02 вересня 2019 року
м. Київ
справа №818/2259/18
адміністративне провадження №К/9901/23985/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А. розглянув матеріали касаційної скарги Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудит служби в Сумській області (далі по тексуту позивач, скаржник) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі за адміністративним позовом Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області до Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення коштів в сумі 254 138, 90 грн,
Позивач подав до Верховного Суду касаційну у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019, в якій просить скасувати зазначені судові рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтовуючи його посиланням на відсутність можливості сплатити судовий збір, оскільки процедура сплати судового збору передбачає відкриття бюджетних асигнувань Держаудитслужбою України за пропозицією Північно-східного офісу Держаудитслужби, що потребує тривалого часу.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції ухвалою від 14.06.2018 відкрив провадження у даній справі. Тобто, позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у червні 2018 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімуму на 01.01.2018 встановлено у розмірі 1762,00 грн.
Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення коштів у розмірі 254138,90 грн.
Отже, позовна заява має майновий характер, а ціна позову становить 254138,90 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній станом на грудень 2018 року, в якому мало місце звернення позивача у справі з позовною заявою до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 7624,00 грн (254138,90 х 1,5% х 200%).
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Перелік таких підстав є вичерпним.
З огляду на викладене, клопотання Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з положенням частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі якщо позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини шостої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудит служби в Сумській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудит служби в Сумській області залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
Є.А. Усенко,
Суддя Верховного Суду