Іменем України
05 вересня 2019 року
Київ
справа №821/764/16
адміністративне провадження №К/9901/27651/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року (суддя: Василяка Д.К.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року (судді: Танасогло Т.М. (головуючий), Бойко А.В., Яковлєв О.В.) у справі № 821/764/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» (далі - позивач, ПАТ «Херсонська ТЕЦ») звернулось до суду з позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач-1, контролюючий орган, Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області), Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач-2, ГУ ДФС у Херсонській області) про (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог): визнання протиправною бездіяльності Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, яка полягає невжитті заходів щодо повернення на поточний рахунок ПАТ «Херсонська ТЕЦ» надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 4 450 382,11 грн у встановлений законодавством строк; визнання протиправними дій Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, які полягають у відмові ПАТ «Херсонська ТЕЦ» в розстроченні грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 999 999,00 грн; визнати протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, які полягають у наданні доручення Херсонській об'єднаній державній податковій інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області щодо відмови ПАТ «Херсонська ТЕЦ» в розстроченні грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 999 999,00 грн; визнання протиправним та скасування рішення від 26.05.2016 № 314 про опис майна у податкову заставу, прийняте Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області; визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 26.05.2016 № 869-17 прийнятої Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області; зобов'язання Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області протягом п'яти робочих днів з дати набрання чинності судовим рішенням підготувати та надати відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток у сумі 4 613 960,98 грн; зобов'язання ГУ ДФС у Херсонській області вчинити дії, які полягають у наданні доручення Херсонській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області щодо надання ПАТ «Херсонська ТЕЦ» розстрочення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 918 907,00 грн на період 25 місяців з оплатою щомісячного платежу у розмірі 196 756,28 грн; зобов'язання Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області вчинити дії, які полягають у наданні ПАТ «Херсонська ТЕЦ» розстрочення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 918 907,00 грн. на період 25 місяців з оплатою щомісячного платежу у розмірі 196 756.28 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірних дій та не вжиття контролюючим органом заходів передбачених чинним податковим законодавством у ПАТ «Херсонська ТЕЦ» виникла податкова заборгованість з податку на додану вартість, яка є штучною, оскільки за умови здійснення своєчасного повернення позивачу надміру сплачених коштів та/або надання розстрочення грошових зобов'язань з податку на додану вартість ПАТ «Херсонська ТЕЦ» могло, своєчасно сплачувати зобов'язання по податку на додану вартість.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, яка полягає у невжитті заходів щодо повернення на поточний рахунок ПАТ «Херсонська ТЕЦ» надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 4 450 382,11 грн у встановлений законодавством строк. Визнано протиправним та скасовано рішення від 26.05.2016 № 314 про опис майна у податкову заставу, прийняте Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 26.05.2016 № 869-17 прийняту Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області. Зобов'язано Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області підготувати та подати відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток у сумі 4 613 960,98 грн з бюджету. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що, зокрема, прийняття рішення про розстрочення грошових зобов'язань приймається контролюючим органом за певною процедурою, яка включає у себе, перевірку та оцінку доказів, які представляє платник податків для підтвердження обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, фінансового стану платника, перевірку та аналіз прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення, а також є дискреційним повноваженням такого органу (є правом, а не обов'язком контролюючого органу та приймається за наявності всіх підстав передбачених чинним податковим законодавством).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Херсонська ТЕЦ» у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 6 квітня 2016 року позивач звернувся до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області із заявою про зарахування надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 4 000 000,00 грн на його поточний рахунок та податку на прибуток в розмірі 450 382,11 грн у рахунок сплати земельного податку (КБК 18010500). В подальшому, заявою від 12 квітня 2016 року позивач просив Херсонську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області скасувати заяву від 6 квітня 2015 року та здійснити зарахування 450 382,11 грн на поточний рахунок позивача з метою їх подальшого спрямування в бюджет на оплату земельного податку. Відповідачем не було надано відповіді на вказані заяви та кошти не повернено.
28 квітня 2016 року ПАТ «Херсонська ТЕЦ» звернулась до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області із заявою № 05/1036 про надання розстрочення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 999 999,00 грн на строк 8 місяців з травня по грудень 2016 року з щомісячним платежем у сумі 374 999,88 грн. Аналогічну заяву про надання розстрочення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 999 999,00 грн ПАТ «Херсонська ТЕЦ» направило до ГУ ДФС у Херсонській області (листом від 19 травня 2016 року № 05/1118). До заяви про розстрочення сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість ПАТ «Херсонська ТЕЦ» додало: економічне обґрунтування від 28 квітня 2016 року № 05/1049, пояснювальну записку до економічного обґрунтування, аналіз фінансового стану, інформаційно-аналітичну довідку, копії балансу станом на 31 березня 2016 року та звіту про фінансові результати за І квартал 2016 року, довідки про залишки коштів на рахунках підприємства.
Крім того, ПАТ «Херсонська ТЕЦ» звернулось до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, Головного управління ДФС у Херсонській області повторно з заявою від 23.05.2016 про надання розстрочки виконання грошового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2016 року у сумі 1 918 908,00 грн.
Листом від 26 травня 2016 року № 950 Херсонської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на виконання завдання Головного управління ДФС у Херсонській області надано відповідь про відмову у розстроченні грошових зобов'язань по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 2 999 999, 00 грн.
26 травня 2016 року у зв'язку з несвоєчасним погашенням заборгованості Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області винесено товариству податкову вимогу Ю № 869-17 - податковий борг 2 498 287,16 грн. Також, 26 травня 2016 року контролюючим органом винесено рішення № 314 про опис майна у податкову заставу.
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень статей 43 та 100 Податкового кодексу України, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.
8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.115 пункту 14.1 статті 14.
Надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату
10.2. Підпункти 17.1.5, 17.1.10 пункту 17.1 статті 17.
Платник податків має право: одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом; на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
10.3. Пункти 43.1, 43.2, 43.4, 43.5 статті 43.
Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
10.4. Пункт 87.1 статті 87.
Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
10.5. Пункти 100.1, 100.2, 100.4, 100.6 статті 100.
Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
12. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
13. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючим органом було неправомірно не вчинено відповідних дій щодо повернення помилково/надміру сплачених податкових зобов'язань по податку на прибуток та не надано до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку (у відповідності до вимог чинного податкового законодавства) про повернення суми бюджетного відшкодування ПАТ «Херсонська ТЕЦ», що стало наслідком створення передумов для виникнення у позивача податкового боргу за відповідний звітній період, тоді як ПАТ «Херсонська ТЕЦ» було дотримано встановлених податковим законодавством вимог щодо порядку повернення надмірно сплачених сум грошових зобов'язань.
У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом, всупереч вимог чинного податкового законодавства (зокрема, пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України), у встановлений законом строк не було підготовлено та передано для виконання територіальному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення відповідних сум коштів (помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань) з відповідного бюджету.
Крім того, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що прийняття рішення про розстрочення грошових зобов'язань приймається контролюючим органом за певною процедурою, яка включає у себе, перевірку та оцінку доказів, які представляє платник податків для підтвердження обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, фінансового стану платника, перевірку та аналіз прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення, а також є дискреційним повноваженням такого органу (є правом, а не обов'язком контролюючого органу та приймається за наявності всіх підстав передбачених чинним податковим законодавством).
14. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченні на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
15. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року слід залишити без задоволення.
16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
17. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № 821/764/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду