Іменем України
06 вересня 2019 року
Київ
справа №820/1075/17
адміністративне провадження №К/9901/29920/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у письмову провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/1075/17
за позовом ОСОБА_1 до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук Сергій Олексійович про зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року (прийняту одноособово суддею Тітовим О.М.) та на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Ральченко І.М., суддів: Бершова Г.Є., Катунова В.В.)
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (надалі - відповідач, Комінтернівський ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області), в якому просив визнати постанову відповідача від 21 квітня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 50924508 такою, що вчинена з порушенням діючого законодавства та скасувати її; визнати виконавчі дії вчиненні в постановах від 10 травня 2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та від 19 грудня 2016 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 50924508 незаконними.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
3. Рішення судів мотивовані тим, що при винесенні оскаржуваних постанов відповідач діяв у відповідності із вимогами законодавства та згідно з наявними обставинами виконавчого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. 27 лютого 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1
5. У листопаді 2018 року на адресу суду надійшла заява представника позивача - ОСОБА_2 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_1 , яку було задоволено ухвалою суду від 26 листопада 2018 року.
6. У касаційний скарзі скаржник просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року і передати справу на новий розгляд за підсудністю.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
7. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):
7.1. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права просить скасувати оскаржувані судові рішення, та направити справу на новий розгляд за підсудністю.
7.2 Скаржник посилається на порушення статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», та зазначає,що дізнався про виконавче провадження у зв'язку з отриманням пенсії у розмірі меншому ніж вона була призначена Управлінням пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова.
7.3. Під час розгляду справи, на думку скаржника, державним виконавцем не було надано суду належним чином засвідчених матеріалів виконавчого провадження від 21 квітня 2016 року № 50924508, а у наданих матеріалах наявні порушення.
7.4. ОСОБА_2 вказує, що виконавчий напис нотаріуса на підставі якого відкрито виконавче провадження є протиправним оскільки позивач не є боржником по споживчому кредиту від 02 лютого 2004 року № HAA0 R0 01510001, а тому виконавчі дії спрямовані на погашення заборгованості незаконні.
8. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, на примусове виконання до Комінтернівського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області надійшов виконавчий напис, від 15 січня 2016 року № 181 виданий приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк Приватбанк» заборгованості на загальну суму 200275,45 грн.
10. 21 квітня 2016 року державним виконавцем відділу Ємельяновим О.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 50924508.
11. В подальшому державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції постановою від 10 траня 2016 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, у межах суми звернення стягнення 200274,45 грн.
12. 19 грудня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
14. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до частини першої статті 25 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
19. Згідно частини другої цієї статті державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
20. Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;
61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;
8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
21. Відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
22. Згідно з частиною першою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
23. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
24. 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» згідно якого з пунктами 5-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
25. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
26. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
27. Відповідно до статті 13 Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
28. Частиною першою статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
29. За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати ( частина друга статті 68 Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»).
30. Частиною третьою цієї статті встановлено, що про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідну заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
31. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що матеріали справи не містять відповідних рішень про скасування та визнання виконавчого напису нотаріуса № 181 таким, що не підлягає виконанню, з огляду на що дії відповідача стосовно винесення постанов у виконавчому провадженні № 50924508 є законними, вчиненими з метою фактичного виконання рішення.
32. Колегія суддів Верховного Суду вважає такий висновок передчасним з огляду на наступне.
33. Частинами першою-четвертою статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
34. Проте, колегія Верховного Суду приходить до висновку про невідповідність постанови Харківського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року вищезазначеним вимогам законодавства з огляду на наступне.
35. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
36. Частинами першою, другою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
37. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про оскарження виконавчих дій та рішень державного виконавця в межах виконавчого провадження № 50924508 щодо примусового стягнення з нього на підставі виконавчого напису нотаріуса № 181 від 15 січня 2016 року заборгованості за кредитним договором, який він не укладав.
37.1. Як у позовній заяві, так і в апеляційній та касаційній скаргах позивач послався на нелегітимність виконавчого документу, оскільки він не укладав кредитного договору із ЗАТ «Приват Банк» від 2 лютого 2004 року; зазначив, що дізнався про наявність відповідної заборгованості після здійснення утримання виконавчими органами грошових сум з його пенсії у лютому 2017 року
37.2. З матеріалів справи вбачається, що 17 жовтня 2017 року позивач подав до суду в межах справи, що розглядається, заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса № 181 від 15 січня 2016 року недійсним та уточнену позовну заяву до Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області, третя особа - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О., до якої додав копію висновку за матеріалами службового розслідування, затверджений 21 квітня 2004 року директором Харківського ГРУ ПриватБанку, де констатується факт подання до оформлення кредитного договору паспорту на ім'я ОСОБА_1 з фотографією іншої особи та виправленнями дати отримання паспорту, а матеріали направлені до правоохоронних органів. Результат розгляду заяви від 17 жовтня 2017 року судами попередніх інстанцій не встановлено.
38. Статтею 19 КАС України передбачено перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
38.1. Частиною першою статті 168 КАС України передбачено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
38.2. Пунктом 1 частини першої та частиною шостою статті 170 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
39. Судами попередніх інстанцій проігноровані вимоги статей 19, 168, 170 КАС України, що, в свою чергу, призвело до залишення поза увагою суду доводів позивача, викладених у заяві про визнання недійсним виконавчого напису нотаріуса.
40. Враховуючи вищенаведені правові норми та обставини справи, що встановлені судами попередніх інстанцій, колегія суддів приходить до висновку, що ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не були встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Судами не надана правова оцінка предмету позову в контексті із законністю виконавчого документу (виконавчого напису нотаріуса № 181), оскільки оскаржувані рішення та дії є наслідком виконання даного виконавчого документу.
40.1. Верховний Суд наголошує, що не вирішення питання щодо юрисдикційного розгляду спору у частині визнання виконавчого напису нотаріусу недійсним свідчить про порушення судами принципу правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливості скористатися цим правом у разі необхідності.
41. Окрім того, відповідно до пункту 2 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
42. У касаційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив його клопотання від 4 грудня 2017 року про витребування, дослідження та огляд доказів, а саме - вилучення та огляд оригіналів боргових документів, відповідно до яких вчинявся спірний виконавчий напис нотаріуса.
43. З матеріалів справи не вбачається витребування, дослідження та надання оцінки вищенаведених боргових документів. Однак, колегія суддів Верховного Суду наголошує, що саме дана обставина повинна бути встановлена в першу чергу в процесі розгляду даної справи, оскільки законність виконавчих дій та прийнятих рішень в межах виконавчого провадження напряму залежить від законності виникнення боргового зобов'язання.
44. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
45. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
46. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
47. Судам під час нового розгляду необхідно встановити відповідні обставини справи, ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.
VII. Судові витрати
48. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січняф 2018 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Калашнікова
Судді М. В. Білак
О. А. Губська