05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 9901/376/19
адміністративне провадження № П/9901/376/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Яковенка М. М.,
суддів Бевзенка В. М., Данилевич Н. А., Шевцової Н. В., Шишова О. О.,
при секретарі Бугаєнко Н. В.,
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Бороха С. І.,
представника третьої особи: Цуцкірідзе І. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід суддям Яковенку М. М., Бевзенку В. М., Данилевич Н. А., Шевцовій Н. В., Шишову О. О. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа - Вища рада правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Верховного Суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Вища рада правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Чергове судове засідання у даній справі було призначене на 05 вересня 2019 року о 14:30 год.
Після розгляду та вирішення питання Судом про відмову у задоволенні поданої заяви представником позивача про збільшення позовних вимог, представник позивача у судовому засіданні подав заяву про відвід суддів Яковенку М. М., Бевзенку В. М., Данилевич Н. А., Шевцовій Н. В., Шишову О. О. від участі у розгляді даної справи, у зв'язку із наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів.
В обґрунтування заявленого відводу позивач посилається на пункт четвертий частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого суддя не може брати участі у розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Також, заявник зауважує, що судді не взяли до уваги складність справи, обсяг та характер доказів у справі, значний суспільний інтерес до даної справи, та, порушуючи вимоги статей 12, 257 КАС України, призначили справу до розгляду за правилами спрощеного провадження.
Крім того, у поданій заяві позивач висловлює позицію, що колегією суддів було необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про збільшення позовних вимог. Заявник вважає, що цими діями колегія суддів створила перешкоди доступу позивача до правосуддя.
Представник позивача наполягав на задоволенні заяви про відвід пояснивши, що після вирішення питання не на користь позивача щодо відмови у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог, про що сторона передбачала такі наслідки, тому виникли сумніви до колегії суддів та завчасно було підготовлена письмова заява.
Представники відповідача та третьої особи проти задоволення заяви представника позивача заперечили, посилаючись на їх необґрунтованість. Вважають, що сторона позивача зловживає своїми правами.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши та вивчивши аргументи, наведені у заяві представника позивача про відвід суддів, Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Вперше судове засідання з розгляду справи по суті було відкрите 15 серпня 2019 року. Розгляд справи відкладений по особистій заяві позивача. Представник позивача адвокат Грабовський А. М. ознайомлювався з матеріалами справи. Будь-яких зауважень та заяв про відвід не подавалось.
Суд зазначає, що відвід колегії суддів з підстав п. 4 ч. 1 ст. 39 КАС України, заявлений всупереч положенням ч. 3 ст. 39 КАС України, тому як заявлений після початку першого судового засідання по справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. При чому колегія суддів звертає увагу, що після відкриття судового засідання та оголошення складу суду та з'ясування питання щодо довіри та відводу, представником позивача відводів заявлено не було, складу колегії довірено розгляд та вирішення справи.
Крім цього, Суд зазначає, що метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини (до прикладу, рішення у справі "Білуха проти України") наявність безсторонності (суду) повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria); "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland).
Окрім того, за практикою Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумніватися у неупередженості конкретного судді позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду. Особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.
Отже, при об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. Суб'єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.
Наведені представником позивача доводи щодо сумнівів у неупередженості або об'єктивності складу суду, визначеного для розгляду цієї справи, мають суб'єктивний характер, оскільки жодного прикладу чи факту вчинення судом дій, які б свідчили про його упередженість чи ставили б під сумнів безсторонність суддів, не наведено. Зазначене питання постало лише після розгляду та вирішення заяви про збільшення розміру позовних вимог не на користь позивача. Тобто по суті зміст та доводи заяви зводяться до незгоди із прийнятими процесуальним рішенням колегією суддів.
Проте, слід зазначити, що згідно з частиною четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, з урахуванням зазначеного, жодних підстав для задоволення заяви про відвід немає.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість складу колегії суддів в результаті розгляду даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається та не надано.
Наявності інших підстав, передбачених ст. 36 та ст. 37 КАС України, для відводу колегії суддів позивачем не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Колегія суддів в даному випадку не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.
Отже, заява представника позивача про відвід суддів належить передати для визначення в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України, суддям, які вирішуватимуть питання про відвід суддям Яковенку М. М., Бевзенку В. М., Данилевич Н. А., Шевцовій Н. В., Шишову О. О.
Керуючись статтями 35-36, 39-40 КАС України, Суд
Визнати заяву про відвід колегії суддів - необґрунтованою.
Для вирішення питання щодо заявленого представником позивача відводу суддям Яковенку М. М., Бевзенку В. М., Данилевич Н. А., Шевцовій Н. В., Шишову О. О. - передати заяву про відвід на автоматизований розподів для визначення у встановленому КАС України порядку судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою.
Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п'яти днів з дня проголошення її вступної та резолютивної частини..
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не оскаржується.
Повний текс ухвали виготовлено 06 вересня 2019 року.
Головуючий суддя М. М. Яковенко
Судді В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова
О. О. Шишов