05 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/388/11
Провадження № 11-694заі19
Суддя Великої Палати Верховного Суду Князєв В. С. перевірив матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції (правонаступником якої є Вища рада правосуддя) про визнання незаконним рішення, поновлення на посаді,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищої ради юстиції (правонаступником якої є Вища рада правосуддя) про визнання незаконним рішення від 14 червня 2011 року № 400/0/15-11 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київського апеляційного адміністративного суду», поновлення на посаді голови суду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням
від 13 червня 2019 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення відповідача від 14 червня 2011 року № 400/0/15-11 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київського апеляційного адміністративного суду». У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
На це судове рішення позивач подавапеляційну скаргу.
Апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 296 КАС в апеляційній скарзі зазначається найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення.
Разом з тим, ОСОБА_1 не вказано найменування суду першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення та дату ухвалення рішення.
Пунктом 3 частини другої статті 296 КАС визначено, що в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Однак, скаржником не зазначено його реєстраційний номер облікової картки платника податків та/або номер і серію паспорта.
Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до положень статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Так, оскаржуване рішення ухвалене 13 червня 2019 року, при цьому апеляційна скарга подана до Великої Палати Верховного Суду 29 серпня 2019 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на оскарження.
Своє клопотання ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ним 27 червня 2019 року була підготовлена та подана апеляційна скарга, однак помилково направлена до суду непідписаною, відтак скаржник повторно подав апеляційну скаргу.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження наведених у клопотанні доводів щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд не може визнати наведені у клопотанні підстави для поновлення строку поважними.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями статті 169 КАС визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 КАС, і виявлені судом недоліки перешкоджають її прийняттю до провадження, то така скарга підлягає залишенню без руху.
Недоліки апеляційної скарги мають бути усунуті протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом зазначення найменування суду першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення, та дати ухвалення рішення, реєстраційного номера облікової картки платника податків та/або номера і серії паспорта, а також надання доказів на підтвердження доводів заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 169, 266, 295, 296, 298 КАС,
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції (правонаступником якої є Вища рада правосуддя) про визнання незаконним рішення, поновлення на посаді - залишити без руху.
2. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Князєв