрафу;
- 172 709,34 грн. - відсотків за користування кредитними коштами (ставка 40 %);
- 47 492,10 грн. - відсотків за користування кредитними коштами (ставка 96 %).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область зобов'язань за договором поставки від 30.01.2018 р. № АП-11-0005 в частині прострочення терміну оплати поставленого товару.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область в поданому до суду першої інстанції відзиві просило звільнити відповідача від сплати пені та штрафу.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 06.05.2019 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" м. Київ задоволено частково.
Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область на користь позивача:
- 1 641 535,51 грн. - основний борг;
- 86 353,96 грн. - пені (50 % від заявленої суми);
- 123 115,16 грн. - штрафу (50% від заявленої суми);
- 172 709,34 грн. - відсотків за користування кредитними коштами (ставка 40 %);
- 47 492,10 грн. - відсотків за користування кредитними коштами (ставка 96 %)%
- 34 210 грн. - судового збору.
Задовольняючи частково позовні вимоги та зменшуючи розмір пені і штрафу, місцевий господарський суд зазначив про те, що відповідачем частково проведено розрахунки за договором поставки, отже, беручи до уваги той факт, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов'язань по договору не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, є доцільним зменшення розміру пені та штрафу на 50%.
Не погодившись з наведеним рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область оскаржило його до Південно - західного апеляційного господарського суду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що просив суд звільнити його від сплати пені та штрафу, проте суд лише зменшив ці суми на 50 %.
Крім того, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область посилається на те, що позивачем порушувались строки поставки товару, при цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" м. Київ жодним чином не відповідає за таке порушення, оскільки умовами договору поставки не передбачена така відповідальність, що ставить сторону у нерівне становище.
Ще одним доводом апеляційної скарги є те, що розділом 6 договору поставки передбачено звільнення сторін від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань, якщо вони зумовлені форс - мажорними обставинами, у тому числі воєнними діями та блокадами.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 26.11.2018 р. № 393 запроваджено воєнний стан в Україні, у тому числі, на території Херсонської області, що перешкоджало Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область своєчасно поставляти продукцію до своїх контрагентів, що також зумовили затримку оплати та відповідно невиплату заборгованості перед позивачем.
Наведені вище обставини, на думку відповідача, є підставою для звільнення його від сплати пені та штрафу у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" м. Київ (продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область (покупець) укладено договір поставки товару № АП - 11 -0005.
Відповідно до п. 1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.
Згідно з п. 2 договору вартість товару на дату укладання цього договору становить 2 111 984,64 грн.
За приписами п. 5.2 договору покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.
Пунктом 5.4. договору передбачається, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 договору, більше ніж 10 (десять) днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі 15 відсотків від ціни договору.
Відповідно до п. 5.5 договору поставки сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі 40 відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96 відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 2.1. договору, вважається, що продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.
Згідно з п. 7.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2019 р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором.
Договір від 30.01.2018 р. № АП - 11-0005 підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.
17.10.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" м. Київ та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область укладено додаткову угоду № АП-0005ДС2 до договору поставки від 30.01.2018 р. № АП - 11-0005, якою зменшено кількість товару, що підлягає поставці за укладеним договором.
На виконання умов договору поставки, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" м. Київ здійснило поставку Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область товару на загальну суму 2 111 984,64 грн., що підтверджено видатковими накладними, підписаними представниками сторін.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область здійснило оплату за поставлений товар в сумі 422 396,39 грн.
Проте, оплату за поставлений товар відповідачем здійснено несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим позивачем нараховано Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область штрафні санкції, проценти та річні за користування коштами.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч. 1-2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 наведеного Кодексу обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Як зазначалося вище, позивач поставив Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область товару на загальну суму 2 111 984,64 грн., що підтверджується видатковими накладними.
Як свідчать матеріали справи, відповідач прийняв товар, що також не заперечується останнім, проте не здійснив оплату у повному обсязі, чим порушив строки виконання зобов'язання за договором поставки.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За приписами ч. 5 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 2, 3 статті 549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем обґрунтовано здійснено нарахування Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область пеню, штраф та визначені договором відсотки за користування кревними коштами.
Поряд з цим, суд першої інстанції оскаржуваним рішенням, з огляду на те, що відповідачем частково проведено розрахунки за договором поставки та беручи до уваги той факт, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов'язань по договору не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, зменшив заявлені до стягнення суму пені до 86 353,96 грн. (50 % від заявленої суми) та суму штрафу до 123 115,16 грн. (50% від заявленої суми).
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.
При цьому повинно бути взято до уваги:
- ступінь виконання зобов'язання боржником;
- майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;
- не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У зазначеній нормі йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).
Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.
Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом в постанові від 20.06.2019 р. у справі № 916/2283/18.
Крім того, Конституційним судом України в рішенні від 11.07.2013 р. у справі № 7-рп/2013 відзначено, що наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми, як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
З огляду на викладене, Південно - західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зменшення нарахованої суми пені та штрафу на 50 % від заявлених сум.
Щодо доводів відповідача про те, що позивачем порушувались строки поставки товару, а умовами договору поставки не передбачена така відповідальність, що ставить сторін у нерівне становище, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір поставки товару від 30.01.2018 р. № АП - 11-0005 підписаний директором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область, що свідчить про погодження відповідача з його умовами.
При цьому, договір від 30.01.2018 р. № АП - 11-0005 на час розгляду справи у встановлено законодавством порядку не визнався недійсним, а отже є таким, що підлягає виконанню.
Посилання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область на розділ 6 договору поставки від 30.01.2018 р. № АП - 11-0005, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки відповідно до умов наведеного розділу сторони не несуть відповідальності за невиконання своїх зобов'язань, передбачених даним договором, якщо невиконання обумовлене обставинами непереборної сили, які не могли бути передбачені й відвернені сторонами, зокрема стихійними лихами, діями органів державної влади та управління, воєнними діями, блокадами, епідеміями, страйками і т.д.
У випадку настання форс - мажорних обставин сторона, що не може виконати свої договірні зобов'язання, у строк не більше 2 днів з моменту настання й закінчення дії форс - мажору, письмово повідомляє іншу сторону.
Підтвердженням наявності форс - мажорних обставин є довідка (висновок) Торгово - промислової палати України або іншого компетентного органу.
Не дотримання строків повідомлення, зазначених у п. 6.1 даного договору, позбавляють сторони права посилатися на форс - мажорні обставини, як на причину невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань.
При цьому, відповідач посилаючись на форс - мажорні обставини, як на підставу звільнення від зобов'язання не виконав вимоги, передбачені розділом 6 договору поставки від 30.01.2018 р. № АП - 11-0005, що позбавляє його права посилатися на такі обставини.
Отже, доводи, викладені Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, всебічно, повно та об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи, у зв'язку з чим рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 267-282 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Рішення Господарського суду Херсонської області від 06.05.2019 р. по справі № 923/57/19 залишити без змін, апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй" Херсонська область - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.
Повний текст постанови складно та підписано 09.09.2019 р.
Головуючий суддя Л.В. Лавриненко
Судді О.Ю. Аленін
І.Г. Філінюк