Іменем України
06 вересня 2019 року
Київ
справа №815/2501/18
адміністративне провадження №К/9901/13867/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року (суддя Аракелян М.М.)
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року (судді: Турецька І.О. (головуючий), Стас Л.В., Шеметенко Л.П.)
у справі № 815/2501/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «100 ШИН+»
до Одеської митниці ДФС
про визнання дій протиправними, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів,
У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (далі - ТОВ « 100 ШИН+») звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просило:
- визнати протиправними дії Митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості товарів, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;
- скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2018/00012 та рішення про коригування митної вартості товарів від 16 лютого 2018 року № UA 500010/2018/000001/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ « 100 ШИН+» при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 29 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року, позов ТОВ « 100 ШИН+» задовольнив частково: визнав протиправними та скасував картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2018/00012 та рішення про коригування митної вартості товарів від 16 лютого 2018 року № UA500010/2018/000001/2. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем під час митного оформлення товару надано всі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування ТОВ « 100 ШИН+» методу визначення митної вартості за ціною договору.
Не погодившись із судовими рішеннями, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ « 100 ШИН+» з огляду на правомірність прийняття спірних картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги просив відмовити.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 19 грудня 2017 року між позивачем (покупець) та компанією «QINGDAO REPUZER INTERNATIONAL TRADING LTD» (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 100Т-REP, за умовами якого продавець поставляє, а ТОВ « 100 ШИН+» приймає та оплачує сталеві диски в асортименті, виробництва компанії «QINGDAO REPUZER INTERNATIONAL TRADING LTD» та компанії «SHANDONG ADD IMPORT AND EXPORT CO., LTD у кількості та за цінами, вказаними в комерційному інвойсі, який є невід'ємною частиною цього контракту.
Відповідно до інвойсу від 05 січня 2018 року № UA20171219 між сторонами вказаного контракту узгоджено номенклатуру, ціну та кількість товару, а саме: диск ходових коліс, розмір 22.5х11.75 - 312 шт, ціна на умовах FOB (Qingdao) - 49,50 дол. США, вартість 15 444,00 дол. США; диск ходових коліс, розмір 22.5х11.75 - 168 шт, ціна на умовах FOB (Qingdao) - 49,50 дол. США, вартість 8316,00 дол. США.
15 лютого 2018 року з метою митного оформлення товару ТОВ « 100 ШИН+» подало до Одеської митниці ДФС електронну митну декларацію № UA500030/2018/001408, в якій митна вартість товару, що імпортується, визначена за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного договору.
Для підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 19 грудня 2017 року №100T-REP; пакувальний лист від 03 січня 2018 року б/н; рахунок-проформа від 19 грудня 2017 року № UA20171219; рахунок-фактура від 05 січня 2018 року № UA20171219; коносамент від 09 січня 2018 року № APLU666296831; навантажувальний документ від 13 лютого 2018 року № 268; сертифікат про походження товару від 24 січня 2018 року № С184401820880046; банківські платіжні документи від 22 січня 2018 року та від 05 лютого 2018 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 12 лютого 2018 року б/н; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 05 січня 2018 року б/н; розрахунок ціни (калькуляція) від 05 січня 2018 року № UA20171219; договір (контракт) про перевезення від 01 грудня 2016 року № 01/12/2016/01; копія митної декларації країни відправлення від 08 січня 2018 року № 425820180000019538.
Під час здійснення відповідачем контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товарів, визначених у декларації, встановлена розбіжність у документах, що надані до митного оформлення, у зв'язку з чим ТОВ « 100 ШИН+» запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з частиною третьою статті 53 МК України.
16 лютого 2018 року декларант направив на адресу Одеської митниці ДФС листа з поясненнями щодо виявлених розбіжностей, а також лист постачальника «QINGDAO REPUZER INTERNATIONAL TRADING LTD».
Цього ж дня Одеська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2018/000001/2 та видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2018/00012.
Підставами для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів стало виявлення відповідачем у наданих до митного оформлення документах розбіжностей, а саме:
1) у митній декларації країни відправлення від 10 грудня 2017 року №425820180000019538 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документа з партією товарів, що оцінюється;
2) у наданих до митного оформлення банківських платіжних документах відсутні підписи та печатки посадових осіб банку;
3) у копії митної декларації країни відправлення від 08 січня 2018 року №425820180000019538 зазначено реквізити коносаменту, який виданий 09 січня 2018 року, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало;
4) розрахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
5) на підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку ТОВ «Глобал Лоджистік» від 12 лютого 2018 року, що не є належним документом.
Правомірність прийняття Одеською митницею ДФС картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів є предметом розгляду цієї справи.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.
Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).
При цьому в частині шостій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Надаючи оцінку вищенаведеним доводам Митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару, а також на вимогу митного органу на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині другій статті 53 МК України.
Судами належним чином надано оцінку наявним у матеріалах справи доказам та обґрунтовано відхилено доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару.
Зокрема, суди зазначили, що не знайшли свого підтвердження доводи Митниці щодо неможливості ідентифікувати зовнішньоекономічний контракт із партією товару, що оцінюється.
Зі змісту експортної митної декларації № 425820180000019538 вбачається, що поставка товару здійснюється на умовах FOB (Qingdao), код товару 87087050.00, найменування товару: сталеві вантажні диски, кількість товару 480 шт (22 320 кг нетто), сума - 23 760,00 дол. США, номер контейнера TCLU9106542*1(2), номер букінгу (коносаменту) APLU666296831, постачальник «QINGDAO REPUZER INTERNATIONAL TRADING LTD». Зазначені відомості в повній мірі співпадають з даними, вказаними в інших поданих до митного оформлення документах.
Так, у рахунку-проформі (інвойсі) від 19 грудня 2017 року № UA20171219 та інвойсі від 05 січня 2018 року № UA20171219, оформлених на підставі контракту від 19 грудня 2017 року № 100Т-REP, містяться відомості про постачальника «QINGDAO REPUZER INTERNATIONAL TRADING LTD» та, зокрема, інформація про товар: диски ходових коліс, розмір 22.5х11.75, колір, загальна кількість 480 шт, загальна вартість 23 760 дол. США.
Безпідставними також, на думку судів попередніх інстанцій, є доводи митного органу щодо неналежного оформлення банківських документів, оскільки в платіжних дорученнях міститься відмітка - «TASCOMBANK JSC (FORMERLY BANK STANDART) виконано, дата (22 січня 2018 року та 05 лютого 2018 року), код банку MINIUA22, електронний підпис є коректним», що свідчить про проведення та підписання вказаних документів електронним підписом.
З приводу посилання Одеської митниці ДФС на те, що в копії митної декларації країни відправлення № 425820180000019538 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 09 січня 2018 року, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносамент ще не існував, суди попередніх інстанцій встановили, що на митній декларації країни відправлення № 425820180000019538 відсутня дата її оформлення (08 січня 2018 року - дата подання декларації). Крім того відповідно до листа «QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD» у графі «номер букінгу (коносаменту)» зазначений номер букінгу («booking note» (дозволяє резервувати (бронювати) місце на судні)), який співпадає з номером коносаменту, що безпідставно не взято до уваги митним органом при прийнятті оскаржуваного рішення.
Щодо доводів Митниці про непідтвердження транспортних витрат, колегія суддів зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості товарів, вказаних позивачем у митній декларації, та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
При цьому, суди попередніх інстанцій правильно зауважили, що митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не вказано інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Водночас, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 16 лютого 2018 року № UA 500010/2018/000001/2 такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
З огляду на вищевикладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого ТОВ « 100 ШИН+» товару та протиправність оскаржених рішень.
Відповідно до частини третьою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова