про відмову у відкритті касаційного провадження
05 вересня 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Херсонського апеляційного суду від 20 червня 2019 року стосовно нього,
Вироком Херсонського апеляційного суду від 20 червня 2019 року вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11 квітня 2019 року стосовно ОСОБА_4 в частині призначеного покарання та звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано, ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України (далі - КК України) у виді арешту строком на 4 місяці, за ч.2 ст.185 КК України - у виді арешту строком на 6 місяців.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді арешту строком на 6 місяців.
Як установив апеляційний суд, ОСОБА_4 , 27 вересня 2018 року близько 11:00, умисно, таємно, протиправно, керуючись корисливими мотивами, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи в приміщенні коридору на території домоволодіння АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, незаконно заволодів грошовими коштами в сумі 10000 грн, які належали його бабусі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В подальшому, 12 січня 2019 року близько 15:00 умисно, таємно, повторно, протиправно, керуючись корисливими мотивами, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи в приміщенні гаражу, розташованого на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, незаконно заволодів електродвигуном, що належить ОСОБА_5 , вартістю 1833,33 грн.
У касаційній скарзі засудженим ОСОБА_4 викладено вимогу про зміну вироку Херсонського апеляційного суду від 20 червня 2019 року стосовно нього, та призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, із застосуванням ст.75 КК України.
Крім того, засудженим заявлено клопотання про зупинення виконання вказаного судового рішення до закінчення розгляду справи в касаційній інстанції.
Суд, перевіривши касаційну скаргу, долучені до неї копії судових рішень, дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Висновки суду про винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи засудженого ОСОБА_4 про те, що суд апеляційної інстанції при призначенні йому покарання в повній мірі не врахував обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, визнання вини, позицію потерпілої, яка просила суд не позбавляти його волі, те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки - проживання з потерпілою, яка є його рідною бабусею, є безпідставними.
Положеннями статті 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Апеляційний суд при призначенні покарання ОСОБА_4 , керуючись ст.65 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які є умисними корисними злочинами середньої тяжкості, вчиненими стосовно особи похилого віку, що є обставиною, яка обтяжує покарання, наявність щирого каяття як обставини, що пом'якшує покарання.
Крім цього, судом також повною мірою враховано відомості про особу винного, який раніше був тричі засуджений за вчинення умисних злочинів, та був звільнений від відбування покарання з випробуванням, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжує вчиняти злочини, що свідчить про систематичність злочинної діяльності засудженого та його небажання стати на шлях виправлення, негативну репутацію ОСОБА_4 , як особи, що зловживає спиртними напоями, схильної до вчинення правопорушень, не має законних джерел доходів, що може зумовити продовження ним злочинної діяльності у разі призначення покарання, не пов'язаного з триманням засудженого в умовах ізоляції, тому звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст.75 КК України, буде явно несправедливим унаслідок м'якості, оскільки не забезпечить мету кримінального покарання, що передбачає не тільки виправлення засудженого, а й запобігання вчиненню нових злочинів.
Апеляційний розгляд проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Вирок апеляційного суду відповідає вимогам ст. 420 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи наведене, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Що стосується клопотання засудженого про зупинення виконання вироку до закінчення розгляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів зазначає, що згідно з до вимогами п.4 ч. 1 ст. 430 КПК, суддя-доповідач вирішує таке клопотання тільки після відкриття касаційного провадження.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження засудженого ОСОБА_4 на вирок Херсонського апеляційного суду від 20 червня 2019 року стосовно нього.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3