06 вересня 2019 року
Київ
справа №826/13869/18
адміністративне провадження №К/9901/20495/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі № 826/13869/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві була залишена без руху, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн. Скаржнику встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Вказану ухвалу отримано податковим органом 05 серпня 2019 року (згідно відмітки на вхідному штампелі Головного управління ДФС у м. Києві).
На адресу суду 15 серпня 2019 року (згідно зі штампом на поштовому конверті) скаржником у межах десятиденного строку було надіслано клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на відсутність фінансування на сплату судового збору. Клопотання підписано представником Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_2., але довіреності на підтвердження повноважень ОСОБА_2 суду не надано. Про що, провідним спеціалістом Л.Н. Кубай складено акт від 20.08.2019 року № 826/13869/1843135/19 у присутності ОСОБА_3, провідного спеціаліста ОСОБА_4 про те, що під час розкриття конверта (пакета), надісланого Головним управлінням ДФС у м. Києві, виявлені недоліки: відсутня копія довіреності, яка зазначена у додатку до клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини третьої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Згідно з частиною шостою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, оскільки його підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено.
Отже, в межах строку встановленого ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року скаржниками не виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху, судовий збір не сплачено.
Відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, та в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві повернути.
2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Васильєва