Іменем України
06 вересня 2019 року
Київ
справа №823/178/16
адміністративне провадження №К/9901/12611/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 823/178/16
за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дій
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року (прийняту одноособово суддею Орленко В.І.) та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Земляної Г.В., суддів: Межевича М.В., Сорочко Є.О.)
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2016 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулася до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (надалі - відповідач), в якому просила:
- зобов'язати начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції прийняти постанову про зняття арешту з майна боржника, а саме: автобусів ПАЗ д.н. НОМЕР_1 , та ПАЗ д.н. НОМЕР_2 , накладеного згідно постанови старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 15 червня 2015 року №40934331; направити її відповідному органу для зняття арешту та співвласникам майна;
- зобов'язати державного виконавця у відповідності до пункту 3 статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження стосовно боржника ОСОБА_2 та зняття арешту з всього арештованого майна.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
3. Рішення судів мотивовані тим, що позовні вимоги про закінчення виконавчого провадження ставляться не стороною виконавчого провадження, що може свідчити про відсутність порушення прав, свобод та інтересів позивача у вказаних правовідносинах. Разом з тим не підтверджено арешт транспортних засобів боржника, оскільки постанова державного виконавця про арешт транспортних засобів відсутня.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. 22 липня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
5. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року.
7. 31 січня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):
8.1. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права просить скасувати оскаржувані судові рішення.
8.2. Позивач вказує, що накладенням арешту на майно ОСОБА_2 порушено її права як співвласника, а державний виконавець не вчиняв дій встановлених пунктом 6 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» щодо внесення подання про звернення стягнення на частку майна боржника.
8.3. Також позивач вказує, що арешт всього майна значно перевищує суму стягнення, а у виконавчих документах вказані стягувачами юридичні особи, які були припинені згідно запису державного реєстру припинених юридичних осіб Міністерства юстиції України.
9. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено що в провадженні Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження № 40934331 про стягнення з ОСОБА_2 на користь юридичних осіб коштів на загальну суму 79225,06 грн.
11. 15 червня 2015 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на: 1) квартиру АДРЕСА_1 ; 2) квартиру АДРЕСА_2 ; 3) все рухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 лише у межах суми боргу 50375,68 грн. з урахуванням виконавчого збору та витрат на організацію та проведення виконавчих дій.
12. 22.02.2016 року позивач - ОСОБА_1 та третя особа - ОСОБА_2 , звернулися до начальника Центрального відділу державної виконавчої служби із заявами про зняття арешту з майна та закінчення виконавчого провадження.
13. Оскільки Начальником Центрального відділу державної виконавчої служби не вчинено дій щодо зняття арешту з рухомого майна, позивач звернулась до суду з позовом.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
14. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
15. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
16. Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 21 квітня 1999 №606-XIV «Про виконавче провадження»(чинний на час виникнення спірних правовідносин).
19. Відповідно до частини першої статті 2 цього Закону, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
20. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці) частина друга статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
21. Згідно з частиною першою статті цього 83 Закону контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.
22. Частиною шостої цієї статті встановлено, що контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби;
23. Забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом. (частина сьома статті 83 Закону України «Про виконавче провадження»).
24. Відповідно до частини першої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
25. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку (частина друга статті 82 Закону України «Про виконавче провадження»).
26. Частиною першою статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту, якщо особа вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові.
27. Згідно з частиною третьою цієї статті з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
28.Відповідно до частини п'ятої цієї статті у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
30. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
32. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи що, боржником у зведеному виконавчому провадженні від 15 червня 2015 року №40934331 є ОСОБА_2 .
33. До начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції зі скаргою на дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт майна боржника та заявою про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження звернулась позивач - ОСОБА_1 , яка не є стороною виконавчого провадження.
34. З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено порушення її прав постановою державного виконавця про арешт рухомого майна боржника, так як остання не є учасником виконавчого провадження.
35. Щодо вимог позивача про зняття арешту з автобусів ПАЗ д.н. НОМЕР_1 , та ПАЗ д.н. НОМЕР_2 суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що з тексту постанови зведеного виконавчого провадження від 15 червня 2016 року №40934331 не вбачається, що арешт накладено на саме транспортні засоби ПАЗ д.н. НОМЕР_1 , та ПАЗ д.н. НОМЕР_2 , а тому вимога про зняття арешту не може бути задоволена, оскільки судами не встановлено, а позивачем не доведено, що цією постановою арешт накладено саме на вищезазначені транспортні засоби.
36. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень норм процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
37. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VI. Судові витрати
38. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у справі № 823/178/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Калашнікова
Судді М. В. Білак
О. А. Губська